Дитинство — найпрекрасніша пора людського життя. Люди часто згадують картини свого дитинства, окремі епізоди з ностальгією та пристрастю. Що може бути кращим за материнську ласку, батьківську міцну долоню, затишну й теплу хату, смачну домашню їжу, солодкий дитячий сон і далекі приманливі мрії? Все це може бути зруйноване одним жахливим актом — війною. І це сталося 24 лютого 2022 року, коли один ненажерливий диктатор на прізвище путін захотів напитися невинної дитячої крові й наїстися святої української землі.
Мільйонам людей зламали їхнє щасливе життя: сотні тисяч убитих, ще більше поранених, мільйони біженців і переміщених осіб, руїни й дим, крики й плач — усе це прийшло на українську землю. Ця трагедія невиліковною раною лягла на долі людей, але найбільш боляче вона вдарила по дітях.
Станом на ранок 22 червня 2022 року більше ніж 916 дітей постраждали в Україні внаслідок повномасштабної збройної агресії російської федерації. За офіційною інформацією ювенальних прокурорів, 324 дитини загинуло та понад 592 було поранено, повідомляє Офіс Генерального прокурора. Найбільше постраждало дітей у Донецькій області — 307, Харківській — 175, Київській — 116, Чернігівській — 68, Луганській — 54, Херсонській — 52, Миколаївській — 48, Запорізькій — 30, Сумській — 17.
Кров, каліцтва, смерті та невимовний біль – замість військових об’єктів ворог обрав за ціль українських дітей. Вкрадені окупантами весна та літо стали останніми вже більше ніж для трьох сотень школярів. Ще майже 600 тепер назавжди залишаться або інвалідами, або ж житимуть із шаленою психологічною травмою.
Діти в інтернатах у зоні бойових дій, примусово вивезені до росії або на окуповані росією території, чи евакуйовані в інші регіони України, досі наражаються на ризик. Через війну в Україні дуже гостро постає питання сімейного або громадського догляду. Щоб діти з постраждалих від воєнних дій закладів, зокрема діти з інвалідністю, знову не потрапили до інтернатів, необхідна міжнародна допомога.
«Діти в Україні переживають жах, — говорить виконавча директорка ЮНІСЕФ Кетрін Рассел. — Мільйони дітей лягають спати в холоді й страху та прокидаються з надією на припинення цієї жорстокої війни. Діти були вбиті та поранені, багато хто з них втратили батьків, братів і сестер, свої домівки, школи та улюблені ігрові майданчики. Жодна дитина не повинна так страждати».
Економічна криза, через яку величезна кількість сімей повідомляє про значну втрату доходів, а також енергетична криза, спричинена війною, мають руйнівний вплив на добробут дітей і сімей. Нещодавнє опитування ЮНІСЕФ показало, що 80% респондентів відзначили погіршення свого економічного становища, тоді як аналіз ЮНІСЕФ засвідчує, що відсоток дітей, які живуть у бідності, майже подвоївся (з 43% до 82%). Особливо гострою є ситуація для 5,9 мільйона переміщених осіб в Україні.
Війна також має руйнівний вплив на психічне здоров’я та добробут дітей. За оцінками, 1,5 мільйона дітей мають ризики депресії, тривожності, посттравматичного стресового розладу та інших проблем психічного здоров’я з потенційними довгостроковими наслідками.
Доступ дітей і сімей до основних послуг катастрофічно погіршився. Повідомляється, що понад 800 медичних закладів в Україні було пошкоджено або зруйновано внаслідок обстрілів і авіаударів. У результаті таких нападів гинуть і отримують серйозні травми пацієнти, в тому числі діти, а також медичний персонал, а доступ до медичної допомоги обмежується. Скільки смертей і нещасть приніс нещодавній удар російською ракетою по київському «Охматдиту». Тисячі дітей, які тікають від конфлікту по всій країні, не отримують вакцин для захисту від поліомієліту, кору, дифтерії та інших небезпечних для життя захворювань.
