Київ продовжує одночасно працювати над посиленням оборони, поверненням викрадених дітей та просуванням до членства в Європейському Союзі – ЄС розпочинає новий етап переговорів щодо вступу України. Водночас російські удари дедалі частіше завдають шкоди не лише житловій інфраструктурі, а й культурній спадщині країни. На тлі зростання російських атак Україна попереджає про дефіцит ракет Patriot і просить союзників виділити додаткові 20 мільярдів доларів на військові потреби.
Україна закликає США активніше допомагати у поверненні викрадених росією дітей
Українська влада посилює міжнародні зусилля для повернення дітей, яких росія вивезла з окупованих територій та України після початку повномасштабного вторгнення. Керівник ініціативи Bring Kids Back UA Максим Максимов під час візиту до Вашингтона заявив, що час працює проти України, а масштаби проблеми продовжують зростати. За офіційними даними, Україна ідентифікувала щонайменше 20 тисяч дітей, які перебувають під контролем росії, однак вдалося повернути лише близько 2200. Водночас під окупацією залишаються від 1,5 до 1,6 мільйона українських дітей, які ризикують потрапити під вплив російської системи ідеологічної обробки.
За словами Максимова, якщо раніше дітей масово вивозили до росії, то тепер окупаційна влада створила мережу освітніх і військово-патріотичних установ безпосередньо на захоплених територіях. Українські посадовці та американські політики наголошують, що повернення дітей має залишатися одним із ключових пунктів міжнародного тиску на кремль. Соціологічні дослідження у США показують, що після ознайомлення з фактами депортації дітей американці значно частіше підтримують військову допомогу Україні та жорсткішу політику щодо росії. Питання викрадених дітей залишається одним із найчутливіших аспектів війни та предметом міжнародного розслідування воєнних злочинів.
Україна просунулася вперед на шляху до членства в Європейському Союзі
Україна зробила черговий крок на шляху до вступу в Європейський Союз після багатьох місяців блокування цього процесу. У Люксембурзі офіційно стартував новий етап переговорів щодо реформ, необхідних для майбутнього членства країни в ЄС. Однією з ключових причин активізації процесу стала зміна влади в Угорщині, де новий прем’єр-міністр Петер Мадяр змінив політику свого попередника Віктора Орбана, який тривалий час блокував просування української заявки. Тепер Київ має перейти до практичної реалізації першого пакета реформ, пов’язаних із верховенством права, судовою системою та державним управлінням.
Попри позитивні сигнали з Брюсселя, повноцінне членство України залишається довгостроковою перспективою. Процес вступу передбачає виконання понад тридцяти блоків реформ і в середньому займає близько дев’яти років. У ЄС продовжуються дискусії щодо можливих проміжних форматів інтеграції України, які могли б надати економічні переваги ще до завершення всіх процедур. Водночас низка держав-членів наголошує на необхідності збереження стандартної процедури вступу через економічні та політичні наслідки розширення Союзу.
Дефіцит ракет Patriot стає однією з головних проблем української ППО
росія дедалі активніше використовує балістичні ракети під час масованих атак по українських містах, тоді як запаси ракет-перехоплювачів Patriot в Україні скорочуються. Про це повідомляє The New York Times із посиланням на українських військових, дипломатів та експертів. За їхніми словами, темпи постачання ракет не встигають за різким зростанням кількості російських ударів. У результаті підрозділи протиповітряної оборони змушені приймати складні рішення щодо розподілу обмежених ресурсів між різними напрямками захисту.
Експерти наголошують, що виробництво сучасних ракет PAC-3 залишається складним і не покриває глобального попиту. Лише у 2025 році росія вже випустила по Україні понад 400 балістичних ракет, а до кінця року ця цифра може значно зрости. Українські військові зазначають, що в окремих випадках пускові установки просто залишаються без боєкомплекту під час нових хвиль атак. Саме тому Київ продовжує наполягати на збільшенні поставок Patriot та паралельно шукає альтернативні рішення для посилення системи протиракетної оборони.
Україна просить союзників виділити ще 20 мільярдів доларів на посилення тиску на росію
Україна має намір звернутися до союзників із проханням надати додаткові 20 мільярдів доларів для фінансування оборонних потреб та розвитку нових військових можливостей. Як повідомляє Politico, відповідний запит планують офіційно представити під час засідання Контактної групи з питань оборони України у форматі «Рамштайн». У Києві вважають, що нинішня ситуація на фронті створює вікно можливостей для посилення тиску на росію, однак без додаткових ресурсів ця перевага може бути втрачена. Очікується, що кошти можуть надходити як у формі допомоги, так і у вигляді кредитів від партнерів.
Планується, що фінансування буде спрямоване на закупівлю систем ППО, дронів, боєприпасів, засобів радіоелектронної боротьби та далекобійних засобів ураження. Також частину ресурсів можуть використати для закупівлі озброєння в межах програм НАТО та підтримки українського оборонно-промислового комплексу. Українська сторона наголошує, що саме завдяки ударам по логістиці, нафтопереробній інфраструктурі та військових об’єктах росії вдалося змінити динаміку бойових дій останніх місяців. У Києві побоюються, що без нових інвестицій росія зможе адаптуватися до українських технологічних рішень і повернути собі ініціативу.
Російський удар пошкодив культурні об’єкти України
Масована російська ракетно-дронова атака спричинила пожежу в одному з найважливіших християнських і культурних об’єктів України – Успенському соборі (побудований у 1073-1078 роках), який є одним із головних соборів православно монастирського комплексу Києво-Печерської лаври, що розташований в Києві та внесений до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.
Як повідомляє The Wall Street Journal, також російські обстріли зруйнували цієї ночі й інші культурні установи по всій країні. Зокрема, під ударами опинилися художній музей у Харкові та кіностудії в Києві, де зберігалася колекція зі 100 тисяч костюмів. За даними української влади, внаслідок атак загинули щонайменше 11 людей.
Президент Володимир Зеленський назвав пошкодження Лаври «нападом на християнську спільноту та культурну спадщину людства». Російська сторона без доказів заявила, що собор нібито був уражений ракетою Patriot, тоді як українські спецслужби опублікували фото уламків російського ударного безпілотника. Пошкодження святині відбулося на тлі тривалих спроб москви зберігати культурний та релігійний вплив на Києво-Печерську лавру, яка після 2023 року остаточно перейшла під контроль Православної церкви України.
За інформацією українських військових, за одну ніч росія випустила по Україні 70 ракет і 611 дронів, більшість із яких вдалося збити.
Політичний огляд сформовано за особистим спецвипуском резидента VM Ореста Дейчаківського.
Фото: Армія info
Автор: Данило Пєвчев