Україна зіштовхнулася одразу з кількома хвилями міжнародного тиску – через сумнівні зміни в антикорупційному законодавстві та затримку обіцяних реформ. Євросоюз, Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) і провідні донори заявляють про порушення принципів прозорості та незалежності інституцій. Паралельно ЄС та США посилюють нафтові санкції проти рф, прагнучи обмежити її доходи. Києву доведеться балансувати між збереженням підтримки та уникненням внутрішньополітичної кризи.
Переговори Україна-рф у Стамбулі
У Стамбулі відбувається третій раунд переговорів між Україною та росією – перший за останні сім тижнів. Україна представлена розширеною делегацією на чолі з Рустемом Умєровим, а росія – командою Мединського.
Теми обговорення включають перемир’я, обмін полоненими, повернення депортованих дітей і підготовку особистої зустрічі Зеленського з путіним. Очікування від зустрічі стримані: обидві сторони визнають протилежність своїх позицій, а кремль попереджає, що “чудес не буде”. Попередні раунди завершилися лише обміном полоненими й без значного прогресу щодо миру.
Західний тиск зростає: Трамп погрожує новими санкціями проти росії, якщо угоди не буде укладено впродовж 50 днів. Утім, за повідомленнями джерел у кремлі, путін не збирається йти на поступки, вважаючи, що його перевага на полі бою дає підстави диктувати умови.
Україна, зі свого боку, вимагає негайного припинення вогню, повного виведення окупаційних військ зі своєї території, відшкодувань та гарантій безпеки – ці вимоги москва розцінює як неприйнятні.
Скандальний закон №12414 і реакція Європи на його прийняття
Президент Зеленський підписав законопроєкт №12414, який, за оцінками НАБУ і САП, послаблює їхню незалежність і передає ключові важелі впливу Генпрокурору України. Це спричинило перші масові протести під час війни та гостру реакцію від західних партнерів.
Так, ЄС, Франція й Німеччина відкрито закликали скасувати рішення, наголосивши, що такий крок підриває довіру до влади на тлі війни. Зеленський відповів обіцянкою підготувати новий план боротьби з корупцією впродовж двох тижнів, наголосивши, що в антикорупційній системі не має бути жодного “російського впливу”.
Попри заяви, критики вважають, що закон є спробою узяти під контроль незалежні установи та зберегти лояльність певних посадовців. Європейські партнери нагадують, що реальна боротьба з корупцією є ключовою умовою вступу до ЄС та отримання фінансової допомоги.
Політичні експерти попереджають: такий крок може підірвати підтримку влади серед громадян, а також зменшити довіру до євроінтеграційного курсу – особливо в момент, коли суспільству потрібні чіткі сигнали справедливості.
Водночас організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) звернулася до України з офіційним листом, у якому висловила серйозне занепокоєння через новий закон, що підриває незалежність НАБУ і САП. У документі наголошено: якщо закон не буде скасовано чи змінено, це може поставити під сумнів вступ України до Конвенції про боротьбу з хабарництвом та загалом ускладнити її шлях до членства в ОЕСР. Організація також наголосила на ризиках для оборонних інвестицій і відновлення після війни, якщо антикорупційна реформа буде згортатися.
Представниця ОЕСР закликала Україну або ветувати ухвалений документ, або якнайшвидше внести поправки, що забезпечать збереження інституційної незалежності. Інакше Київ може втратити міжнародну довіру, включно з інвесторами у стратегічні сектори, як-от оборона.
США розглядають нафтові санкції проти росії
Міністр енергетики США Кріс Райт заявив, що запровадження санкцій проти російського нафтового сектора – “дуже реальний варіант”, який створив би максимальний тиск на кремль. За його словами, такі заходи можуть стати вирішальними у змушені росії укласти мирну угоду з Україною. Вашингтон має для цього усі інструменти – США є одним з провідних виробників нафти й газу, тож здатні компенсувати втрати для глобального ринку.
Санкції проти нафти стали б болючим ударом для економіки рф, яка значною мірою залежить від енергетичних доходів. Ідея таких обмежень активно обговорюється в контексті нового пакета тиску на путіна, водночас поки немає конкретних термінів їх запровадження.
Трамп «відновить мир через силу», – спікер Палати представників США
Сполучені Штати не прагнуть брати подальшу участь у війні в Україні, заявив спікер Палати представників США Майк Джонсон. На його думку, конфлікт триває надто довго, забираючи життя мирних людей, і викликає втому у світової спільноти. Водночас Джонсон зазначив, що дії НАТО та партнерів можуть бути ефективними, однак головна надія – на нового президента.
За словами Джонсона, Дональд Трамп має намір завершити війну, діючи через демонстрацію сили. Політик вважає, що саме така стратегія дозволить досягти миру. «Занадто багато невинних людей гине, і ми зовсім не хочемо подальшої участі Америки в цьому», – заявив він на пресконференції у Вашингтоні 22 липня. «Ми довіряємо головнокомандувачу. Він відновлює мир через силу», – додав Джонсон.
Китай веде проксі-війну руками росії, щоб відволікти США від стратегічних викликів, – Вітакер
Постійний представник Сполучених Штатів Америки у НАТО Метью Вітакер заявив, що Китай веде проксі-війну руками росії. На його думку, у КНР хочуть, аби США та союзники були зайняті саме війною рф проти України.
“Китай вважає, що веде проксі-війну руками росії. І ми бачимо в заявах китайського уряду, що вони хочуть, щоб США із союзниками були зайняті цією війною, щоб ми не могли зосередитися на інших стратегічних викликах”, – заявив Вітакер.
На думку американського постпреда, “Китай прорахувався і їх потрібно притягнути до відповідальності за те, що “субсидують ці вбивства, які відбуваються на полі бою в Україні”.
Варто зазначити, що ці коментарі Вітакера прозвучали протягом тижня після того, як президент США Дональд Трамп пригрозив запровадити жорсткі економічні санкції проти рф.
Автор: Данило Пєвчев