Росія очікувала легкої перемоги в Україні, коли Москва розпочала своє вторгнення у лютому 2022 року. Вона не передбачила, що її армія загрузне у багаторічній виснажливій війні, зазнавши понад мільйон втрат до 2025 року. Сьогодні війна перетворилася на технологічне змагання, де обидві сторони постійно експериментують і шукають будь-які переваги, щоб подолати одна одну. Для Києва традиційні методи ведення війни довелося переосмислити, аби протистояти значно більшому противнику.
Пілоти дронів Давид і Андрій із 419-го батальйону безпілотних систем. Фото: Девід Кириченко
Із перших днів вторгнення українці почали експериментувати з усілякими рішеннями для боротьби. Багато хто кинувся вдосконалювати розвідку й почав модифікувати комерційні дрони – пристрої, що до війни використовувалися хобістами. Україна сьогодні вибудувала цілі процеси постачання навколо безпілотних систем і перебудувала свою військову систему закупівель, спираючись на комерційні технології. Ідеї можна втілити у практику за кілька місяців, а не років.
«Безпілотні системи стали критично важливою складовою війни проти Росії», – сказав Богдан, пілот дрона з позивним «Бандера» з батальйону безпілотних систем 110-ї окремої механізованої бригади України. «Дрони забезпечують ближню і далеку розвідку, коригування вогню, мінування, доставку припасів та боєприпасів, а також нанесення ударів», – додав він. «Без прямої небезпеки для операторів екіпажі БпЛА частково перебрали на себе ролі саперів, артилерії, піхоти, розвідки й водіїв».
Повномасштабне вторгнення також привело до армії українців з усіх сфер життя, зокрема багатьох бізнесменів та підприємців, які виявилися дуже ефективними лідерами. Новий командувач Сил безпілотних систем України Роберт «Мадяр» Бровді є яскравим прикладом. Він починав як мобілізований у 2022 році, а згодом допоміг створити один із найсмертоносніших підрозділів дронів у ЗСУ.
Бровді підходить до війни як до бізнесу, порівнюючи її з продуктовим циклом, де постійний збір даних та ітерації забезпечують удосконалення. У недавньому виступі в Німеччині він зазначив, що Сили безпілотних систем України становлять лише 2% армії, але відповідають за ліквідацію третини ворожих військ. Їхня основна зброя – дрони з камерою від першої особи (FPV).
Найбільша війна в Європі з часів Другої світової війни вимагала дедалі швидших циклів закупівель. Зброя й технологічні рішення могли ставати неефективними за лічені тижні чи місяці. Наприклад, турецький безпілотник Байрактар широко застосовувався у перші місяці війни, але зрештою майже зник із поля бою через російські засоби протидії.
Тож навіть коли Україна страждала від нестачі артилерійських снарядів через паузу в американській допомозі наприкінці 2023 року, вона збільшила ставку на дешеві дрони. Цей зсув дав і перевагу: Київ отримав можливість масово розгортати недорогі, масштабовані технології, які можна швидко адаптувати й удосконалювати.
Зараз Україна наближається до виробництва кількох мільйонів FPV-дронів, що становлять основу її «стіни дронів», яка стримує Москву. Але завжди є простір для більшої оптимізації на полі бою та використання даних, щоб визначати, куди пілоти мають спрямовувати зусилля.
У серпні 2024 року «Армія дронів» запровадила нову бонусну програму на основі балів, яка показала успіх на фронті. Систему балів міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров назвав «математикою війни».
Кожен удар дрона реєструється й підтверджується за допомогою відео з тих самих FPV-дронів, що застосовуються в бою, що дозволяє точно відстежувати та оцінювати втрати противника. Цінні цілі, як-от сучасні російські танки Т-90М, приносять вищі бали, які роблять підрозділ кандидатом на бонуси у вигляді додаткових дронів. Система стимулює пілотів шукати найважливіші цілі й гарантує, що найбільш успішні підрозділи отримують швидке поповнення.
Підрозділ Бровді – елітні «Пташки Мадяра» – процвітає за цією моделлю та отримав визнання за знищення 8% усієї російської бронетехніки. У квітні 2025 року систему інтегрували з платформою Brave 1 Market, яка дозволяє фронтовим підрозділам напряму отримувати обладнання, минаючи традиційні бюрократичні затримки закупівель.
Втім, система балів не є сталою і оновлюється залежно від потреб поля бою. Нещодавно її змінили, щоб приділяти більше уваги ліквідації ворожих операторів дронів і «засліплювати» їхні операції. Росія підтвердила, що після змін, внесених Бровді, українські атаки на російські екіпажі дронів посилилися, зокрема проти операторів оптоволоконних систем. Ця система балів також покликана сприяти здоровій конкуренції між різними підрозділами дронів завдяки підходу до винагород, заснованому на даних.
Георгій Волков, командир підрозділу дронів «Ясні Очі» у складі 13-ї бригади Нацгвардії «Хартія» та колишній підприємець, є активним прихильником системи балів і ширшого підходу України до ведення війни на основі даних.
Євген «Айс», пілот дрона з «Ясних Очей», сказав: «Особисто я прихильник диджиталізації та оптимізації кожного процесу, тож ця система мені справді подобається». Він додав: «Вона стимулює конкуренцію в нашій сфері й гарантує, що найефективніші підрозділи отримують найкраще обладнання. Коли результативність підрозділу можна порахувати й чітко показати у цифрах, це дозволяє робити глибокий аналіз і обґрунтовані висновки».
Висловлюючись про систему балів, Сергій «Грей» з 110-ї окремої механізованої бригади зазначив: «Я вважаю, що вона додатково мотивувала пілотів бити різні типи цілей, оскільки ці бали можна обміняти на нові дрони».
Однак підхід, заснований на даних, може також призводити до зростання нерівності між підрозділами. «З одного боку, це чудова система стимулів: чим ефективніший екіпаж чи батальйон загалом, тим більше винагороди за твою роботу отримуєш», – сказав Андрій «Мерфі» з 419-го батальйону безпілотних систем. «Я думаю, це хороший інструмент для внутрішньої конкуренції між підрозділами, аби батальйони змагалися між собою в ефективності та вдосконалювали свої навички».
Андрій визнав, що новим підрозділам буде важко зрівнятися з можливостями більш досвідчених і краще забезпечених бригад. Та все ж безпілотні системи України, її стартап-підхід до закупівель та дедалі більша залежність від рішень, заснованих на даних, швидко стають центральною частиною стратегії Києва у веденні асиметричної війни проти Росії.
Про автора:
