Вашингтон планує попросити союзників по НАТО виділити додаткові кошти на закупівлю американської зброї для України. Водночас Київ готується до тристоронніх переговорів із США та росією, під час яких хоче обговорити гарантії безпеки, енергетичне перемир’я та розблокування Чорного моря. На тлі російських ударів по українській енергетиці атаки на судна в Чорному морі посилюють безпекові ризики для країн НАТО. Німеччина обіцяє Україні додаткову допомогу, а Норвегія виділяє понад 107 млн доларів на інвестиції в український оборонний сектор.
США планують попросити країни НАТО збільшити фінансування постачання зброї Україні
Влада США має намір звернутися до союзників по НАТО з проханням виділити додаткові кошти на програму PURL, через яку закуповують американське озброєння для України. За інформацією Bloomberg, відповідний запит можуть направити вже протягом листопада. Співрозмовники видання зазначили, що США вже повідомили деяким союзникам про намір просити додаткове фінансування. Точну суму поки не визначили, однак наразі дефіцит коштів для оплати вже схвалених пакетів озброєння становить близько 2 млрд доларів.
За словами джерел, США продовжували постачати Україні зброю ще до того, як союзники перерахували кошти для її оплати. Якщо Пентагон ухвалить рішення про додаткові поставки, нестача фінансування може зрости. Програма PURL передбачає закупівлю американського озброєння для України коштом країн-партнерів. У Пентагоні та Державному департаменті США не відповіли на запити видання про коментар.
Зеленський назвав теми тристоронніх переговорів України, США та росії в Абу-Дабі
Президент Володимир Зеленський повідомив, що під час тристоронньої зустрічі в Абу-Дабі американська сторона планує обговорити гарантії безпеки для України та пакет відновлення. Зустріч має відбутися 10–11 листопада. Про це глава держави заявив під час спільної пресконференції з канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом у Берліні.
«Американська сторона вже дала сигнали, що вона хоче говорити про гарантії безпеки для України і про пакет відновлення нашої держави. Вони також обговорюють з нашою командою ті питання, які ми хочемо піднімати на зустрічі 10-11 листопада в Абу-Дабі», – розповів Зеленський.
Україна також планує порушити питання припинення ударів по енергетичній та критичній інфраструктурі, розблокування Чорного моря й активізації обмінів полоненими та повернення людей додому.
«У цьому зацікавлена не тільки Україна, зацікавлена й Росія, на мій погляд, але також безумовно інші країни Африки, Азії та різні наші партнери», – сказав президент, коментуючи питання Чорного моря.
Окремо Зеленський наголосив на необхідності підготувати зустріч лідерів України, США та росії, до якої має долучитися Європа.
«Не може бути стабільного і сталого миру, якщо Європа не буде залучена в тому чи іншому форматі до перемовин», – зауважив він.
Росія завдала масованого удару по енергетиці України, Київ атакував нафтопереробний завод у ярославлі
У вівторок, 3 листопада, російські війська здійснили масовану багатохвильову атаку на енергетичну інфраструктуру України, застосувавши десятки ракет і сотні безпілотників. За словами президента Володимира Зеленського, росія запустила 289 дронів, 17 балістичних і 59 крилатих ракет. Удари припали на електростанції та підстанції від Одеси на півдні до Рівненської області на заході країни. Найбільша приватна енергогенерувальна компанія України ДТЕК повідомила, що три з п’яти її теплоелектростанцій припинили роботу. Українські посадовці заявили про відключення електроенергії в Києві та щонайменше шести інших регіонах, а також пошкодження пасажирських вагонів, локомотивів і залізничної станції.
Зеленський пов’язав час атаки з днем виборів до Конгресу США та закликав партнерів надати Україні додаткові засоби протиповітряної оборони.
«Дуже показово, що все це відбувається в день виборів до Конгресу США. Росіяни вважають, що Америка не помітить цього сигналу з їхнього боку. Але такий терор потрібно помічати й зупиняти», – заявив президент.
Міноборони росії стверджувало, що російські війська атакували українські електроенергетичні об’єкти, які забезпечують електрикою військові підприємства та українську армію. Водночас російські посадовці повідомили, що внаслідок нічної атаки українських безпілотників сталася пожежа на великому нафтопереробному заводі в ярославлі. Україна протягом цього року активізувала удари по російських нафтопереробних підприємствах. Наступного тижня Україна, США та росія планують провести тристоронні переговори в Абу-Дабі, під час яких Київ має намір порушити питання енергетичного перемир’я.
