Упродовж майже трьох місяців у бібліотеці міста Сан-Антоніо – одному з найпрестижніших артпросторів Техасу – діяла виставка, присвячена третій річниці повномасштабного вторгнення росії в Україну. Виставка поєднала сучасне мистецтво, історичну пам’ять і правду про Голодомор 1932–1933 років — геноциду українського народу, вчиненому сталінським режимом.
Про це повідомляє Global Ukraine Foundation.
Проєкт під назвою «Art in Remembrance of Holodomor» став результатом співпраці українських мисткинь Яни Нікутіної та Ірини Ліщинської і був реалізований за ініціативи UNWLA (147 відділ) та культурного проєкту «Батьківська хата / Homestead», створеного українською спільнотою Сан-Антоніо. Над подією також працювали Катерина Войнова, Оксана Грановська, Ірина Нестеренко, Ольга Літвінова, Оленка Браво.
В експозиції були представлені серії робіт Яни Нікутіної, створених тушшю, аквареллю та на папері. Її твори, зокрема «The Kids Who Never Grew Up», «Five Ears of Wheat» і «Against the Darkness», оголюють біль і трагізм втрат, залишених Голодомором. Образи дітей, які так і не встигли вирости, закарбовані в чорно-білих мотивах — це покоління, «яке зникло в часі».
Центральним об’єктом став двометровий 3D-арт від Ірини Ліщинської, виконаний у техніці Low Poly. Її інсталяція із червоно-чорними геометричними формами символізує руйнування, спричинене голодом, але водночас і незламну силу українського духу. Це не лише мистецький твір — це візуальне свідчення геноциду, звернене до сумління сучасників.
«Це була не просто виставка — це був глибокий, емоційний проєкт, що поєднав мистецтво, пам’ять та правду. Серія робіт про Голодомор художниці Яни Нікутіної контрастом світла і темряви буквально змушувала серце стискатися… Ми говорили про замовчувану історію, про те, як Голодомор був знищенням українців тоді — і як сьогодні зло знову повернулося. Але тепер ми не мовчимо. Ми розповідаємо світу правду», — розповіла співорганізаторка події, співзасновниця першої української спільноти та школи в Сан-Антоніо Оленка Браво.
Відкриття виставки відбулося в Капітолії штату Техас 3 листопада, де її відвідали понад 100 гостей. У цей день вона стала частиною національного вшанування пам’яті жертв Голодомору в США.
“Голодомор – штучний голод, створений радянськими силами, який спустошив Україну у 1932-1933 роках і забрав мільйони невинних життів. Майже сто років минуло, а росія продовжує вчиняти геноцидні злочини проти України. Наш обов’язок – забезпечити, щоб жодне з цього не було забуте та не залишиться безкарним”, – зауважили в UNWLA Branch 147.
“Кожен твір пропонує глибокий погляд на біль, стійкість та нескорений дух українського народу. Для українців Голодомор – це не просто глава історії, він залишається сирою раною, пекучим нагадуванням про ціну свободи перед обличчям гніту та голоду”, – ділилися враженнями від виставки в Liberty Ukraine Foundation.
Довідково: Яна Нікутіна — художниця українського походження, яка живе і працює в Остіні, Техас. Має ступінь бакалавра та магістра з дизайну й мистецтва.
Її творчість зосереджена як на реалістичних, так і на напівреалістичних зображеннях пейзажів, флори та людських образів. Вона також досліджує петриківський розпис — традиційне українське мистецтво — додаючи в нього власне бачення.
Її твори вирізняються сміливим використанням кольору та складних візерунків, через які вона переосмислює особисті історії та вшановує культурну спадщину. Її квіткові мотиви охоплюють спектр від скрупульозного реалізму до абстрактних інтерпретацій, демонструючи її універсальність та зв’язок із традицією й новаторством.
Ірина Ліщинська — 3D-художниця, волонтерка й членкиня UNWLA. Народилася в Україні, нині проживає в Остіні. Народжена й вихована в Україні, вона почала волонтерити ще підлітком, допомагаючи сиротам на батьківщині. Після переїзду до США долучилась до волонтерської роботи в притулку для безхатьків Arch Homeless Shelter, а також до ініціатив, як-от “Haircuts for the Homeless” у співпраці з Birds Barbershop та Paul Mitchell School. З лютого 2022 року Ірина спрямувала свій мистецький талант на благодійні проєкти на підтримку українських захисників. Її мистецтво — це рефлексія пам’яті, жіночої сили та стійкості.
Авторка: Інна Міхно