Україна намагається переконати команду Дональда Трампа, що росія не здатна швидко захопити весь Донбас, тоді як на фронті та в тилу зберігається висока інтенсивність бойових дій. На цьому тлі Київ стикається з гострим дефіцитом ракет для систем Patriot, що вже позначається на захисті столиці від балістичних ударів. Водночас російські атаки спрямовані не лише на військові та енергетичні об’єкти, а й на українські порти, бібліотеки, видавничу інфраструктуру та цивільні райони.
Дефіцит ракет Patriot послаблює захист Києва від російських атак
Київ опинився під посиленим ризиком російських ракетних ударів через гострий дефіцит ракет-перехоплювачів для американських систем Patriot. Під час чергової масованої атаки по столиці загинули щонайменше 15 людей, ще близько 40 були поранені, а серед пошкоджених об’єктів опинилися дитяча лікарня та школа. Україна протягом значної частини війни використовувала Patriot для перехоплення найскладніших російських далекобійних ракет, однак запаси перехоплювачів скорочуються на тлі зростання потреб у них через бойові дії на Близькому Сході. Українські військові повідомили, що під час останньої атаки вдалося збити 39 із 44 ракет та 145 із 168 далекобійних безпілотників типу Shahed, однак балістична загроза залишається особливо складною.
Наслідки удару були особливо відчутними в Києві, де в одному з дев’ятиповерхових будинків виникла пожежа після влучання, а люди опинилися заблокованими всередині. Мешканці пошкоджених будинків наступного ранку збиралися біля пунктів допомоги та намагалися оцінити збитки, тоді як рятувальники продовжували розбирати завали. Президент Володимир Зеленський заявив:
«Поки Україна не має достатньої протибалістичної оборони, росія не сприйматиме мир серйозно», а також наголосив, що «перехоплювачі Patriot поки що неможливо замінити… кожна додаткова ракета рятує життя наших людей».
Мешканець Києва Олексій Яровський також пов’язав наслідки удару з нестачею протиракетної оборони:
«Ракети, можливо, взагалі не досягли б нас, якби у нас були ракети протиповітряної оборони».
Для українців проблема посилюється наближенням зими, оскільки минулого року російські удари по енергетичній інфраструктурі залишали будинки без електроенергії та опалення, а пошкоджене житло дедалі важче використовувати як безпечне місце для переживання нових атак.
Російські удари по Києву загострили суперечку щодо можливих виборів під час війни
Російська масована атака на Київ збіглася із загостренням внутрішньополітичної дискусії в Україні після заклику колишнього міністра оборони Михайла Федорова провести вибори під час війни. Удар тривав кілька годин, загинули щонайменше 15 людей у Києві та області, десятки людей отримали поранення. На цьому тлі частина українських політиків попередила, що проведення виборів під час воєнного стану може посилити внутрішні суперечності та створити додаткові можливості для російських інформаційних маніпуляцій. Чинне законодавство не дозволяє проводити парламентські вибори під час воєнного стану, а для організації президентських виборів необхідно вирішити питання безпеки голосування, участі військових, мільйонів переміщених громадян та людей на окупованих територіях.
Дискусія про вибори розгорнулася після звільнення Федорова з посади міністра оборони та його подальшого заклику до політичних змін. Депутат від опозиції Роман Лозинський заявив:
«Люди розуміють, що вибори під час війни – в руках ворога. Це буде війна всіх проти всіх, поле для фейків і маніпуляцій. Розірване й уже поранене суспільство».
Микола Княжицький зазначив: «Вибори розділяють суспільство навіть у мирний час», додавши: «А вибори під ракетним вогнем неминуче перетворять питання війни та миру на головний предмет політичного торгу. Переможцем стане той, хто найпереконливіше продасть суспільству найпростішу обіцянку швидкого завершення війни».
Водночас російські удари продемонстрували гостроту проблеми протиповітряної оборони: українські військові збили 39 із 44 крилатих ракет та 145 із 168 безпілотників, але балістичні ракети залишаються серйозною загрозою через дефіцит перехоплювачів Patriot.
Кіт Келлог відвідав Одеський порт і ознайомився з наслідками російських атак
До України прибув колишній спеціальний представник Дональда Трампа з питань України Кіт Келлог. Під час візиту американська делегація відвідала Одеський морський торговельний порт та оглянула наслідки російських атак на портову інфраструктуру. Американській стороні представили інформацію про роботу українських морських портів в умовах повномасштабної війни, масштаби пошкоджень та заходи для підтримки стабільної роботи об’єктів. Окрему увагу приділили безпеці судноплавства та функціонуванню українського морського коридору.
