«Коротко кажучи, плани Америки щодо Гренландії серйозні», — заявив президент Росії Володимир Путін на Арктичному форумі в Мурманську в березні. Гренландія, де мешкає близько 57 000 осіб, неочікувано опинилася в центрі світової політики за останні кілька місяців. Хоча у 1979 році вона отримала самоуправління, Данія досі контролює її зовнішню політику та питання оборони.
Українські військові з 28-ї механізованої бригади розмовляють між собою. Фото: Девід Кіріченко.
Зацікавлення Дональда Трампа Гренландією вперше проявилося під час його першого президентського терміну, коли з’явилися повідомлення, що він приватно обговорював купівлю острова в Данії. Трамп заявив, що це було «по суті велике угодою з нерухомістю».
Хоча на той час цю ідею широко висміювали й нічого не було реалізовано, вона натякала на більшу амбіцію: здобути контроль над територією, багатою на ресурси, оскільки Арктика відіграє дедалі важливішу роль у глобальній геополітиці.
Проте під час другого терміну Трампа Гренландія стала епіцентром міжнародної кризи. Відносини з Данією загострилися після нових зусиль адміністрації Трампа посилити свій вплив на острові. Спершу Гренландію відвідав Дональд Трамп-молодший, що привернуло значну увагу ЗМІ.
Сам Трамп прокоментував: «Прийом був чудовий. Вони, як і Вільний світ, потребують безпеки, захисту, сили й МИРУ! Ця угода має відбутися. MAGA. ЗРОБИМО ГРЕНЛАНДІЮ ВЕЛИКОЮ ЗНОВУ!»
Потім віцепрезидент Дж. Д. Венс відвідав Гренландію, де його не вітали місцеві жителі. Дипломатична напруга призвела до ускладнення американсько-данських відносин і викликала хвилювання в НАТО. Трамп додав: «Я думаю, Гренландія — це щось таке, що, можливо, є в нашому майбутньому».
Нещодавно Трамп заявив: «Нам дуже потрібна Гренландія. У Гренландії дуже мало людей, про яких ми подбаємо, будемо їх цінувати й таке інше. Але нам потрібна вона задля міжнародної безпеки». The Wall Street Journal повідомило, що Трамп наказав американській розвідці посилити спостереження за Гренландією.
Опитування показали, що переважна більшість гренландців виступає проти ідеї бути купленими Сполученими Штатами. Дослідження, проведене данською газетою Berlingske та гренландською Sermitsiaq, показало, що близько 84% гренландців підтримують мету повної незалежності. Лише 6% висловили підтримку приєднанню до США. Очевидно, що народ Гренландії не має бажання стати частиною Сполучених Штатів, але агресивна риторика з боку адміністрації Трампа не припиняється.
Браніслав Сланчев, професор політології з Каліфорнійського університету в Сан-Дієго, застеріг від того, щоб надавати надмірне значення такій браваді. «Я, як правило, ігнорую риторику Трампа, бо вона змінюється так часто, що практично не має змісту», — сказав він. «Гренландія є питанням безпеки для США, але це те, що ми можемо мирно вирішити з данцями».
Він додав: «Єдина потенційна проблема може виникнути, якщо Гренландія здобуде незалежність — тобто Данія вже не зможе контролювати її зовнішню політику — але це, здається, усе ще малоймовірно. Навіть якщо це станеться, США радше домовляться про угоду на кшталт COFA (Компакт про вільну асоціацію), як із тихоокеанськими островами, аніж анексують чи завоюють її».
«Гренландія в будь-якому разі не є нагальною проблемою, тому немає жодного поспіху», — продовжив Сланчев. «Немає підтримки щодо якихось радикальних дій у цьому напрямку, тому ідеї Трампа навряд чи до чогось призведуть. Те, що ми навіть не намагалися збільшити кількість військових на нашій базі там, свідчить про те, наскільки серйозно Пентагон до цього ставиться».
Тарас Кузьо, професор Національного університету «Києво-Могилянська академія», зазначив ширші паралелі, які можна побачити. «Є паралелі між Трампом і Путіним у зневажанні міжнародного права та непорушності територіальної цілісності держав. Але не слід забувати, що Трамп — не єдиний президент США, який знехтував принципом територіальної цілісності, коли вимагав від України визнати Крим російським».
