Збірна США з хокею цьогоріч виборола золоті медалі Зимових Олімпійських ігор 2026 року. У складі команди було як мінімум два гравці з українським корінням, брати – Метью Ткачук та Бреді Ткачук. Крім них є ще один зірковий гравець, який не має українського коріння напевно, але у своїй кар’єрі хокеїста завдячує саме українським факторам свого зростання та успіху. Мовимо про Остона Меттьюза – легендарного американського хокеїста.
Коротко про його досягнення хокеїста: учасник матчу усіх зірок НХЛ – 2017, 2018, 2019, 2020, 2022, 2023, 2024 років; трофей Моріса Рішара – 2021, 2022, 2024 років; пам’ятний трофей Колдера – 2017 рік; молодіжна команда всіх зірок – 2017 рік; друга команда всіх зірок НХЛ – 2021 рік; перша команда всіх зірок НХЛ – 2022 рік; пам’ятний трофей Гарта – 2022 рік; нагорода Теда Ліндсея – 2022 рік. Сюди варто додати численні рекорди та особисті успіхи: у перших двох матчах за команду «Торонто Мейпл-Ліфс» зробив два хет-трики; обирався капітаном на матч всіх зірок НХЛ 2024 року; став дев’ятим гравцем в історії НХЛ, який вдруге досяг 60 голів за сезон; 6 квітня 2024 року здобув 100 очко в сезоні; перший американець, який став капітаном команди «Торонто Мейпл-Ліфс»; 3 січня 2026 року Метьюз забив свій 421-й гол, обійшовши Матса Сундіна як найкращого бомбардира за всю історію «Торонто Мейпл-Ліфс». Звісно ж, золота олімпійська медаль 2026 року. До речі, у фінальному матчі Остон Меттьюз був капітаном своєї команди і як лідер вів її до чемпіонства.
Вражає, чи не так? Весь цей доробок, і я впевнений, наступні успіхи, мають свій фундамент, який складається з багатьох факторів. Серед цих ключових факторів у життєвому та професійному зростанні Меттьюза є один, який має відношення до України та українського хокею.
Становлення як хокеїста
Тут слід одразу зазначити, що вирішальну роль у становленні Меттьюза як хокеїста мав український фахівець – Борис Дороженко. Борис Дороженко — постать, яка заслуговує на окрему історію. Тут же я зупинюсь на його тренерській ролі у становленні Остона Меттьюза та інших відомих хокеїстів, зірок НХЛ, легенд світового рівня.
Зокрема сайт Федерації хокею України пише таке: «постать, без перебільшення, легендарна… Борис Дороженко вважався топовим хокейним фахівцем… Серед його вихованців – Андрій Денискін, один із найкращих українських хокеїстів сучасності. Однак сповна свій тренерський потенціал спеціаліст розкрив за океаном… Достатньо згадати одне ім’я й прізвище – Остон Меттьюз. 24-річного нападника «Торонто Мейпл Ліфз» нещодавно назвали найкориснішим гравцем сезону-2021/2022 у Національній хокейній лізі. Пан Дороженко – одна з тих постатей, яка суттєво приклалася до хокейного становлення зіркового американця. І не лише його, а й багатьох інших представників НХЛ».
Засоби масової інформації у США писали наступне: «Меттьюз пройшов через мінорні ліги Арізони і отримав велику користь від роботи з Бредом Байєром, Роном Філіоном та Борисом Дороженком – помітними фігурами у світі молодіжного хокею та програм розвитку гравців. Зокрема, школа Бориса Дороженка «Next Generation Hockey» – дуже високо регламентована програма з неймовірно винахідливими вправами, призначеними для покращення ключових аспектів гри хокеїста з акцентом на його катанні».
Батько Меттьюза Остона розповідав ось таке: «При відносно невеликій кількості ковзанок в Аризоні дуже велика концентрація тренерів, включаючи не НХЛівських фахівців. Таких як Бред Байєр, Рон Філіон та Борис Дороженко, які відіграли важливу роль у розвитку Меттьюза».
