Події навколо Ормузької протоки та рішень Вашингтона щодо санкцій формують новий контекст для глобальної політики. Європейські лідери публічно дискутують про залежність від російської нафти, що додає напруги всередині ЄС. На цьому тлі Україна намагається заволодіти увагою та продовжити переговори зі США щодо безпеки, санкцій і майбутніх домовленостей.
Іран пропускає через Ормузьку протоку кілька привілейованих кораблів
Іран намагається показати свою домінацію над Ормузькою протокою – водоймою дозволяють проходити лише вибраним суднам. За даними видання FT, цього тижня щонайменше 8 суден пройшли протокою незвичайним маршрутом навколо острова Ларак біля узбережжя Ірану.
Серед суден – нафтові танкери та балкери з Індії, Пакистану та Греції, а також власні танкери Ірану. Більшість суден раніше заходили в іранські порти. Розвідувальна служба Lloyd’s List раніше повідомляла, що для безпечного проходу протокою країни платили Ірану $2 млн.
Попри це, нині навряд чи йдеться про ширше відновлення руху протокою, бо Іран вважає це важелем тиску на адміністрацію Трампа.
Зеленський окреслив очікування від зустрічі з США: переговори, санкції та безпека
Президент України Володимир Зеленський заявив, що під час українсько-американської зустрічі 21 березня обговорюватимуть підготовку майбутніх тристоронніх переговорів, санкційну політику проти росії та двосторонні угоди щодо гарантій безпеки й відновлення. Він зазначив, що Україна прагне отримати чіткі або хоча б орієнтовні дати наступної тристоронньої зустрічі, яка вже неодноразово переносилася. За словами глави держави, на графік впливають події на Близькому Сході, що ускладнюють дипломатичний процес. Президент наголосив на необхідності більшої конкретики у переговорах із партнерами.
Зеленський також підкреслив важливість обговорення санкцій, зокрема рішень США щодо російської енергетики.
«Санкції нещодавні, які американська сторона зняла з російської енергетики, – все це ризики для нас, все це збільшення грошей для Росії та збільшення їхніх можливостей потім на фронті. Це небезпечно. Я вважаю, що ця зустріч з цього погляду також важлива», – сказав він.
Президент додав, що переговорна команда працюватиме над підготовкою документів щодо завершення війни, гарантій безпеки та відновлення України. Він також зазначив, що сторони вже погодили механізми моніторингу припинення вогню на військовому рівні, але політичної волі для цього поки немає.
США розширили обмеження на постачання російської нафти, додавши Кубу до списку
Міністерство фінансів США внесло Кубу до переліку країн, яким заборонено здійснювати операції з російською нафтою. Рішення ухвалили після повідомлень про танкер із російським паливом, який прямує до острова, що перебуває під санкціями США. Оновлена загальна ліцензія розширює обмеження на продаж, постачання та розвантаження російських нафтопродуктів. Це доповнення до попереднього документа, який дозволяв тимчасові операції з уже завантаженою нафтою до 12 березня.
У новій версії ліцензії також передбачені обмеження для Ірану, Північної Кореї та окупованих росією територій України. За даними Kpler Ltd, один із танкерів із приблизно 700 тисячами барелів нафти вже прямує до Куби і може прибути наприкінці місяця. Куба перебуває під американськими санкціями з кінця 1950-х років, а останнім часом обмеження були посилені. Рішення Вашингтона стало частиною ширшої політики контролю над постачанням російських енергоносіїв.
США оголосили про зняття санкцій із білоруських компаній та банків
Спеціальний посланець президента США Джон Коул повідомив про зняття санкцій із низки білоруських установ і компаній. Зокрема, обмеження скасовані щодо «Білоруськалію», Білоруської калійної компанії, Белінвестбанку, Банку розвитку та Міністерства фінансів Білорусі. Про це стало відомо 19 березня через повідомлення, пов’язане з пресслужбою олександра лукашенка. «США знімають санкції з Белінвестбанку, Банку розвитку та Міністерства фінансів», – заявив Коул.
За додатковою інформацією, це рішення пов’язане з домовленостями після зустрічі Коула з лукашенком, під час якої білоруська сторона оголосила про звільнення 250 політичних в’язнів. Американський представник зазначив, що США готові повністю зняти санкції, запроваджені після подій 2020 року, якщо до кінця 2026 року будуть звільнені всі політичні в’язні. Водночас у звіті ISW зазначається, що таке рішення може вплинути на економіку рф.
«ISW давно вважає, що рф де-факто анексувала Білорусь і що держави мають об’єднану оборонно-промислову базу. Таким чином, скасування санкцій США з Білорусі безпосередньо вигідне для воєнних зусиль уряду рф», – йдеться у звіті.
У повідомленнях також уточнюється, що йдеться про ключові експортні галузі Білорусі, зокрема виробництво калійних добрив. За словами Коула, подальше зняття санкцій залежатиме від виконання умов щодо прав людини. Американська сторона пов’язує майбутні рішення з подальшими діями Мінська щодо звільнення ув’язнених.
Орбан та 90 млрд для України
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан вважає позицію ЄС щодо відмови від російської нафти божевільною, оскільки, на його думку, у нинішній ситуації Євросоюз не виживе без енергоносіїв РФ.
Орбан виступив після зустрічі очільників урядів і держав країн ЄС, де одним із центральних питань була угорська блокада кредиту Україні у зв’язку з зупинкою постачань російської нафти через трубопровід “Дружба”.
“Річ у тім, що саме зараз у двері стукає глобальний дефіцит нафти. Тож поведінка та стратегія європейців у цьому питанні просто божевільні. Нам, безперечно, потрібна російська нафта. Ми не зможемо вижити в цій ситуації, яка за таких умов стає дедалі серйознішою, без залучення російських паливних ресурсів. Ми не зможемо вижити в цій ситуації, яка за таких умов стає дедалі серйознішою, без залучення російських паливних ресурсів. Європа не зможе вижити без цього”, – заявив Віктор Орбан.
Своєю чергою, також на саміті ЄС у Брюсселі 19 березня канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, коментуючи дії Віктора Орбана заявив: «Те, що сьогодні сталося в Раді, є неприйнятним, і в майбутньому цьому буде покладено край». Він назвав блокування Орбаном 90‑мільярдної позики для України «серйозним актом нелояльності» та прямо говорив про необхідність змінити правила, щоб одна країна більше не могла все блокувати.
Йдеться про вже погоджений ЄС довгостроковий кредитний пакет для України на 90 млрд євро до 2027 року, який Орбан блокує, вимагаючи відновлення постачання російської нафти трубопроводом «Дружба». Попри вето Угорщини, Мерц і інші лідери публічно обіцяють, що Україна отримає ці кошти «одним чи іншим шляхом», а Єврокомісія має знайти механізм обійти блокування.
Фото: kyiv.ua
Автор: Данило Пєвчев