У Вашингтоні дедалі активніше обговорюють нові пакети підтримки України, тоді як у росії накопичуються ознаки військового та економічного виснаження. Американські законодавці просувають законопроєкт про додаткову допомогу Києву, а західні аналітики ставлять під сумнів здатність кремля досягти заявлених цілей війни. На цьому тлі тривають дискусії про майбутнє путінського режиму, перспективи переговорів і довгострокову безпеку Європи.
Палата представників США підтримала просування законопроєкту про підтримку України
Палата представників Конгресу США підтримала процедурне голосування, яке відкриває шлях до розгляду законопроєкту Ukraine Support Act. За відповідне рішення проголосували 218 конгресменів, серед яких були не лише демократи, а й шість республіканців. Документ передбачає виділення Україні 8 мільярдів доларів у вигляді військових кредитів, продовження програми USAI до 2027 року та запровадження додаткових санкцій проти росії. Голосування стало помітним політичним сигналом на тлі критики Дональдом Трампом подальшої підтримки Києва.
Автор законопроєкту, конгресмен Грегорі Мікс, заявив, що це голосування демонструє ставлення Конгресу до боротьби України за свободу та демократію. Прихильники документа наголошують, що його ухвалення особливо важливе на тлі посилення російських атак по українських містах та закликів Києва надати додаткові ракети для систем Patriot. Водночас критики законопроєкту вважають окремі його положення застарілими та такими, що потребують коригування. Попри підтримку в Палаті представників, перспективи подальшого розгляду документа в Сенаті залишаються невизначеними через позицію Білого дому та частини республіканців.
Путін дедалі гостріше стикається з наслідками затяжної війни, – аналітики
Європейські чиновники та аналітики вважають, що остання ескалація російських ударів по Україні пов’язана зі зростанням проблем, які росія відчуває на фронті та в економіці. Як повідомляє The Washington Post, російський наступ сповільнюється, фінансові ресурси поступово виснажуються, а українські удари дронами по тилових районах створюють додатковий тиск на військову логістику. За оцінками співрозмовників видання, кремль намагається компенсувати ці труднощі посиленням риторики та новими атаками по українських містах. Окремі російські експерти вже публічно ставлять під сумнів досяжність початкових цілей війни.
У матеріалі також зазначається, що росія стикається зі зростаючими бюджетними проблемами, нестачею людських ресурсів та труднощами з поповненням армії. Економісти звертають увагу на збільшення дефіциту бюджету та необхідність скорочення державних витрат у багатьох сферах. Водночас українські удари по транспортних маршрутах на окупованих територіях ускладнюють постачання військ і пального. Частина західних чиновників припускає, що за нинішніх темпів виснаження кремль може бути змушений або піти на непопулярну мобілізацію, або шукати можливості для призупинення активних бойових дій.
Історик Ентоні Бівор пов’язав жорстокість війни росії з історичними традиціями насильства
Британський історик Ентоні Бівор у колонці для The Washington Post проаналізував історичні передумови жорстокості, яку російські війська демонструють під час війни проти України. Автор звертає увагу на масові злочини проти цивільного населення, зокрема різанину в Бучі, та проводить паралелі з багатовіковими традиціями насильства в історії російської держави. На його думку, ідея про те, що жорстокість є природним інструментом війни, формувалася в російському суспільстві протягом століть. Бівор також нагадує про злочини радянського періоду, репресії, масові зґвалтування під час Другої світової війни та культивування насильства в армії.
Автор зазначає, що сучасна російська військова система продовжує відтворювати багато практик минулого. За його словами, мобілізовані та контрактники нерідко стають жертвами знущань, примусу та жорстокого поводження з боку власного командування. Бівор також звертає увагу на використання іноземних найманців і громадян інших країн, яких вербують для участі у війні. На його думку, нинішня війна демонструє не лише політичні амбіції кремля, а й глибші історичні проблеми російського суспільства та державної системи.
Путін опинився у пастці власної війни, – The New York Times
Оглядова стаття The New York Times присвячена тому, як повномасштабна війна проти України впливає на саму росію та політичну систему, побудовану володимиром путіним. Автори зазначають, що кремль зумів уникнути економічного краху та продовжує фінансувати війну, однак це не означає досягнення поставлених цілей. Попри окремі успіхи на фронті, росія не має очевидного шляху до вирішальної перемоги, а можливості для подальшої ескалації залишаються обмеженими. Водночас відмова від війни або згода на компроміс також створюють серйозні політичні ризики для путіна.
У матеріалі наголошується, що нинішня система влади фактично прив’язала майбутнє росії до продовження війни. Автори вважають, що значна частина російського суспільства відчуває втому та розчарування, але не має механізмів для впливу на політичні рішення. Поступове погіршення економічної ситуації та удари по російській території дедалі сильніше зачіпають звичайних громадян. На думку оглядачів, завершення епохи путінізму може стати одним із найскладніших викликів для росії в майбутньому.
Рубіо заперечив перебування делегації США на форумі в Санкт-Петербурзі
Державний секретар США Марко Рубіо заявив, що йому нічого не відомо про нібито офіційну американську делегацію, яка мала відвідати Петербурзький міжнародний економічний форум. Відповідну інформацію раніше поширив помічник путіна Юрій Ушаков. Під час слухань у Сенаті Рубіо наголосив, що знає про існування форуму, але не має інформації про участь у ньому будь-якої офіційної делегації від уряду США. Він також висловив сумнів, що йдеться про представників високого рівня.
Тема виникла під час дискусії із сенатором Діком Дурбіном, який згадав нещодавні удари України по Санкт-Петербургу та їхній вплив на проведення форуму. Дурбін також звернув увагу на повідомлення про присутність на заході актора Стівена Сігала. У відповідь Рубіо зазначив, що знає Сігала, але той не є державним службовцем США. Заява держсекретаря фактично спростувала попередні повідомлення російської сторони про участь офіційної американської делегації в роботі форуму.
Політичний огляд сформовано за матеріалами особистого спецвипуску резидента VM Ореста Дейчаківського
Фото: Julia Demaree Nikhinson / Reuters
Автор: Данило Пєвчев