Ось що розповідав про співпрацю з Меттьюзом Остоном сам Борис Дороженко: «Я працював з Остоном Меттьюзом з дитинства протягом десяти років. Щобільше, він фактично як член нашої сім’ї. Ми товаришуємо з його батьками. У нього мати мексиканка, а батько — американець, який чудово розмовляє іспанською. А я після від’їзду з України довгий час працював у Мексиці. Звідси моє знання іспанської мови. Батько Остона Браян називає мене братом, а я його. Його брат помер у молодому віці через проблеми з легенями, і він сприйняв мене як члена сім’ї. Дідусь та бабуся Остіна стали для мене моїми американськими батьками». Розповідь Бориса нагадує теплу родинну історію. Це дуже емоційно та зворушливо. Адже Борис приїхав з України до Мексики, а потім продовжив реалізовувати свій хокейний проєкт вже у США. Тут він знайшов чималу підтримку батьків своїх вихованців. Навіть можна з упевненістю стверджувати, що він знайшов другу сім’ю у США.
Зараз не буду детально описувати багаторічну співпрацю українського фахівця з майбутньою американською зіркою НХЛ. А зупинюсь на ще одному унікальному й цікавому українському факторі у спортивній кар’єрі Меттьюза. Про цей направду історичний момент Борис Дороженко говорив таке: «думаю, мало хто знає, що в дитинстві Остон Меттьюз встиг зіграти за Дружбу-78».
Американець у складі команди «Дружба-78» (Харків, Україна)
Зараз варто трішки детальніше розповісти про команду «Дружба-78». Клуб засновано Іваном Правіловим на початку 1980-х років у Харкові (тоді Україна була окупована СРСР). Методика підготовки у команді була на той час інноваційною. І реально рівень майстерності юних українських хокеїстів лише зростав, а їх результати як на національному, так і на міжнародному рівнях приємно дивували батьків, тренерів й вражали фахівців навіть за океаном. Насамперед у США та Канаді, куди неодноразово українська команда «Дружба-78» їздила на змагання.
Про одне з багатьох турне у США української команди у 1993 році розповідає преса таке: «Цього літа в містах-близнюках Сейнт Пол-Міннеаполіс від 30-го липня до 10-го серпня перебувала молодеча дружина гокеїстів з міста Харкова. Коли хтось собі може уявити щось надзвичайно досконалого, скажімо для порівняння щось такого, як молодечий хор «Щедрик» з Києва, котрий цієї весни своїми прекрасними голосами чарував слухачів багатьох міст північної Америки. Гокейна дружина «Дружба-78» також входить в ту саму лігу чогось надзвичайного – перфектної гри в гокей на ковзанах. Глядачі, котрі навіть вперше в житті бачили гокей, були зачаровані цими хлопцями, а організатори та учасники турніру не йняли віри такому досконалому виконанню техніки». Оце так схвальний відгук! Навіть більше – це повна перемога українських хокеїстів у США і на льодовій арені, і серед вболівальників. Гравці команди «Дружба-78» зачарували численну українську громаду у США. Також увага провідних фахівців, скаутів хокейних клубів США та Канади була ретельно зосереджена на українських гравцях.
Провідний діяч української діаспори у США Олександер Полець з гордістю пророкував юним українцям перемоги на чемпіонатах світу або ж успіх у Зимових Олімпійських іграх 2002 року. І це не безпідставні передбачення, а дійсність тих років в українському юнацькому хокеї.
Отже, цього року у Міннесоті відбувся найбільш престижний літній міжнародний фестиваль-турнір серед юнацьких хокейних команд у світі. У ньому брали участь найкращі команди США (зі штатів Вісконсин, Іллінойс, Міннесота), Канади, «Дружба-78» та чотири команди з Росії. Всього було 79 команд.
У «Дружби-78», на жаль, виникли певні перешкоди з приїздом до США. Але всі виклики були подолані завдяки українській діаспорі у США. Про це писали наступне: «Звичайно, американські й канадські дружини мають фонди, щоб брати участь у таких зустрічах, хтось спонсорував чотири російські дружини, а українська дружина з труднощами добралася тільки до міста Вашингтону, де вони там брали участь в незначному турнірі (говориться з труднощами, бо недруги в Україні завжди їм підставляли ногу, врешті вони виїхали до Америки через Москву)». Це жах!!! Що змушені були терпіти молоді українські хокеїсти, щоб дістатися США для участі у турнірах.
На щастя, українська громада в особі Івана Крамарчука (голова студентського клубу, член Спілки Української Молоді Америки) з Міннесоти полагодив всі незручності юних українських хокеїстів. Виявляється, Іван минулого року вже був свідком майстерності українських хокеїстів у Чикаго. І тепер він вирішив зорганізувати збірку фондів на безпечний доїзд «Дружби-78» на міжнародний турнір. Часу було обмаль, лише тільки тиждень для полагодження всіх організаційних проблем з приїздом. А ще треба було домовитись, щоб організатори вписали українську команду до розкладу ігор турніру.
