Теніс серед української діаспори у США – надзвичайно популярний вид спорту. Підтвердженням цього є регулярне щорічне проведення першостей Української Спортової Централі Америки та Канади (УСЦАК). Власне, у 1987 році відбувся 32 турнір! Це справді феноменальна історія, яка потребує окремої розповіді. Цього ж року унікальність тенісних змагань мала кілька факторів. По-перше, це була насичена мистецька програма, що вражала своєю колоритністю та українськими традиціями. По-друге, серед учасників змагань було чимало відомих тенісистів, а також майбутня зірка світового тенісу Грег Руседскі та майбутній унікальний художник Василь Руседскі, брат Григорія.
Цей турнір був не буденним явищем серед американських спортивних змагань. Ці спортивні змагання були вщент просякнуті українською душею та традиціями. Першості з тенісу та плавання організовувала Українська Спортова Централя Америки та Канади. У змаганнях брали участь спортовці з українським родоводом, а масштабна культурна програма охоплювала виступи оркестру Богдана Гірняка, оркестру «Два кольори», вокаліста Алекса, який співав українські народні й сучасні пісні, а також пісні Володимира Івасюка, Юрія Граба з оркестром «Темпо», жіночого хору «Ясмин», бандуристки-українки з Польщі Ані Грамюк. І це ще не все!
Мистецька програма напередодні тенісного турніру
Українська преса у США про значення мистецько-культурної програми напередодні спортових змагань УСЦАК писала таке: «Теплими краплями дощу і вже майже осінніми кольорами дерев на плесах Кетскильських гір прощала Союзівка своїх гостей у понеділок по полудні, 7-го вересня, винагородивши їх раніше соняшною, хоч і холодною, погодою, гарними мистецькими програмами, завзятими спортовими змаганнями і гучними забавами під звуки добірних оркестр. Як і в минулих роках, молодь з усіх закутків Америки і Канади немов змовилась опанувати оселю УНСоюзу під час цього «довгого вікенду» з нагоди свята Дня Праці. Уже в п’ятницю, 4-го вересня, число гостей на Союзівці почало зростати напливом молодих людей, які, мабуть, не бачившись довгий час, обнімалися, розцілувалися, а відтак гуляли, співали, танцювали».
Ось така шалена ейфорія була в учасників культурної та спортової програми. Українці завжди вміло та феєрично поєднували спорт із мистецтвом, культурою, історією для того, щоб зберегти давні національні традиції.
Щодня, починаючи з п’ятниці, відбувалися яскраві мистецькі забави та виступи: «У п’ятницю увечері, на терасі «Веселки», відбулась перша із трьох забав під звуки оркестри Богдана Гірняка. У суботу упродовж дня гості приглядалися тенісному і плавацькому змаганням, а ввечері їх забавляв українськими піснями вокаліст Алекс. У першій частині своєї програми він співав нові пісні з України під акомпанемент оркестру, з яким він награв свою останню платівку. Акомпанемент був переданий через звукозапис. У другій частині програми Алекс виступив з оркестром «Темпо», забавляючи гостей переважно піснями В. Івасюка… У неділю продовжувались тенісові змагання на всіх кортах “Союзівки”, хоч вже під хмарним небом. А увечері того дня вперше на сцені “Союзівки” виступив 25-членний жіночий хор з Міссісаги, Онт., під батутою Христини Гарасовської-Шевчук. Цей симпатичний, вокально вирівняний ансамбль виконав цілий ряд українських популярних пісень легкого жанру».
Неймовірні три дні українського мистецтва, творчості, музики в поєднанні зі спортовими змаганнями.
Варто зазначити, що це ще не все з мистецької програми. Справжнім сюрпризом для української громади у США був приїзд та виступ відомої української бандуристки з Польщі. Про це преса писала таке: «В антракті виступила бандуристка, гостююча тут українка з Польщі, Аня Грамюк, яка студіювала гру на бандурі в Києві у славного віртуоза Сергія Баштана. Вона відіграла п’ять народних пісень і композицій».
