Державний секретар США Марко Рубіо не бачить перспектив швидкого дипломатичного врегулювання війни, тоді як Володимир Зеленський закликає Вашингтон посилити тиск на москву. Американські сенатори вимагають жорсткіших санкцій проти російської нафтової галузі, банків і постачальників військових технологій. На тлі масованих російських атак по Україні українські безпілотники уражають нафтопереробний завод і дата-центри «Яндекса» в росії. Окремо у США українець із подвійним громадянством визнав провину в організації міжнародної схеми відмивання коштів кіберзлочинців.
Рубіо не бачить перспектив переговорного врегулювання війни, Зеленський закликає посилити тиск на росію
Державний секретар США Марко Рубіо заявив, що наразі не бачить перспектив для врегулювання війни росії проти України шляхом переговорів. В інтерв’ю грецькому виданню дн1 він зазначив, що війна триває довше, ніж передбачав початковий план москви, а ситуація перетворилася на небезпечний стратегічний глухий кут. За словами Рубіо, вийти з нього можна двома шляхами: укласти угоду шляхом переговорів або допустити ескалацію, яка зрештою вийде за межі початкового конфлікту. Він наголосив, що Вашингтон готовий сприяти дипломатичному врегулюванню, однак попередні спроби не принесли результату. Однією з головних перешкод залишається позиція росії, яка вимагає повного контролю над Донецькою областю, тоді як для України така умова є неприйнятною.
Рубіо також висловив занепокоєння ризиками розширення війни, зокрема можливими диверсіями в сусідніх країнах і загрозою переростання конфлікту в масштабніше протистояння. За його словами, є ознаки того, що москва планує використати майбутню зиму для знищення залишків української енергетичної системи, щоб змусити Україну капітулювати. Водночас Україна посилила спроможності завдавати далекобійних ударів углиб території росії. Державний секретар США заявив, що Вашингтон продовжить шукати можливості для переговорного врегулювання, яке, на його думку, було б вигідним обом сторонам. Він також попередив, що війна може перерости в регіональний конфлікт або поширитися на територію країни НАТО, хоча не уточнив, за яких обставин це може статися. Рубіо додав, що США не можуть нескінченно витрачати час на безрезультатні дипломатичні зусилля, але прагнуть завершення війни справедливим і тривалим миром.
Президент України Володимир Зеленський у відповідь заявив, що Україна та росія не перебувають у дипломатичному глухому куті, а слова про безвихідь суперечать спробам США домовлятися з москвою про майбутні економічні проєкти. «Не можна, розумієте, з одного боку домовлятися з росіянами про якісь економічні проєкти на майбутнє, а з іншого — казати, що ми в якійсь політичній ситуації, дипломатичному куті тощо. Ми не в дипломатичному куті. Закрийте путіну всю економіку. Зашийте росії рота. Не годуйте їх своїми продажами. Просто накладіть санкції на їхню зброю», — сказав президент під час візиту до Прилук. Зеленський також закликав США розширити доступ України до супутникового зв’язку Starlink для захисту від російських атак. Він наголосив, що Китай наближається до створення власної системи супутникового зв’язку, подібної до Starlink, і може передати цю технологію росії. Президент також виступив за посилення санкційного тиску на москву, наголосивши на необхідності обмежити її економічні можливості та постачання технологій для виробництва зброї.
Американські сенатори закликали Трампа посилити санкції проти росії
Представники Республіканської та Демократичної партій у Сенаті США закликали адміністрацію Дональда Трампа посилити економічний тиск на росію та застосувати санкції, передбачені нещодавно схваленим законом Грема. Про це повідомляє Associated Press із посиланням на відкритий лист голови Комітету Сенату у справах збройних сил Роджера Вікера та провідної представниці демократів у Комітеті з міжнародних відносин Джин Шахін. Документ адресували міністру фінансів США Скоту Бессенту та державному секретарю Марко Рубіо. Одним із головних пріоритетів сенатори назвали протидію так званому тіньовому флоту танкерів, який москва використовує для транспортування нафти та обходу американських санкцій. Вони також закликали припинити роботу нової російської супутникової системи, про небезпеку якої попереджала Україна.
Автори листа наголосили, що зволікання з посиленням економічного тиску дає москві змогу продовжувати військову ескалацію. Окрему увагу сенатори приділили фінансовим механізмам, які допомагають росії обходити обмеження, та закликали перекрити відповідні канали фінансування. Зокрема, вони запропонували посилити тиск на іноземні банки, які співпрацюють із російськими структурами, включно з фінансовими установами в Шанхаї та Киргизстані. У листі йдеться про необхідність змусити такі установи обирати між співпрацею зі США та фінансуванням російської війни. Крім того, сенатори закликали адміністрацію Трампа обмежити постачання до росії технологій подвійного призначення, які можуть використовуватися для військових потреб. На їхню думку, санкційний тиск має охоплювати не лише безпосередніх учасників російського військового сектору, а й міжнародні фінансові мережі та постачальників критично важливих технологій.
