У Нью-Йорку відбулося засідання Ради Безпеки ООН за формулою Арріа, присвячене порушенням міжнародного гуманітарного права щодо українських військовополонених, цивільних затриманих та іноземних громадян. Під час зустрічі представники ООН та українська сторона навели дані про катування, сексуальне насильство, нелюдські умови утримання та незаконне переслідування українців у російській неволі.
За словами помічниці Генерального секретаря ООН з прав людини Клавдії Фуентес-Хуліо, з лютого 2022 року Управління Верховного комісара ООН з прав людини опитало 2129 військовополонених та цивільних затриманих. Серед них були 910 українських військовополонених і 403 цивільні особи, звільнені з російського полону.
Понад 95% опитаних українських військовополонених розповіли представникам ООН про катування або інші форми жорстокого поводження. Серед зафіксованих методів – побиття, застосування електричного струму, цькування собаками та імітація розстрілів. Понад половина опитаних військовополонених також повідомила про сексуальне насильство.
ООН підтвердила 129 випадків страти українських військовополонених на початку їхнього перебування в російській неволі. Ще 48 українських захисників загинули в полоні внаслідок катувань, ненадання медичної допомоги та нелюдських умов утримання.
Окремо представниця ООН повідомила про ситуацію з українськими цивільними. За оцінками організації, після захоплення українських територій росія утримує понад 16 тисяч українських цивільних. Близько 85% опитаних звільнених цивільних розповіли про катування та жорстоке поводження, зокрема сексуальне насильство.
Фуентес-Хуліо також зазначила, що ООН документувала випадки жорстокого поводження з російськими військовополоненими в Україні. Водночас, за її словами, масштаби таких порушень «принципово інші».
Під час засідання українська сторона наголосила, що йдеться не про поодинокі випадки. За даними Міністерства закордонних справ України, системний характер порушень міжнародного гуманітарного права з боку росії протягом тривалого часу фіксують міжнародні моніторингові механізми.
Учасники зустрічі також говорили про відсутність належного міжнародного доступу до місць утримання українців у росії та на тимчасово окупованих територіях України. Окремо порушувалося питання українців, які вважаються безвісти зниклими та можуть перебувати в російському полоні без офіційного підтвердження їхнього статусу.
Ще однією темою стало незаконне утримання громадян України, які потрапили в російську неволю ще до початку повномасштабного вторгнення. Також учасники засідання звернули увагу на випадки так званого «хижацького рекрутингу», коли росія залучає громадян третіх країн до війни проти України через обман, неправдиві обіцянки працевлаштування та використання їхнього вразливого становища.
В українському МЗС нагадали, що цього року російські збройні сили, сили безпеки та пов’язані з ними групи вперше були включені до «списку ганьби» у доповіді Генерального секретаря ООН щодо сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом. Причиною стало систематичне сексуальне насильство щодо українських військовополонених.
Учасники засідання закликали посилити міжнародний тиск на росію, щоб забезпечити доступ до місць утримання українців, продовжити обміни військовополоненими, звільнити незаконно утримуваних цивільних та встановити долю зниклих безвісти. Також наголошувалося на необхідності притягнення винних до відповідальності.
За перші шість місяців 2026 року ООН підтвердила на 37% більше загиблих цивільних в Україні, ніж за аналогічний період 2025 року. В організації пов’язують це зі збільшенням інтенсивності російських ударів по населених пунктах та активним використанням безпілотників уздовж лінії фронту.
Засідання Ради Безпеки ООН скликали Латвія та Велика Британія за ініціативою України. Воно стало продовженням роботи, розпочатої під час попередньої зустрічі Радбезу за формулою Арріа у січні 2025 року.
Український морпіх розповів про катування в російському полоні
Одним зі спікерів засідання став молодший сержант ЗСУ Хуан Альберто Лейва Гарсія, який захищав Маріуполь і провів у російському полоні 1183 дні. Він розповів про умови утримання та катування, яких зазнав після потрапляння в полон.
Лейва Гарсія народився в Маріуполі в сім’ї українки та кубинця. Кілька років він навчався у США, але у 2018 році повернувся в Україну, щоб захищати її від російської окупації. Після початку повномасштабного вторгнення військовослужбовець разом з іншими захисниками обороняв «Азовсталь».
За його словами, українські військові погодилися вийти в полон у межах міжнародних домовленостей, отримавши гарантії поводження відповідно до норм міжнародного гуманітарного права та пріоритетного включення до обмінів.
«Те, що було далі, дуже відрізнялося (від обіцяного – ред.)… Понад 2400 чоловік помістили у переповнені бараки без належних умов. Води майже не було, їжі вкрай мало», – зазначив Лейва Гарсія.
Він розповів, що майже всі полонені захворіли на дизентерію, страждали від голоду та різко втрачали вагу. Деякі бранці, за його словами, непритомніли по кілька разів на день.
Окремою причиною переслідування військового стало його ім’я та кубинське походження.
«Моє іспанське ім’я змусило багатьох російських посадовців підозрювати мене в тому, що я найманець. Вони не могли зрозуміти, що українці можуть мати змішане етнічне походження, не втрачаючи української ідентичності», – зауважив він.
Російські слідчі та працівники пенітенціарної системи, за словами Лейви Гарсії, намагалися змусити його визнати себе іноземним найманцем. Для цього його допитували та катували, зокрема застосовували електричний струм.
«Росіяни зв’язували військовополонених, заковували їх у наручники та чинили сексуальне насильство з використанням сторонніх предметів. Метою було зламати їхній психічний стан і змусити зізнатися у сфабрикованих злочинах», – заявив він.
Військовослужбовець закликав міжнародну спільноту захищати міжнародне право та протидіяти російським злочинам.
«Російський полон убиває всіх, на кожному кроці, на будь-якому рівні. Немає імунітету, немає громадянства, який може захистити від катувань і вбивства», – наголосив Лейва Гарсія.
Засідання проходило у форматі Арріа – це неформальні зустрічі Ради Безпеки ООН, під час яких її члени можуть заслуховувати свідків, правозахисників та експертів. На таких зустрічах офіційних рішень або резолюцій не ухвалюють.
Фото: un.org
Автор: Данило Пєвчев