Під час зустрічі також обговорювали подальше відновлення портової інфраструктури, стійкість експортних маршрутів та залучення міжнародних партнерів і приватного капіталу. Україна зацікавлена в участі американських компаній у проєктах публічно-приватного партнерства, зокрема в розвитку порту «Чорноморськ», дорожньої та залізничної мережі й систем водопостачання. Також ішлося про можливості використання Американсько-Українського інвестиційного фонду відбудови для фінансування транспортних і логістичних проєктів.
«Російські атаки на портову інфраструктуру – це удар не лише по українському експорту, а й по стабільності світових продовольчих ринків. Тому для нас важливо разом із міжнародними партнерами забезпечувати безперервність експорту та зберігати доступ українських виробників до світових ринків», – заявив Міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький.
Заступник міністра Сергій Деркач зазначив: «Для нас важливо, що наші американські партнери можуть безпосередньо побачити, в яких умовах сьогодні працюють українські порти… Наше завдання – разом із партнерами посилювати захист портів, підтримувати безпечне судноплавство та забезпечувати стійкість української логістики».
росія знищує українські бібліотеки та книжки на окупованих територіях
російські війська системно знищують українські бібліотеки, книжки та видавничу інфраструктуру на окупованих і прифронтових територіях України. За даними Міністерства культури України, з 2022 року росія пошкодила або знищила 906 бібліотек, а численні випадки спалення та вилучення книжок були зафіксовані свідками. У Капитолівці після звільнення села бібліотекарка виявила, що з 16 500 книжок уціліли лише 4 500, а видання з української історії та культури були навмисно викинуті до туалетів. В інших населених пунктах окупанти вилучали книжки у місцевих жителів, змушували дітей приносити їх до шкільних бібліотек, після чого українську літературу знищували у котельнях.
Російські атаки зачіпають не лише бібліотеки, а й українську видавничу та поліграфічну галузь. У Харкові були знищені склади та логістичні центри, а під час одного з ударів згоріли близько 8 мільйонів книжок, серед яких 600 тисяч шкільних підручників; загалом із травня було знищено до 9,65 мільйона книжок. У 2024 році удар по друкарні Faktor-Druk у Харкові призвів до загибелі семи працівників, а в серпні 2026 року російські атаки продовжилися ударами по книжкових і складських об’єктах. Депутатка Верховної Ради Марія Мезенцева-Федоренко заявила:
«Наші книги були мішенню диктатур у минулому. Протягом усього XX століття українських авторів переслідували, а їхні тексти цензурували. Це масштабне знищення стосується не лише книжок. Це пограбування майбутнього наших дітей».
Керівниця Центру громадянських свобод Олександра Матвійчук назвала знищення книжок «частиною ширшої геноцидної політики росії», а поетеса та військовослужбовиця Оксана «Ксена» Рубаняк заявила:
«Як солдат, я захищаю нашу землю. Як поет, я захищаю написане слово. Тому що слова переживають навіть руїни. Кожна знищена книжка – це спроба змусити покоління замовкнути, але український голос неможливо спалити чи стерти».
Заклик до виборів послабив позиції колишнього міністра оборони Федорова
Політична ставка колишнього міністра оборони Михайла Федорова на проведення виборів під час війни не отримала очікуваної підтримки та, навпаки, призвела до згортання протестів на його підтримку. Після звільнення Федорова з уряду в липні в Києві та інших містах проходили акції протесту, учасники яких вимагали пояснити рішення влади та повернути міністра на посаду. Однак після того, як Федоров закликав провести вибори під час війни, протестний рух швидко втратив масштаб: після тисяч учасників у центрі Києва залишилися лише кілька десятків людей. 22-річна учасниця протестів Ірина Василяка заявила Reuters: «Коли ми вийшли протестувати, ми не виходили з ідеєю, що мають відбутися вибори. Ми були тут не для цього».
Соціологічні дані також свідчать про відсутність широкої підтримки виборів до завершення бойових дій. Опитування Київського міжнародного інституту соціології, проведене 5 серпня, показало, що 57% українців хочуть проведення виборів лише після завершення війни, а організатор протестів і бойовий медик Дмитро Козятинський заявив, що не уявляє, як проводити голосування, коли військові перебувають на фронті. Старший науковий співробітник Німецького фонду Маршалла Олена Прокопенко заявила, що Федоров міг позиціонувати себе як «державний діяч, політик нового покоління», але прорахувався, а його крок назвала «фальстартом», який може зашкодити його політичному капіталу. Один з опозиційних депутатів на умовах анонімності сказав: «Це демонструє, що у Федорова немає президентського відчуття країни». Водночас рейтинг Володимира Зеленського, за наведеними в матеріалі даними, залишається відносно стабільним на рівні близько 60%, а соціолог Антон Грушецький пояснює це тим, що українці значною мірою продовжують сприймати його як лідера воєнного часу.
Політичний огляд сформовано за особистим спецвипуском резидента VM Ореста Дейчаківського.
Фото: REUTERS
Автор: Данило Пєвчев