Образ «острова Крим», звичайно ж, повʼязаний із знаменитою антирадянською антиутопією російського письменника Василія Аксьонова, активно використовувався під час окупації та анексії Криму, коли український півострів справді майже став «російським островом», бо ж втратив реальний звʼязок з материком.
Я й сам тоді відзначав, що окупація Криму виглядає безглуздою, бо без звʼязку з материком півострів не існував ніколи у своїй довгій історії. А коли починав існувати – це означало початок серйозних історичних змін. Так, занепад Кримського ханства, що призвів до його анексії та ліквідації Катериною ІІ, почався саме тоді, коли російським військам вдалося встановити контроль над територіями Кримської держави на материку. Саме відсутність звʼязку з материком, який контролювала більшовицька армія, призвела до остаточної поразки білого руху в Російській державі. І тепер, у 2014 році, півострів знову опинився не тільки без звʼязку з материком, але й без води – бо контроль над каналом, який змінив Крим в останні десятиліття перед окупацією, залишився в руках України.
Путін, як і слід було очікувати, зробив із цієї ситуації «нового острова» власні висновки – не відмовитися від контролю над вкраденим Кримом, а пробити до Криму коридор окупованою територією України – що й стало однією з головних цілей вторгнення у 2022 році. Могло здаватися, що кримська проблема для Росії вирішена, що Крим тепер точно не острів, що він має звʼязок з материком і окупованою територією України і мостом, побудованим у роки окупації.
Російський президент просто не врахував, що війна з Україною може тривати не один рік і, до того ж, технологічно змінюватися. І ось тепер ми маємо дивовижну ситуацію, коли зусилля українських Сил оборони нарешті перетворили Крим на справжній острів. Коридор є, але він під бомбами і фактично перестав виконувати свою роль транспортної артерії. Міст є – але по ньому бояться пускати бензовози, щоб не створити умов для руйнування конструкції. Пароми в Керченській протоці знищені. Пального на півострові – точніше, на острові – вже немає. Крим наближається до справжньої логістичної катастрофи, і росіяни, які вирішили відпочити на вкраденій землі, збираються геть – і не можуть виїхати!
Ще кілька років тому в Кремлі говорили, що питання Криму з Україною не обговорюється. Ще рік тому президент Сполучених Штатів пропонував своєму російському колезі визнати російський статус Криму. Але тепер у Кремлі могли б замислитися над тим, який сенс в окупованих територіях, якщо контроль над ними виглядає номінальним?
Росія від початку 1990-х намагалася зберегти свою присутність у Криму, використовуючи для цього Чорноморський флот і проросійських активістів. Перший і останній президент автономії Юрій Мєшков сформував уряд і адміністрацію президента АРК з російських громадян, які вже готували півострів до анексії. Коли російська операція провалилася, почали вимагати особливого статусу для Чорноморського флоту і, зрештою, переконали Леоніда Кучму в необхідності домовленостей. Коли почала наближатися дата припинення перебування цього справжнього окупаційного контингенту в українському Севастополі, для продовження терміну використали Віктора Януковича та банду колаборантів, що видавала себе за український уряд. Ну а у 2014 році анексували й весь Крим. Для чого? Щоб використати його територію як плацдарм для окупації українського півдня і для дестабілізації ситуації у Чорному морі.
У результаті Чорноморський флот – цей вічний символ російської ганьби й поразок – драпанув у Новоросійськ, у Криму немає палива і світла, і росіяни вже зараз тікають із чужої землі, хоча їхні війська все ще там перебувають. Який тоді сенс взагалі у наш час в окупації чужих земель, які ти не можеш захистити? Який сенс Росії в «острові Крим»?
Під час підготовки матеріалу до виходу стало відомо, що 23 червня підрозділи Сил спеціальних операцій у взаємодії з підпільниками Руху опору ССО успішно знищили залізничний міст в окупованому Криму. Об’єкт був розташований неподалік населеного пункту Роздольне і проходив через Північно-Кримський канал.
Автор: Віталій Портников