З 24 лютого 2022 року ЮНІСЕФ, завдяки підтримці міжнародної спільноти, забезпечив навчальним приладдям 1,8 мільйона дітей, залучив понад 2,5 мільйона дітей до формальної та неформальної освіти, надав психологічну та психосоціальну підтримку для 4,6 мільйона дітей та їхнім опікунам. 725 000 жінок і дітей одержали послуги з реагування на гендерно зумовлене насильство, 5,6 мільйона людей — доступ до безпечної води, 5,4 мільйона людей — медичні послуги. Також ЮНІСЕФ надав багатоцільову грошову допомогу 277 000 домогосподарствам в Україні та у країнах, що приймають біженців.
Говорячи про біженців, треба зазначити, що з 7 мільйонів людей, які покинули кордони країни, основна більшість — це жінки з дітьми, доля і майбутнє яких досі невизначені.
Крім того, окупанти вивозять українських дітей до рф, знищують їхню українську ідентичність, надають громадянство та заохочують росіян до всиновлення. Це міжнародні злочини: депортація та геноцид. Президент України Володимир Зеленський заявив, що кількість незаконно вивезених з тимчасово окупованих територій України до росії дітей може бути значно більшою за 19 тисяч, адже у захоплених регіонах перебувало щонайменше 200 тисяч українських дітей. За ці злочини Гаазький міжнародний суд видав ордер на арешт путіна та його поплічниці Львової-Бєлової.
ЮНІСЕФ, разом з іншими міжнародними організаціями, докладає максимум зусиль для допомоги українським дітям. З 24 лютого 2022 року ЮНІСЕФ забезпечив навчальним приладдям 1,8 мільйона дітей, залучив понад 2,5 мільйона дітей до формальної та неформальної освіти та надав психологічну допомогу 4,6 мільйона дітей і їхнім опікунам. Проте цього недостатньо, адже війна продовжує нещадно руйнувати дитячі долі.
«Діти війни» — це визначення, яке, як і після Другої світової війни, буде слідувати за мільйонами українських дітей до кінця їхнього життя. Тільки агресор змінився — на місце фашиста Гітлера став рашист путін. Злочин, який вчиняє російський фашизм щодо населення України, її дітей — це терор і геноцид. Не зрозуміло, чому досі міжнародна спільнота, ООН не визнали росію терористичною країною. Цинізм у цьому питанні просто зашкалює. Чекають, напевно, поки москаль до них не добереться. Нам, українцям, треба з цього робити висновки — ніхто нам так не допоможе, як ми самі собі не допоможемо. Всі країни мають свої особисті інтереси, і, в першу чергу, дбають про свій добробут. У політиці немає вічних друзів, є тільки вічні власні інтереси.
Злочини російської армії продовжують знищувати дитинство українських дітей. Остання трагедія сталася у Львові, коли внаслідок ракетного удару загинули семеро людей, серед яких була й семирічна дитина. Зі сльозами на очах вся Україна прощалася із львівською сім’єю — матір’ю і трьома дітьми, які загинули під уламками знищеного російською ракетою дому. Зруйновані житлові будинки, школи, лікарні — це постійна реальність війни. На жаль, подібні трагедії відбуваються по всій країні. Напади на мирне населення, в тому числі дітей, стали щоденними злочинами з боку російської армії.
Попри всі ці випробування, Україна продовжує боротися за своє майбутнє і за майбутнє своїх дітей. Як ніколи раніше, важливо планувати свій розвиток, думати про те, що залишиться після нас, і головне — про наших дітей. Кожне втрачене дитяче життя — це зруйноване майбутнє не тільки для держави, а й для всього світу. І тому сьогодні, як ніколи раніше, важливо пам’ятати про кожне дитяче життя, яке було зруйноване цією жорстокою війною.
Автор: Мирослав Ґрех