Атаки на судна в Чорному морі посилюють загрози для країн НАТО
Минулого місяця поблизу Румунії та Болгарії зафіксували сім ударів по вантажних суднах. Після цього НАТО оголосило про розгортання в Чорному морі морської патрульної авіації, радарів і безпілотників для посилення східного флангу Альянсу. Однак 23 жовтня ще одне судно зазнало удару неподалік від територіальних вод Румунії, а минулого тижня грецький контейнеровоз затонув після атаки морських дронів в економічній зоні Болгарії. Військові аналітики вважають, що за цими атаками стоїть росія. Зокрема, у компанії з безпеки судноплавства Ambrey зазначили, що морський безпілотник, зафіксований під час останньої атаки, був схожий на російську модель. «Я думаю, що це, безсумнівно, ескалація», – заявив старший науковий співробітник лондонського аналітичного центру RUSI Сідхарт Каушал.
За словами директорки програми Чорного моря вашингтонського Інституту Близького Сходу Юлії Джої, росія використовує небажання Заходу допустити подальшу ескалацію.
«Йдеться про перевірку цих червоних ліній із повним усвідомленням того, що ми зробимо все можливе, щоб обмежитися мінімальними заходами», – сказала вона.
У НАТО заявили, що дії росії, спрямовані на стримування підтримки України з боку союзників, становлять серйозну загрозу безпеці, а зобов’язання Альянсу захищати всіх членів, зокрема країни Чорноморського регіону, залишаються незмінними. За даними аналітика Ambrey Томаса Алекси, з травня до жовтня в Чорному та Азовському морях атак зазнали 317 торговельних та інших суден. Це більш ніж учетверо перевищує показник попереднього півріччя, коли було зафіксовано 74 такі випадки. У третьому кварталі Україна здійснила 137 атак на судна, тоді як росія – 92, однак у жовтні російська сторона завдала 38 ударів проти п’яти українських.
Атаки на судноплавство вплинули на експорт зерна та нафти через Чорне море. За даними російської експортної статистики, у вересні росія експортувала через Чорне й Азовське моря лише 0,3 млн тонн зерна, тоді як за аналогічний період минулого року цей показник становив 4,74 млн тонн. Україна наприкінці липня призупинила роботу чорноморських портів через російські атаки та перенаправила частину експорту через дунайські порти й територію Румунії. Попри це, український експорт зерна через порти у вересні скоротився до 0,81 млн тонн проти 2,1 млн тонн за той самий місяць торік. Президент України Володимир Зеленський попередив про можливі наслідки для продовольчої безпеки.
«Усі говорять про дизельне пальне й забувають про зерно. За місяць-два всі почнуть говорити про сільськогосподарську кризу», – заявив він.
Туреччина, Єгипет та Індія виступили за морське перемир’я, однак росія відкинула пропозицію про обмежене припинення вогню на морі.
Німеччина обіцяє Україні додаткову допомогу, Норвегія інвестує 107 млн доларів в оборонну промисловість
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц під час зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським у Берліні 3 листопада пообіцяв подальшу підтримку Києву, зокрема допомогу з енергопостачанням напередодні зими. Він також заявив, що російські атаки в Чорному морі створюють ризик подальшої ескалації та глобальної продовольчої кризи. «Своїми атаками в Чорному морі росія ризикує спричинити подальшу ескалацію», – сказав Мерц. За його словами, дії росії можуть призвести до глобальної продовольчої кризи, наслідки якої найбільше відчують найбідніші країни та народи світу.
Того ж дня уряд Норвегії оголосив про виділення 1 млрд норвезьких крон, або приблизно 107,6 млн доларів, на інвестиції в Україну. Кошти спрямують на залучення додаткового приватного капіталу норвезького бізнесу до української оборонної промисловості. Міністерка промисловості та торгівлі Норвегії Сесілія Мірсет заявила, що норвезькі інвестиції можуть допомогти українському оборонному сектору розвиватися швидше. Управління програмою здійснюватиме державна інвестиційна компанія Investinor.
Фото: REUTERS/Sergiy Chalyi
Автор: Данило Пєвчев