Тарас Петрів (перший ряд, зліва), президент Фундації «Суспільність», і Андрій Куликов (перший ряд, другий зліва), відомий журналіст, беруть участь у конференції для медійників у Києві в квітні. Захід відбувався у підземному приміщенні через загрозу повітряних атак.
Як хронікери повномасштабного вторгнення володимира путіна в їхню країну, українські журналісти повідомляли і ставали свідками вбивств, звірств, воєнних злочинів, руйнувань цивільної інфраструктури та інших людських страждань, які у великих масштабах спричинили російські сили. При цьому самі українські журналісти та редакції стали жертвами агресії росії.
За даними київського Інституту масової інформації, десятки українських журналістів були вбиті, викрадені, поранені, зазнали тортур або зникли безвісти, а понад 230 медіа припинили роботу або були змушені призупинити діяльність з лютого 2022 року.
Однією з найвпливовіших неурядових організацій, що допомагають журналістам в Україні під час війни, є Фундація «Суспільність».
В інтерв’ю для видання The Ukrainian Weekly президент фундації Тарас Петрів розповів про стан журналістики в Україні під час війни.
Інфографіка показує вплив вторгнення росії на українських журналістів і медіа.
«Було багато викликів, які потребували швидкої реакції… Журналісти мали оперативно мобілізуватися, деякі редакції залишилися без співробітників — деякі журналісти пішли воювати на фронт, деякі переїхали з родинами до західної України або за кордон», — сказав він.
Напередодні вторгнення фундація почала створювати мережу українських «фіксерів», щоб допомагати іноземним журналістам висвітлювати війну в незнайомому культурному середовищі.
Пан Петрів зазначив, що співпраця українських журналістів з іноземними колегами є справжнім успіхом, що призвело до здобуття нагород за репортажі, створені в умовах крайньої небезпеки. Фундація також проводила тренінги з безпеки для українських журналістів, щоб підготувати їх до небезпек роботи на передовій, і розробила програму страхування на випадок поранення чи смерті — опцію, якої раніше не існувало.
Пан Петрів зазначив, що «з 2022 року українські журналісти стали свідками різанини на передовій, ексгумації тіл після звірств російських військ у Бучі, слухали очевидців і жертв російських геноцидних дій, що жахливо вплинуло на психологічний стан журналістів».
Круглодобове висвітлення війни призвело до вигорання багатьох медійників. У відповідь на це фундація створила програму «Ментальна підтримка для медіа», яка пропонує розгорнуті консультації з ментального здоров’я кваліфікованими психотерапевтами для окремих журналістів або цілих редакцій.
Фундація «Суспільність» відзначатиме своє 30-річчя наступного року. За останнє десятиліття її фірмовою освітньою програмою був «Хаб медійної мобільності», що збирає студентів-журналістів з усієї країни до Києва на двотижневі стажування у національних медіа.
Хаб допомагає формувати кваліфікований і мотивований кадровий резерв для редакцій у регіонах та в столиці. Програма також включає дискусії з провідними журналістами та медіаекспертами. На сьогодні понад 500 студентів з близько 50 університетів взяли участь у програмі.
До війни деякі з типових тренінгів, які проводила фундація, були присвячені дебатам, дотриманню журналістських стандартів, управлінню медіа, мультимедійній журналістиці, стратегічним комунікаціям, боротьбі з дезінформацією та медіаграмотності.
Фундація є співзасновницею — разом із Detector Media, Інститутом масової інформації, Internews і Центром демократії та верховенства права — Незалежної медійної ради, яка надає експертні висновки щодо медійних суперечок в Україні, включаючи відповідність журналістським стандартам чи дії державних службовців, які можуть зазіхати на свободу слова.
Проф. Тарас Петрів з групою своїх студентів-журналістів у Києві
В одному випадку рада надала глибокий юридичний аналіз, який підтвердив аргумент уряду, що його рішення про закриття трьох проросійських телеканалів в Україні, контрольованих одіозним олігархом Віктором Медведчуком, з міркувань національної безпеки не підриває свободу слова і є легітимним.
У березні 2022 року Незалежна медійна рада опублікувала відкритий лист із рекомендаціями для іноземних журналістів, які працюють в Україні. Серед іншого, вона закликала їх чітко окреслювати роль росії у війні, називаючи її «війною росії в Україні» або «російським вторгненням в Україну», а не «українською кризою» чи «українським конфліктом».
Пан Петрів також пишається активною діяльністю своєї фундації та інших подібних організацій у сприянні трансформації державного радіо та телебачення в систему суспільного мовлення («Суспільне мовлення»).
Підтримувачі суспільного мовлення вважали його створення вирішальним для боротьби з впливом росії — а також українських олігархів і деяких посадовців у Києві — на медіаринок.
«Ми зрозуміли, що серед домінування олігархічних каналів потрібен мовник, який би стояв на захисті суспільного інтересу», — сказав він.
Пан Петрів, уродженець Івано-Франківська, на початку своєї кар’єри працював у газетах «Молодь України» та «Голос України», які були популярними у 1990-х роках. Він очолював інформаційну службу в адміністрації президента Віктора Ющенка, під час каденції якого медійні свободи в Україні значно розширилися.
Окрім керівництва Фундацією «Суспільність», пан Петрів є доцентом Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
На запитання, як війна вплинула на його студентів, він відповів: «Це покоління, яке загартоване війною. Вони розуміють, що їм доведеться писати про війну ще багато років після її закінчення».
Він вражений їхньою серйозністю, незламною стійкістю та відданістю демократії.
Він розповів, що коли запитує своїх студентів, що тримає їх у Києві під час війни, типовою відповіддю є: «По-перше, є робота, яку потрібно виконувати, і ми маємо це зробити. По-друге, своєю присутністю ми демонструємо світу, що таке українська нація і звідки походить наша сила. Ми не змінюємо курс. І ми хочемо показати, що ми тут із нашою країною і нашим народом».
Пан Петрів зазначив, що його студенти відчувають відповідальність за долю України, подібну до тієї, яку мали попередні покоління борців за свободу, і виконують це покликання через журналістику.
Спостерігаючи за тим, як його студенти демонструють таку непохитну відданість журналістським цінностям і своїй країні, пан Петрів вважає, що його багаторічна праця в підтримці журналістів та журналістики в незалежній Україні була виправданою.
Автор: Адріян Кармазін
Оригінальний текст написаний англійською мовою на ресурсі Ukrainian Weekly та опублікований зі згоди автора