Уявляєте географію учасників мистецько-спортивних заходів українців зі США, Канади, Польщі та Австралії?
Мистецькі заходи, що передували тенісному турніру та змаганням із плавання, відвідали почесні та поважні гості – члени Головного Уряду Українського Народного Союзу та редактори його видань: головний предсідник д-р Іван Фліс, головні радники Володимир Квас та Адік Худолій, почесні члени Марія Душник та Анна Гарас, управитель Дорк Сенчишин, головний редактор газети «Свобода» Зенон Снилик, редактор «Українського тижневика» Рома Гадзевич, федеральний суддя д-р Богдан Футей, «Міс Союзівка» Ганя Клим та багато інших достойників.
Припускаю, що, можливо, фантастична мистецька програма вплинула на подальший вибір життєвого шляху Василя Руседскі. Він, так само, як і його молодший брат Григорій (Грег), займався тенісом, але зробив кар’єру успішного майстра унікальних картин.
32-га першість УСЦАК із тенісу
Отже, 32-й чемпіонат із тенісу серед чоловіків та жінок під патронатом Української Спортової Централі Америки та Канади відбувся 5-7 вересня 1987 року на спортових майданчиках оселі Українського Народного Союзу «Союзівка». Чудовий турнір із зірками українського тенісу США та Канади. Звісно, по-іншому й бути не могло. Але цього разу на тенісних кортах засяяла ще одна зірка – Григорій Руседскі.
Грег Руседскі є надзвичайно відомим та успішним канадським і британським тенісистом. Він народився в Канаді, згодом виступав за Велику Британію, а ще він має український родовід! Його батьки – українці. Про це газета «Український голос» писала таке: «Григорій – син Анатолія та Галини (з роду Сокирко) Русецьких. Родина належить до катедральної громади св. Софії в Монтреалі, в якій дід Василь Русецький служив старшим братом. Батьки належали до СУМК-у, до якого вписався й старший брат Григорія – Василь».
На жаль, про українське коріння Грега Руседскі не так часто згадується. Навіть славнозвісна Вікіпедія не містить українського акаунту Грега Руседскі! А на його власному сайті в рубриці біографії все доволі заплутано: «Грег Руседський народився 6 вересня 1973 року в Монреалі, Канада. Його батько – німець російсько-українського походження, а мати – в Англії. Грег – молодший з двох братів, обидва з яких грали в теніс на високому рівні з раннього віку та мали амбіції стати професійними гравцями». З цього допису ми дізнаємося, що його батько – німець із російсько-українським корінням. Справді, я й сам спочатку не зрозумів усього цього родоводу. Але інші джерела, які я, зокрема, вже цитував, стверджують інше. Насправді Грег Руседскі має українське коріння. Адже його батько та мати мають українське коріння!
Зараз, коли російські терористи вже дванадцять років убивають українців, а також сотні років намагалися спотворити та сфальсифікувати історію українського народу, ми маємо виправляти та повертати нашу справжню українську історію спорту.
Ми дізнаємося, що шлях Грега в тенісі був нелегким. Бо: «Їхні батьки мали гроші лише на те, щоб профінансувати мрію одного зі своїх синів, тому було прийнято рішення, що Грег буде сином, якого вони підтримуватимуть; вважалося, що він краще впорається з тиском з них двох. Доводилося йти на подальші жертви: батькам Грега довелося тричі рефінансувати свій будинок, щоб Грег міг подорожувати та брати участь у юніорських турнірах».
Така доля спіткала багатьох українців на чужині. У своїх спогадах знамениті нині спортсмени згадують, як їхнім родинам не вистачало коштів для занять улюбленим видом спорту. Водночас вони всі зазначали, що допомога батьків та український характер давали сили боротися та йти вперед до своєї мрії. Це підтверджують спортивні фахівці зі США та Канади і стверджують, що українці генетично та ментально надзвичайно сильні.