Аріана Гіч, політична та правова аналітикиня, а також співавторка майбутньої книги «Невизнана війна», також застерегла щодо глибшої закономірності. Вона наголосила, що президент Трамп надавав перевагу партнерству з Росією над союзом із демократичними державами, намагаючись створити глобальний порядок, у якому великі держави діють без обмежень з боку міжнародного чи гуманітарного права.
Одна російська газета написала: «Трамп руйнує світ, створений американськими лібералами… зміни в глобальній системі слугують інтересам [Росії]».
Джим Макбрайд, засновник організації Ukraine Defenders of America, звернув увагу на, на його думку, тривожну тенденцію в зовнішній політиці США: «На жаль, деякі лідери заграють з авторитарними режимами за рахунок наших союзників і країн, які насправді є справжніми “переможцями” на світовій арені, але, можливо, не витрачають стільки на оборону або з якихось причин вважаються не такими “жорсткими”, як Сполучені Штати».
Ми запитали українських військових, які воюють на передовій, про їхню думку.
Андрій, боєць 109-ї окремої бригади територіальної оборони України, поділився своїм баченням ширших загроз. «Після встановлення тривалого миру внаслідок Другої світової війни, коли всі країни світу домовилися поважати суверенітет і територіальну цілісність одна одної, квазі-держава під проводом Путіна напала на Україну, створивши прецедент перегляду кордонів, які були визнані всіма державами», — сказав він.
«Після цього недалекоглядний Трамп також вирішив зіграти в цю небезпечну гру», — продовжив Андрій. «Замість того, щоб дотримуватись гарантій, наданих Україні, і побачивши безкарність, з якою діє один диктатор, він сам почав діяти як диктатор, оголосивши про наміри окупувати Гренландію».
Для Андрія ставки значно перевищують долю окремої країни. «Люди, які мислять як диктатори, не повинні приходити до влади, адже все людство може втратити набагато більше, ніж просто Україну чи Гренландію. На кону може бути саме існування планети Земля та людства», — сказав він.
Інші військові на передовій поділяють його занепокоєння.
Норман, оператор дронів з тієї ж 109-ї бригади територіальної оборони, сказав: «Путін робить те, чого давно прагнув і що йому дозволили зробити. Трамп багато говорить, але поки що жодна з його заяв не була реалізована».
Українські військові з 92-ї окремої штурмової бригади. Фото: Девід Кіріченко.
Ріма, медик з Інтернаціонального легіону Головного управління розвідки України, провела пряму паралель між виправданнями Путіна і риторикою Трампа. «Однією з причин, якими Путін виправдовував вторгнення в Україну, була національна та міжнародна безпека — саме таку ж причину Трамп назвав, коли говорив про Гренландію. Але ми знаємо, що обидві країни багаті на ресурси», — сказала вона.
«Те, що тобі щось потрібно від іншої країни, не дає тобі права просто прийти, окупувати і забрати. Це — злочин. Це все одно, що хтось заходить у твій двір і каже: “Гей, у тебе тут краща трава й кращий краєвид, тож тепер це моє, я це забираю”. Ніхто не має — і не повинен — миритися з таким», — додала вона.
Дехто висловився ще прямолінійніше. Олександр, оператор дронів з 23-ї механізованої бригади, заявив: «Дії Трампа в Гренландії — це те саме, що робить Путін в Україні».
Іван, військовий з 28-ї механізованої бригади, відзначив ширший негативний вплив риторики Трампа. «Трамп говорить багато речей, які суперечать здоровому глузду та реальності, і це підживлює популізм у всьому світі», — сказав він.
Анатолій — командир мінометного підрозділу 92-ї окремої штурмової бригади. Фото: Девід Кіріченко.
Для Анатолія, командира мінометного підрозділу 92-ї окремої штурмової бригади, проблема криється ще глибше. «Здається, що світ з’їхав з глузду», — сказав він.
«У кожній країні політики мають бути віком від 35 до 55 років і не служити більше двох термінів. Лише тоді в цьому світі щось зміниться на краще», — додав Анатолій.
Про автора:
