Цими вихідними українська громада у США зібралася на визначну подію – відзначення 70-ліття Оселі “Карпати” Спілки Української Молоді в Еленвільді, штат Нью-Йорк.
Святкувати ювілей приїхали майже 400 гостей. Лунали щирі привітання від представників організацій, колишніх таборовиків і сучасних учасників молодіжних таборів. Атмосфера була водночас урочистою й родинною: зустрічалися друзі, які колись разом співали біля ватри, згадували перші сходини, літні табори, спортивні.
Початки – «своїми руками»
Це місце, відкрите в середині 1950-х, стало не лише літньою базою для таборів і зустрічей, а й духовним центром українців у діаспорі. У післявоєнні роки сотні українських родин, які опинилися в Америці, прагнули створити простір, де їхні діти зростатимуть українцями. Земля в Еленвільді була куплена завдяки пожертвам громади, а перші будівлі – каплиця, їдальня, бараки – постали завдяки спільній праці батьків та молоді. Старші сумівці пригадують, як після робочих буднів дорослі приїздили сюди, аби разом копати, фарбувати, прибивати дошки.
«Тут було поле і ліс, – згадує п. Аскольд Лозинський, колишній голова світової управи, який був серед перших вихованців оселі. – Ми жили в простих бараках, але для нас то був рай: співали біля ватри, вчилися танців, слухали розповіді старших про Україну, якої багато хто з нас ніколи не бачив».
Розвиток і нові програми
У наступні десятиліття Оселя продовжувала зростати й розвиватися. У 1980-х тут з’явилися нові об’єкти та програми: в липні 1981 року завершили тенісні корти, які одразу увійшли до спортивного табору; влітку 1982-го відкрили басейн олімпійського розміру, що став альтернативою купанню в річці та озері; а в 1989-му започаткували програму «Гусенята» – неформальну групу для найменших дітей з акцентом на іграх, піснях та спільній соціалізації. 1990-ті роки ознаменувалися створенням нового табору для юнацтва, змодельованого за зразком Запорізької Січі: у 1992 році було завершено будівництво сучасних приміщень і великої будівлі Коменди. Паралельно розпочав роботу мистецький табір із наголосом на танцях та співі, а старий табір було переоблаштовано для команд. Усі ці зміни закріпили роль Еленвільдської оселі як осередку, де зберігається традиція, формується спільнота й народжуються нові ініціативи.
Місце зустрічей і пам’яті
За сім десятиліть на оселі побували тисячі дітей і молодих людей. Тут відбувалися всеамериканські табори СУМ, спортивні турніри, фестивалі української пісні та танцю. Не раз сюди приїздили видатні діячі – серед них кардинал Йосип Сліпий, поет Євген Маланюк, а також численні українські музичні гурти.
Для багатьох родин оселя стала місцем, де діти вперше ставали до прапора, складали присягу сумівця, знаходили своїх друзів і майбутніх родин, а потім – уже дорослими – приводили сюди власних дітей. Голова КУ СУМ в Америці Надія Длябога жартує: «Приходила осінь, і нас знову засилали на довгих дев’ять місяців додому та до школи. А мрії і секрети залишалися в Оселі».
Ювілей із поглядом у майбутнє
Зараз оселя переживає друге народження. Кілька років тому тут спалахнула пожежа і згоріло багато приміщень. Тому особливо приємними подарунками стали пожертви від спонсорів на розбудову. Також колектив Оселі вдячний усім благодійникам, які передали лоти на аукціон.
Дуже символічно, що, як і в Україні, святкування відбулося під відкритим небом під супровід колоритного ансамблю “Зірка”. Ювілей нагадав усім присутнім: попри відстань, ми зберігаємо й передаємо далі українську ідентичність, бо саме в таких місцях вона живе, дихає й надихає.
Про авторку:
