В Абу-Дабі представники України, США та європейських країн узгоджують позиції щодо майбутнього мирного врегулювання. Єврокомісія наголошує, що будь-яка угода має поважати суверенітет України та передбачати надійні гарантії безпеки. Водночас США наполягають на залученні Європи до наступного раунду переговорів, а Марко Рубіо заявляє, що механізм гарантій має бути прийнятним і для росії.
Єврокомісія: мирні домовленості мають поважати суверенітет України та передбачати гарантії безпеки
Представники Європейського Союзу, Франції, Німеччини, Італії, Великої Британії, України, США та НАТО провели зустріч в Абу-Дабі напередодні тристоронніх переговорів за участю росії. Сторони обговорили координацію зусиль для припинення війни та створення умов для тривалого миру. У заяві Європейської комісії наголосили, що будь-які майбутні домовленості повинні поважати суверенітет, територіальну цілісність і незалежність України у прийнятті рішень. Також вони мають передбачати надійні гарантії безпеки для України.
Учасники зустрічі обговорили створення практичної системи безпеки, яка зміцнить довгострокову захищеність України та сприятиме досягненню домовленостей шляхом переговорів. Окрему увагу приділили використанню наявних європейських інституцій і безпекових угод після завершення війни, а також механізмам управління ризиками та запобігання ескалації. У Єврокомісії підкреслили, що НАТО залишатиметься ключовим елементом колективної оборони в євроатлантичному просторі. Європейські партнери, Україна та США домовилися продовжувати координацію протягом переговорного процесу та працювати над ширшими багатосторонніми обговореннями. Після зустрічі представники України та США розпочали в Абу-Дабі переговори з делегацією росії.
США наполягають на участі Європи в наступному раунді переговорів щодо України
Спецпредставники президента США Джаред Кушнер і Стів Віткофф наполягають на залученні європейських країн до наступного раунду переговорів щодо завершення війни в Україні. За даними Politico, таку позицію американські представники мають відстоювати під час тристоронньої зустрічі США, України та росії в Абу-Дабі. Це перші переговори такого формату з лютого. Американські посадовці прагнуть прискорити переговорний процес і розраховують, що зустріч цього тижня стане останньою, яка відбудеться без повноцінної участі Європи.
Один з американських чиновників заявив, що європейські представники мають долучитися до обговорень після нинішньої тристоронньої зустрічі.
«Нам потрібно, щоб Європа була за столом переговорів. Тож наша пропозиція – залучити європейців до обговорення після цієї тристоронньої зустрічі», – зазначив він.
За інформацією видання, європейські уряди та інституції Європейського Союзу мають обмежений час, щоб визначитися зі складом представництва на майбутніх переговорах. Американські спецпредставники прагнуть, щоб Європа стала повноцінною учасницею подальшого переговорного процесу.
Україна найближчим часом може отримати озброєння на 400 мільйонів доларів у межах USAI
Пентагон повідомив українській стороні про можливість найближчим часом отримати озброєння на 400 мільйонів доларів, передбачених у межах Ініціативи сприяння безпеці України (USAI) на поточний фінансовий рік. Про це заявив тимчасовий повірений у справах України у США Сєнік в інтерв’ю ICTV. За його словами, українська сторона очікує від американського оборонного відомства детальнішої інформації щодо майбутніх поставок. Конкретні терміни та перелік озброєння ще мають узгодити з Міністерством оборони України. Серед основних пріоритетів Києва залишається прискорення постачання ракет-перехоплювачів PAC-3 для систем Patriot.
Дипломат зазначив, що Україна також розраховує на нові пакети військової допомоги в межах програми PURL. Водночас обсяги передавання ракет для Patriot наразі не відповідають потребам української сторони. «Пентагон посилається, як і раніше, на брак ракет як для самих США, так і для інших союзників. Вони чудово розуміють пріоритети української сторони, і ми продовжуємо наголошувати на цьому», – сказав Сєнік. Він додав, що питання постачання озброєння порушують конгресмени й сенатори обох партій, а Україна планує обговорити його також із Державним департаментом США. Серед інших потреб він назвав ракети для F-16, обслуговування цих літаків і запасні частини до них, а також ракети для систем NASAMS і Hawk. Наступну зустріч у форматі «Рамштайн» заплановано на 17 листопада, українська сторона вже готується до неї через посольство та оборонне відомство. Водночас адміністрація президента Дональда Трампа повідомила Конгресу, що не використає всі 400 мільйонів доларів допомоги одразу, а виділятиме кошти частинами до 2029 року включно.
Трамп заявив, що не знає, хто обмежував роботу Starshield в Україні
Президент США Дональд Трамп заявив, що не знає, хто ухвалив рішення про обмеження роботи супутникової системи Starshield в Україні. Водночас він припустив, що як глава держави має широкі повноваження контролювати використання системи в зоні бойових дій. Про це Трамп сказав в інтерв’ю CBS News. Журналіст запитав його, хто контролює роботу супутникової системи Starlink у зоні бойових дій: уряд США чи власник компанії Ілон Маск. Запитання стосувалося нещодавнього обмеження швидкості роботи мережі, яке ускладнило її використання українськими військовими.
Трамп заперечив, що особисто ухвалював рішення про обмеження.
«Ну, це був не я. Я не знаю. Я б сказав, що, ймовірно, я маю велику владу над усім. Розумієте, коли ви президент, у вас велика влада», – сказав він.
На уточнення, чи повинен мати повноваження контролювати цю систему, президент США відповів:
«Ймовірно, так. І якби це було необхідно, то, мабуть, так. Ту ситуацію вирішили досить швидко».
Він також заявив, що не може назвати того, хто відключив систему, але зазначив, що згодом її роботу відновили.
«Я знаю одне: я не можу сказати вам, хто її відключив. Але можу сказати, що зрештою він повернув усе як було, тож тепер у них усе працює», – зазначив Трамп. За його словами, йому не довели, що потужність системи справді знижували.
Рубіо заявив, що гарантії безпеки для України мають бути прийнятними і для росії
Державний секретар США Марко Рубіо заявив, що після завершення війни Україна повинна отримати гарантії безпеки. Водночас, за його словами, механізм таких гарантій має бути прийнятним і для росії, щоб домовленості могли працювати. Про це він сказав журналістам, відповідаючи на запитання щодо можливості надати Україні гарантії за аналогією зі статтями 4 і 5 Північноатлантичного договору. Рубіо зазначив, що остаточного плану щодо формату майбутніх гарантій наразі немає. За його словами, під час переговорів розглядали різні концепції безпекових домовленостей після завершення війни.
Держсекретар США наголосив, що Україна повинна почуватися в безпеці після війни, а гарантії ненападу з боку росії мають стати однією з ключових умов завершення конфлікту.
«Необхідно розуміти, що Україна повинна буде почуватися в безпеці після війни. І, очевидно, Росія також має на це погодитися, щоб це спрацювало. Гарантії безпеки матимуть вирішальне значення для того, щоб Україна могла на щось погодитися. Але це має бути те, на що погодиться і Росія. Саме тому ці переговори такі важливі», – наголосив Рубіо.
Він також припустив, що гарантії безпеки для України можуть бути закріплені окремою угодою. Водночас держсекретар зауважив, що не знає, чи обговорювали це питання достатньо детально, і додав, що ратифікація міжнародних договорів нині є непростим процесом.
Фото: Megan Varner/AFP
Автор: Данило Пєвчев