Тенісні змагання викликали неабиякий ажіотаж серед учасників, глядачів та гостей. Організаторами та патронами турніру були УСЦАК, Карпатський Лещетарський Клуб, УНС та Фундація імені Мазепи. Традиційно грошові нагороди переможцям надавав Фонд розвитку і популяризації тенісу при Фундації імені Мазепи. Основним меценатом Фонду є відомий український бізнесмен у США, філантроп, благодійник Іван Гинянський, який, до речі, сам полюбляє спорт, зокрема теніс. Інші нагороди вручали: «Нагороди УНСоюзу вручили фіналістам: головний предсідник д-р Іван Флис, головний радний Володимир Квас, почесний член Головного Уряду Марія Душник, представник УСЦАК Омелян Твардовський, управитель Союзівки Дорко Сенчишин, заступник голови КЛК Орест Кизик, гість з далекої Австралії і колишній визначний спортовець Омелян Бучацький та члени турнірної комісії в особах інж. Роман Ракочий, ст., Ю. Савчак і З. Снилик».
Хоча Грег і Василь не стали переможцями турніру у своїх вікових групах, цей досвід був надзвичайно важливим у подальшому житті та кар’єрі обох братів. Ось що преса писала про Григорія Руседського: «У групі чоловіків дебютував 13-літній Григорій Русецький з Монтреалю, Канада, надзвичайно талановитий юнак, який є рангований ч. 1 в Канаді в групі юнаків 14 років і нижче». До США Грег Руседскі приїхав уже як один із найкращих тенісистів Канади серед молоді. У США цього разу Грег дебютував у групі чоловіків, де виступали сильні суперники. На жаль, у другому раунді він поступився Ігорю Купчинському – 1:6, 7:6 (10:8), 2:6. Ця поразка не засмутила юного Григорія, а навпаки, мотивувала бути ще кращим. Слід зауважити, що Григорій у тринадцять років змагався зі старшими суперниками. Це надавало їм певну перевагу. Водночас це був дуже потрібний досвід. Василь Руседські змагався у віковій групі юнаків до вісімнадцяти років. Він у півфіналі поступився переможцю турніру Андрію Гайдукевичу – 1:6, 0:6.
Про ранні роки Григорія Руседскі д-р Ігор Куташ згадував таке: «Григорій ще з дитячих років був закоханий у спорт. І це не перший раз, коли він здобув визначний успіх у тенісі. Три рази через два роки він вигравав перше місце на цілу Канаду у відділі змагунів у віці від 14 років нижче. Від того часу Гриць виріс до 6 стіп і 3 цалів. Це його й заставило, як розказує молодий спортовець, змінити свою стратегію в грі».
Отже, поїздка до США та участь у першості УСЦАК із тенісу мали потужний вплив на юного Гриця. Зростаючи, він переосмислив свою гру. Це дало у наступні роки шалений розквіт таланту та майстерності Григорія.
Через три роки, у 1990 році, 16-літній Григорій своєю майстерністю дивує знаних та досвідчених тенісистів: «У неділю, 4 березня, під час квебекського змагання «Мірабел Індор Тенніс Классик“ відбулася несподіванка». 16-літній мешканець міста Пойнт-Клер, Григорій Русецький, побив досвідченого Стефана Бонна з Труа-Рів’єра і здобув перше місце. Цим звернув знову на себе увагу світу канадського спорту юнак, що до того часу стояв на 42-му місці в цілій Канаді».
Перемогу над двадцятилітнім досвідченішим тенісистом Григорій здобув завдяки поєднанню сильних та швидких рухів із так само сильним та швидким відбиттям м’яча – і все це лівою рукою. Від такої трансформації Григорія Стефан Бонн був здивований: «Це ж не той самий Григорій Русецький, з яким я грав раніше!».
Вже в 17-річному віці Грег Руседскі у парі з марокканцем Карімом Аламі переміг у юнацькому розіграші Вімблдонського турніру 1991 року. До речі, у фіналі пара Руседскі – Аламі перемогла пару, в якій виступав українець Андрій Медведєв. Надалі кар’єра Грега Руседскі розвивалася, і він здобув собі славу надзвичайно майстерного тенісиста.
Автор: Олексій Лях-Породько
