В Українському католицькому університеті відкрили виставку сучасної української ікони «Про небо і землю», яка стала підсумком Другого благодійного іконописного пленеру. Уже наступного року проєкт представлять у США в межах програми Конференції українських студій Університету Нотр-Дам.
Про це повідомляє Український католицький університет.
30 серпня у храмі Святої Софії-Премудрості Божої Українського католицького університету відкрилася експозиція сучасної української ікони «Про небо і землю». Виставка стала результатом Другого благодійного іконописного пленеру УКУ, який цього літа відбувся в Карпатах та об’єднав 18 українських художників.
Виставка триватиме в УКУ до 14 вересня, після чого окремі роботи увійдуть до міжнародного проєкту «Про небо і землю: Українське сакральне мистецтво і добре життя».
Проєкт реалізують Український католицький університет, Інститут європейських студій Нановіка Університету Нотр-Дам та галерея ICONART. У 2027 році виставку планують представити у Сполучених Штатах у межах програми Конференції українських студій Університету Нотр-Дам.
Організатори зазначають, що головною метою проєкту є представити міжнародній аудиторії сучасну українську ікону як живу мистецьку мову, здатну говорити про війну, людську гідність, віру, надію та пошук повноти життя.
Як повідомляють в УКУ, центральною темою цьогорічного пленеру стали людська гідність, віра та пошук повноти життя в умовах війни. Упродовж дванадцяти днів митці працювали над новими іконами, звертаючись до біблійних сюжетів – від Страсного тижня, смерті та Воскресіння Христа до Вознесіння.
Відправною точкою для творчої роботи став Псалом 8, який порушує питання про місце людини перед Богом. Одним із головних задумів проєкту було осмислення того, як біблійні сюжети звучать для людини, яка переживає війну.
«Ікона є намаганням передати Божу присутність через видимі речі. Кожен віруючий, коли звертається до мистецтва в Церкві, має прагнення торкнутися Божої істини. Саме тому ікона є плодом співпраці Бога і людини, написаним символічною мовою. Ікони допомагають нам побачити невидиме й знову нагадують про найважливіше», – зазначив декан Філософсько-богословського факультету УКУ о. Юрій Щурко.
Організатори наголошують, що сучасна українська ікона дедалі менше використовує прямі образи війни, натомість осмислює її через біблійні сюжети. Страх, очікування, жертовність, розлука та надія набувають нового звучання для людей, які переживають війну.
Кураторка пленеру та мисткиня Уляна Креховець підкреслює, що сучасний іконопис продовжує традицію, водночас осмислюючи досвід сьогодення.
«Українська ікона залишається в діалозі з традицією, але не існує поза часом. Митець успадковує образи, композиції та богословську пам’ять попередніх століть і водночас приносить у них власний досвід і бачення та досвід спільноти, до якої належить. Так ікона знову стає місцем зустрічі: між традицією і сучасністю, між особистим досвідом і спільною пам’яттю, між тим, що ми бачимо, і тим, у що продовжуємо вірити. Між небом і землею», – сказала вона.
Іконописець, історик мистецтва та куратор виставок Роман Зілінко зазначив, що кожна епоха формує власну художню мову.
«Кожен час має свою мову. І мистецтво кожної епохи, зокрема церковне та сакральне, також має свою мову. Тому так важливо, що сьогодні існує сучасна ікона та іконопис. Ця виставка є ще одним кроком, який єднає нас – людей сьогодення – з Богом, який є вічним, і з християнською культурою, що має дві тисячі років історії», – наголосив він.
До пленеру долучилися митці з різних міст України. Особливістю цьогорічного проєкту стало те, що художник Святослав Владика, який із 2022 року служить у Силах оборони України, створював свої роботи безпосередньо на фронті. Частина митців також працювала дистанційно.
Фото: Український католицький університет
Підготувала: Інна Міхно