Президент США Дональд Трамп провів довгоочікувану телефонну розмову з президентом Росії Володимиром Путіним 18 березня. Вона не принесла великих проривів, однак завершилася попередньою домовленістю про часткове припинення вогню, яке стосується ударів по енергетичній інфраструктурі. Цю новину назвали у Білому домі суттєвим кроком на шляху до майбутньої мирної угоди. Втім, критики зауважують, що будь-яка пауза в атаках на енергетичний сектор може фактично зіграти на користь Путіну та обмежити здатність України перешкоджати російській воєнній машині.
Путін досі відмовлявся приєднатися до України у прийнятті пропозиції США про повне припинення вогню. Натомість під час телефонної розмови у вівторок він погодився призупинити удари по енергетичній інфраструктурі на тридцять днів. Такий крок виглядає ретельно прорахованим: він дає Трампу можливість продемонструвати певний успіх своїх миротворчих ініціатив, але водночас дозволяє Путіну затягувати переговорний процес і далі послаблювати Україну військово та дипломатично.
Особливо важливо, що Росія може отримати від тимчасового перемир’я в енергетичному секторі набагато більше вигоди, ніж Україна. Хоча обидві країни прагнуть вивести з ладу енергетичну інфраструктуру одна одної, терміни пропонованої паузи в ударах, схоже, більше на руку Кремлю.
Починаючи з першої зими війни, Росія здійснює серію авіаударів по цивільній енергетичній інфраструктурі України, намагаючись зламати опір мільйонів українців шляхом відключень електроенергії та тепла. Ці атаки вже знищили приблизно половину довоєнних енергогенеруючих потужностей країни, що спричинило періодичні віялові відключення по всій Україні.
Стикнувшись із безпрецедентними викликами, пов’язаними з безперервними обстрілами, Україна змогла адаптуватися. Країна з 2022 року значно посилила свою систему ППО, а українська енергомережа виявилася напрочуд стійкою. Київ також отримав масштабну фінансову та технічну підтримку від міжнародних партнерів, яка відіграла вирішальну роль у зусиллях щодо забезпечення електропостачання.
Сезонні зміни — ще один фактор, що впливає на бомбардувальну кампанію Росії. Попри численні масовані ракетні та дронові атаки за останні місяці, Україна змогла уникнути побоювань щодо масштабного енергетичного колапсу взимку. Настання весни, ймовірно, ще більше послабить ефективність російських ударів по енергетиці: вищі температури знижують потребу в електроенергії, а довший світловий день зменшує психологічний ефект від відключень.
У той час як Кремль безуспішно намагається зруйнувати українську енергомережу, сама Україна нарощує кампанію авіаударів по російській нафтовій і газовій промисловості. За словами українських посадовців, ці атаки покликані послабити військову економіку Росії та водночас створити логістичні проблеми для російської армії в Україні.
Перші удари по російських нафтопереробних заводах були здійснені в початкові місяці війни. Однак на той час в України не вистачало далекобійних засобів для тривалої авіаційної кампанії. Додатковою перешкодою стали обмеження з боку міжнародних партнерів України, які забороняли використання західної зброї на території РФ.
Українська влада відповіла на ці обмеження, зробивши пріоритетом розробку та внутрішнє виробництво далекобійних дронів і ракет. У міру того як повітряний арсенал України збільшувався, нарощувалися й атаки по величезній енергетичній індустрії Росії. Уперше українські удари по російських НПЗ потрапили в заголовки в пресі навесні 2024 року. У перші три місяці поточного року спостерігалося подальше посилення атак, що відображає зростання далекобійних можливостей України та розширення виробництва дронів.
Оцінити масштаб завданих збитків від цих українських ударів непросто. На тлі посилення військової цензури Росія більше не публікує дані про обсяги переробки нафти чи інші важливі показники галузі. Водночас кремлівські посадовці тримаються потай і зазвичай заявляють, що всі пожежі, зафіксовані на відео, – це наслідки падіння уламків перехоплених дронів. Проте, за даними агентства Reuters, опублікованими на початку лютого, від початку 2025 року українські дронові атаки вивели з ладу приблизно десять відсотків усієї потужності російської нафтопереробки.
Останнє збільшення кількості атак може бути лише початком. Україна має амбітні плани з різкого нарощування виробництва дронів і паралельно розробляє низку далекобійних озброєнь, серед яких ударні дрони, здатні вражати цілі в глибині Росії.
15 березня президент України Володимир Зеленський оголосив про новий прорив у ракетній програмі країни — успішне розгортання вітчизняної крилатої ракети. Її назвали Long Neptune; вона є модифікацією попередньої версії «Нептун», призначеної для ураження кораблів і відомої тим, що саме вона спричинила затоплення флагмана Чорноморського флоту РФ «Москва» у квітні 2022 року. За повідомленнями, дальність польоту Long Neptune становить приблизно тисячу кілометрів, що дає їй потенціал завдати серйозних ударів по всій російській енергетичній системі.
Це погана новина для Путіна, чия воєнна машина значною мірою фінансується й забезпечується за рахунок російського нафтового та газового сектору. Оскільки російські сили ППО вже надмірно розпорошені через необхідність прикривати лінію фронту в Україні, Путін не може повною мірою захистити свою енергетичну галузь від повітряних нападів. Тож не дивно, що він погодився на спільну паузу в ударах, яка принаймні на місяць убезпечить російські нафтопереробні підприємства, трубопроводи та експортні вузли. Будь-який прогрес у напрямі миру варто вітати, однак згода Путіна на часткове припинення вогню, запропоноване Трампом, швидше є прагматичним кроком, а не свідченням готовності Кремля завершити вторгнення в Україну.
Автор: Девід Кириченко
Ця стаття також опублікована на https://www.atlanticcouncil.org/blogs/ukrainealert/trumps–energy–sector–ceasefire–could–be–good–news–for–putins–war–machine/