Кошти збирала вся місцева українська громада: ОДУМ – 1000 доларів, СУМА – 1000, Леонід Рябокінь – 1000 (до речі, він сам родом із Харкова). Решта коштів надходила від небайдужих. У результаті було зібрано 5000! Цього вистачило, щоб українська команда почувалася добре у дорозі та у часі проведення турніру. Своєю грою «Дружба-78» щиро віддячила своїм українським вболівальникам у США. Ось як про це писали газети: «Те, що сталося під час турніру, неможливо описати. Таку рекламу, яку зробили юнаки-гокеїсти та їхній тренер Іван Правілов, неможливо купити за будь-які гроші. Чудова гра, бездоганна дисципліна, небувала стриманість грачів та контроль гри тренером настільки були виявними, що всі присутні не могли вийти з дива. Але найбільше задоволення і гордість мала наша тутешня молодь. Великий гурт СУМівців та ОДУМівців з прапорами вітали кожну перемогу української дружини, а в них це було кожної гри. Приємно було бачити вивішений український прапор, чути український гімн, бачити продаж сорочок, на котрих був надрукований український прапор разом з іншими, а найголовнішим було бачити українську дружину на першому місці цього великого турніру». Це тільки один із прикладів, наскільки українська молодь була майстерна та сильна, та ще й патріотична.
За таку чудову поставу та майстерну гру українська громада у США неодноразово підтримувала українських спортсменів в цілому й хокеїстів команди «Дружба-78» зокрема. В одному із чергових турне США українська молодь отримала у подарунок хокейні однострої, інвентар та фінансову підтримку. Серед жертводавців були добродії з Нью-Джерсі та Філадельфії (Кредитівка в Ньюарку-Випені, УСВТ «Чорноморська Січ», Випені, УСО «Тризуб», Філадельфія), а також багато індивідуальних донатів. Одним із найактивніших ентузіастів, що займався організаційними питаннями та збором коштів, був Мирон Биц.
Як же ж потрапив Остон Меттьюз до складу «Дружби-78»? На це питання відповідь надає Борис Дороженко: «Якось Правілов зателефонував мені та попросив одного-двох дітей, які могли б посилити його команду на дитячому чемпіонаті світу у дитячій категорії «PV» у Квебеку. При цьому тренувальний табір проводили в Нью-Джерсі. Меттьюзу було 11 чи 12 років. Найцікавіше, що Остон встиг лише на другий період гри зі школою Девілз – з літака одразу поїхав на гру». Ось так буває у житті та спорті. Випадковості не випадкові.
Як зіграв за «Дружбу-78» юний Остон Меттьюз? Знову читаємо відповідь Бориса Дороженка: «Після матчу мені зателефонував Правілов і сказав такі слова, які він мало коли говорив. «Борисе Юрійовичу, я перед тобою знімаю капелюх. Приїхав твій хлопець і всіх тут переграв. Просто з літака встиг на другий період та три шайби за один період поклав. Цей хлопець буде зіркою. Ти запам’ятай ці слова». Ці слова мені врізалися на згадку. Це було не схоже на Правілова. Він був дуже стриманою і потайною людиною, яка всіх навколо контролювала і ніколи нікого не хвалила». Виявляється, що Остон своєю надзвичайною грою вразив так тренера українського клубу, що той спророкував величезний успіх у хокеї.
Цікавим є факт, що не лише українські молоді гравці їздили до США, а й було навпаки. Уявляєте таке? Молодь із США, Мексики, Чехії на початку 2000-х років приїздила в Україну, щоб підвищити свою майстерність. Про це «диво» американська преса писала наступне: «13 спортсменок жіночої олімпійської збірної США з гокею прибули, щоб підготуватися до нового сезону в Сіверськодонецьку Луганської області». Тренував всіх їх засновник «Дружби-78». Напевно, це теж мало вплив на розвиток жіночого хокею у США. І можливо, успіх національної жіночої збірної США з хокею на Зимових Олімпійських іграх 2026 року має своє коріння від українського фактору. Адже міжнародна преса пише, що у складі збірної США олімпійською чемпіонкою стала Ганна Білка, яка має українське коріння.
Отже, нам направду є ким і чим пишатися!
Автор: Олексій Лях-Породько
