У Лос-Анджелесі презентували унікальну платівку української музики 1970–1990-х років

У Лос-Анджелесі відбулася презентація платівки «Аж гай гуде», яка стала справжнім архівом української музики періоду 1971–1996 років. Робота над проєктом тривала п’ять років, і тепер українські мелодії доступні для слухачів у США. Цей проєкт — ще одна нагода для українців у США та всього світу підтримати рідну культуру, відкриваючи її глибину й унікальність.

Про це повідомляє «Голос Америки». 

Збірка включає 18 унікальних треків, що представляють експериментальні музичні композиції, ремікси народних мелодій та акустичну музику з елементами середньовічних слов’янських мотивів. Вона є першою у своєму роді, розповідаючи про те, як українські митці кінця ХХ століття шукали баланс між західними тенденціями та своїм унікальним звучанням.

Ця компіляція є першою комплексною збіркою української музики, записаної до та одразу після розпаду СРСР. Зокрема на платівці можна буде почути пісні від гурту Kobza, Shapoval Sextet , Vodohrai та The Hostilnia. Крім того, у збірці можна почути такі пісні, як  “Грай, скрипко, грай” у виконанні Kyrylo Stetsenko за участю Tetiana Kocherhina, “Танець” – Vadym Khrapachov, “Подих нічного Києва” тощо. 

Платівку випустив американський лейбл Light in the Attic Records у співпраці з українським архівним музичним лейблом «Шукай». 

«Музика — це як вода: вона завжди знайде свій шлях. Навіть за умов репресій та цензури, мистецтво та музика прориваються, стаючи голосом свободи й стійкості», -зазначив співпродюсер збірки Марк Фрості Макніл.

Особливістю платівки є її оформлення: обкладинку прикрасили роботи легендарної української художниці Марії Примаченко.

Варто зауважити, що частину коштів від продажу платівки планують передати волонтерській організації «Лівий берег» у Києві, яка займається відновленням регіонів, постраждалих від війни.

Платівка «Аж гай гуде» доступна не лише на вінілі, а й на стрімінгових сервісах. Крім того, у комплекті з компакт-диском видається книга про історію української музики.

Авторка: Інна Міхно

Читай нас у

Залишити відповідь