Міжнародна політика дедалі більше коливається між спробами домовленостей і новими хвилями ескалації. США ведуть переговори з Іраном про стабілізацію ситуації в Ормузькій протоці, водночас у Сенаті посилюється тиск щодо підтримки України. Швеція заявляє про слабкість російської економіки та ефективність санкцій, тоді як росія завдає масштабних ударів по українських містах. Паралельно Київ відстоює курс на повноправне членство в ЄС, відкидаючи компромісні моделі інтеграції.
Сенатори США вимагають розблокувати допомогу Україні та союзникам
Група сенаторів від Республіканської та Демократичної партій США звернулася до міністра оборони Піта Гегсета із закликом прискорити надання військової допомоги Україні та союзникам у Східній Європі. Йдеться про 600 мільйонів доларів, із яких 400 мільйонів передбачено для України, а ще 200 мільйонів – для оборонних програм Естонії, Латвії та Литви. Кошти були затверджені Конгресом ще минулого року, однак їхнє виділення затримується. Сенатори наголосили, що подальше зволікання створює ризики для стримування росії та безпеки регіону.
У листі сенатори Дік Дурбін і Чак Грасслі заявили:
«Україна наполегливо та мужньо відбиває чотирирічний російський наступ, але її військові потребують і заслуговують на подальшу американську підтримку».
До звернення також приєдналися сенатори Кевін Крамер, Том Тілліс, Майкл Беннет і Кетрін Кортес Масто. Законодавці нагадали, що Піт Гегсет раніше обіцяв надати Конгресу план витрат до 15 травня, однак Пентагон цього не зробив. У Сенаті також дедалі гучніше лунає критика адміністрації Дональда Трампа через скорочення взаємодії з Україною та європейськими партнерами.
США та Іран готують угоду про перемир’я й відкриття Ормузької протоки
США та Іран близькі до підписання тимчасової угоди, яка передбачає продовження перемир’я на 60 днів та відкриття Ормузької протоки для вільного судноплавства. За даними Axios, сторони можуть укласти меморандум про взаєморозуміння, який діятиме два місяці з можливістю подальшого продовження. Документ передбачає, що Іран прибере міни в Ормузькій протоці та дозволить безперешкодний прохід суден без додаткових зборів. Натомість США погодяться частково послабити санкції та розблокувати можливість продажу іранської нафти.
Проєкт угоди також включає положення щодо ядерної програми Ірану. Тегеран має зобов’язатися не прагнути створення ядерної зброї та вести переговори про обмеження збагачення урану й ліквідацію запасів високозбагаченого матеріалу. За інформацією джерел, США готові обговорювати подальше пом’якшення санкцій і розморожування іранських активів протягом дії перемир’я. Водночас американські війська, перекинуті в регіон останніми місяцями, залишатимуться там щонайменше протягом 60 днів і будуть виведені лише в разі досягнення остаточної угоди.
Глава МЗС Швеції заявила про слабкість економіки росії
Міністерка закордонних справ Швеції Марія Стенергард заявила, що російська економіка є значно слабшою, ніж це намагається показати кремль. У своїй статті вона наголосила, що москва систематично перебільшує економічні показники та намагається переконати світ у неефективності західних санкцій. За словами Стенергард, шведський уряд замовив дослідження економістів і спецслужб, які свідчать про суттєве уповільнення та навіть скорочення російської економіки. Вона також зазначила, що офіційні показники інфляції в рф можуть бути значно заниженими.
Очільниця МЗС Швеції підкреслила, що санкції вже завдали росії значних збитків. За оцінками британського уряду, економічні втрати рф від санкцій із 2022 року становлять щонайменше 450 мільярдів доларів. Стенергард нагадала, що доходи росії від енергетичного експорту в січні 2026 року впали на 50 % порівняно з аналогічним періодом попереднього року. Вона також заявила, що російська армія зазнала величезних втрат у війні проти України, а темпи просування на фронті значно сповільнилися. На думку шведської дипломатки, подальше посилення санкцій і тиску на енергетичний сектор рф може змусити володимира путіна перейти до серйозних переговорів.
росія завдала одного з наймасштабніших ударів по Києву із застосуванням «орєшніка»
росія здійснила одну з найпотужніших атак на Київ і область від початку повномасштабної війни, використавши сотні дронів і ракет, зокрема гіперзвукову ракету «орєшнік». За даними української влади, унаслідок нічного обстрілу загинули щонайменше чотири людини, понад 80 отримали поранення. У столиці були пошкоджені десятки житлових будинків, шкіл, офісів, складів і станцій метро. Міський голова Києва Віталій Кличко заявив: «Це була жахлива ніч для Києва».
Президент Володимир Зеленський повідомив, що росія запустила 90 ракет і 600 дронів, а також атакувала об’єкти водопостачання. За його словами, удар ракетою «орєшнік» було завдано по Білій Церкві. Ця ракета здатна нести ядерний заряд і має дальність ураження кілька тисяч кілометрів. У російському Міноборони заявили, що удари були відповіддю на атаки України по цивільних об’єктах у рф, однак українська сторона наголошує, що не атакує цивільного населення. Вибухи в Києві пролунали після попередження Повітряних сил про можливий запуск «орєшніка», а мешканці столиці кілька годин провели в укриттях метро.
Зеленський відкинув ідею «асоційованого» членства України в ЄС
Президент України Володимир Зеленський розкритикував пропозицію канцлера Німеччини Фрідріха Мерца щодо «асоційованого» членства України в Європейському Союзі. У листі до керівництва ЄС глава держави заявив, що така модель є несправедливою, оскільки залишає Україну без права голосу в європейських інституціях.
«Ми захищаємо Європу – повністю, а не частково й не напівзаходами», – наголосив Зеленський. Він також підкреслив, що Україна заслуговує на рівноправне членство в ЄС.
Пропозиція Мерца передбачала участь України в роботі європейських структур без права голосу як проміжний етап перед повноправним вступом. Зеленський заявив, що Україна продовжує реформи навіть в умовах війни та вже готова до суттєвого просування переговорів про членство. Президент також зазначив, що після поразки прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана на виборах з’явилося нове політичне вікно для прискорення інтеграції України до ЄС. У Берліні наголосили, що повноправне членство України залишається кінцевою метою, а запропонований формат розглядається лише як проміжний механізм для прискорення зближення Києва з Євросоюзом.
Фото: nikvesti.com
Автор: Данило Пєвчев