Українець визнав провину в міжнародній схемі відмивання коштів для кіберзлочинців у США
Олег Корнієв, який має український та російський паспорти, визнав себе винним в управлінні міжнародною організацією, що допомагала відмивати гроші, отримані внаслідок кіберзлочинів у США. Про це повідомив офіс прокурора США. За даними американських правоохоронців, організація залучила близько 15 тисяч кіберзлочинців, які отримали та відмили приблизно 10 мільйонів доларів. Вона забезпечувала роботу інтернет-інфраструктури, за допомогою якої хакери приховували крадіжки грошей із банківських рахунків американських компаній і переказували викрадені кошти за межі США. Корнієв брав участь у розробленні внутрішніх правил і процедур, керував персоналом, наймав і звільняв працівників, а також визначав винагороди та покарання залежно від результатів їхньої діяльності.
Сам Корнієв зізнався у відмиванні 7 мільйонів доларів і повідомив американським правоохоронцям, що планував відмити ще 9,7 мільйона доларів. Його заарештували в Грузії. За висунутими обвинуваченнями йому загрожує від двох до 50 років позбавлення волі. Окремо варто зазначити, що з 16 січня 2026 року в Україні діють нові правила щодо множинного громадянства. Спрощений порядок передбачений для громадян визначеного Кабінетом Міністрів переліку з 34 держав, до якого входять, зокрема, США, Канада, країни Європейського Союзу, Велика Британія та Польща. росія до цього переліку не входить, а у правовідносинах з Україною особа, яка має кілька паспортів, визнається лише громадянином України. Водночас сам факт наявності в Корнієва українського паспорта не змінює суті обвинувачень, викладених американською прокуратурою.
Зеленський звинуватив США в небажанні допомагати Україні на тлі російських ударів, які забрали 78 життів за два дні
Президент України Володимир Зеленський розкритикував позицію США після масованих російських атак, унаслідок яких за два дні загинули 78 людей, ще 215 дістали поранення. За даними Reuters, 8 жовтня російський удар по Краматорську на Донеччині знищив два автобуси та призвів до загибелі щонайменше 35 людей. Увечері місцева влада повідомила про нову атаку безпілотників, унаслідок якої загинули ще двоє людей, а загальна кількість жертв у місті сягнула 35. Крім того, російська керована авіабомба вбила двох людей у селі на Дніпропетровщині, ще одна людина загинула в Івано-Франківську. Ці удари сталися наступного дня після масштабної російської атаки ракетами та безпілотниками, яка забрала десятки життів по всій Україні, зокрема 22 людини в житловому будинку в Прилуках на Чернігівщині.
Зеленський закликав Вашингтон розширити доступ України до супутникового зв’язку Starlink, щоб допомогти українським силам виявляти та уражати російські пускові установки балістичних ракет. «Відкрийте Starlink для України. Ви відкрили його, коли реагували на Іран… Я цілком відкрито сказав: дайте нам його, допоможіть нам захистити наше небо й домінувати там. І тоді путін сяде за стіл переговорів», — заявив президент. Він також розкритикував одночасні спроби США виступати посередником у війні та обговорювати з росіянами майбутні економічні проєкти, зокрема можливу участь американського інвестора в газопроводах Nord Stream. На тлі цього Зеленський закликав Дональда Трампа посилити санкційний тиск на москву. Українська делегація мала вирушити до США 9–10 жовтня для переговорів, до яких, за очікуваннями президента, долучаться європейські партнери України. Окремою темою переговорів мали стати засоби протиповітряної оборони, оскільки російські удари по українських містах та енергетичній інфраструктурі тривають напередодні зими.
Українські дрони атакували НПЗ у Башкортостані та два дата-центри «Яндекса» в росії
У ніч проти 8 жовтня безпілотники атакували нафтопереробний завод «Газпром нафтохім Салават» у Башкортостані та дата-центр російської компанії «Яндекс» у місті Сасово Рязанської області. Про це повідомляли The Moscow Times. У районі нафтопереробного підприємства виникла пожежа. Завод здатний переробляти до 10 мільйонів тонн вуглеводневої сировини на рік і виробляє понад 150 найменувань продукції, серед яких автомобільний бензин, дизельне пальне, мазут, бітум, поліетилен, стирол та аміак. Раніше підприємство вже зазнавало атак українських безпілотників: після удару 14 липня переробка нафти була повністю припинена, а 13 серпня на території заводу знову виникла пожежа. Дата-центр у Сасові розташований на території заводу «Саста», який виробляє металообробні верстати та постачає обладнання, зокрема підприємствам оборонної промисловості. Після атаки на об’єкті спалахнула сильна пожежа, а в «Яндексі» повідомили про тимчасову недоступність частини сервісів, зокрема «Яндекс.Диска» та «Яндекс.Документів».
9 жовтня стало відомо про ще одну атаку на інфраструктуру «Яндекса» — цього разу в Калузі. За повідомленням російського агентства «Интерфакс» із посиланням на пресслужбу компанії, кілька модулів місцевого дата-центру були повністю виведені з ладу, через що частина сервісів могла працювати з перебоями. У компанії заявили, що постраждалих немає, на місці працюють екстрені служби та фахівці «Яндекса», а повний масштаб збитків ще оцінюють. Того ж ранку губернатор Калузької області Владислав Шапша повідомив про збиття 26 безпілотників над регіоном. Таким чином, за два дні повідомлялося про ураження двох дата-центрів «Яндекса» в різних регіонах росії, а також нафтопереробного заводу в Башкортостані. Атаки на об’єкти цифрової інфраструктури супроводжувалися перебоями в роботі окремих сервісів компанії, тоді як наслідки удару по НПЗ включали пожежу на промисловому підприємстві.
Фото: Telegram
Автор: Данило Пєвчев