Дипломатичні проблеми Європи зростають із кожним днем. Взаємини між континентом та адміністрацією Трампа дедалі більше нагадують хаотичну перепалку в коментарях на Facebook – безладну, конфліктну і часто позбавлену будь-яких правил пристойності.
Протягом кількох тижнів ширилися чутки, що адміністрація Трампа розглядає можливість використати Starlink як засіб тиску на Київ. Ілон Маск заперечував ці заяви, однак плітки не припинялися і зрештою вийшли на міжнародний рівень, втягнувши в суперечку польських чиновників і перерісши у публічний конфлікт.
Суперечка спалахнула в соціальних мережах протягом останніх тижнів між Міністром закордонних справ Польщі Радославом Сікорським, Державним секретарем США Марком Рубіо та самим Маском. Сікорський попередив, що Польща шукатиме альтернативних провайдерів, якщо SpaceX виявиться ненадійною, отримавши від Рубіо зневажливу відповідь з вимогою «просто сказати “дякую”» за Starlink. Маск же загострив суперечку, висміявши Сікорського як «маленьку людину» і наполягаючи, що його супутникову мережу нічим замінити.
Це не перший випадок, коли контроль Маска над Starlink викликає занепокоєння. Раніше він зізнався, що відмовився активувати Starlink над окупованим Кримом, щоб завадити українському удару дронами по Чорноморському флоту РФ, пояснивши це бажанням уникнути причетності до того, що він назвав «масштабним воєнним актом».
Оскільки непередбачуваність Маска викликає тривогу, Україна шукає резервні варіанти. Міністр оборони Рустем Умєров підтвердив, що Київ уже розглядає запасні системи супутникового зв’язку, але подробиці залишаються таємними.
Тим часом в Італії вже переглядають угоду зі Starlink на 1,5 мільярда євро для потреб армії та уряду. Причиною є мінливі зобов’язання США щодо безпеки Європи, зокрема України. Тепер франко-британський супутниковий оператор Eutelsat може стати потенційною альтернативою Starlink для Європи та України.
Однак заміна Starlink натрапляє на значні логістичні та фінансові труднощі. OneWeb, який об’єднався з Eutelsat у 2022 році, продає термінали приблизно по 10 000 доларів за одиницю — це набагато дорожче за Starlink, де один термінал коштує близько 600 доларів, що робить масове впровадження такої альтернативи майже недосяжним.
Наразі Україна використовує приблизно 40 000 терміналів Starlink, тоді як у Eutelsat є лише кілька тисяч у наявності. Вони муситимуть швидко наростити виробництво, щоб задовольнити попит.
Аби з’ясувати, який вплив може мати втрата Starlink, ми поспілкувалися з українськими військовими, які щодня покладаються на цей сервіс.
Ілля з 13-ї бригади Національної гвардії («Хартія») наголосив, наскільки важливим є Starlink для українських солдатів. За його словами, без доступу до інтернету на передових позиціях довелося б повернутися до умов початку 2022 року, покладаючись на радіозв’язок для наведення, що значно сповільнить реакцію військ.
«Існують так звані Wi-Fi-гармати, які дозволяють підтримувати зв’язок, але їхня швидкість недостатня для трансляцій у реальному часі», — зазначає Ілля.
Він додає, що втрата Starlink була б катастрофічною, особливо якщо це станеться раптово, хоча він вірить, що українське керівництво готується до такого сценарію. Ілля також посилається на повідомлення про те, що Франція розробляє альтернативну систему і планує передати Україні 10 000 терміналів.
«Starlink і рації — це те, на що ми спираємося», — говорить Маріо з 23-ї механізованої бригади. «Ми використовуємо LTE-зв’язок там, де є вежі, і навіть запускаємо дрони через LTE. Але Starlink є надзвичайно важливим, і швидко його замінити неможливо. Усі прямі відеотрансляції з дронів залежать від нього».
«Існують і інші варіанти зв’язку, як-от військові LTE (4G)-мережі, супутникові термінали від інших виробників, двосторонній супутниковий зв’язок та системи з державною криптографією», — додає Юрій. «Але вони не настільки поширені».
«Якщо б ми втратили Starlink, перехід на альтернативи тривав би кілька тижнів», — пояснює Юрій. «Ця затримка суттєво вплине на боєздатність».
«Усі альтернативи Starlink набагато менш розповсюджені й значно дорожчі», — зазначає Маріо. «Саме тому їх рідко застосовують».
Без Starlink українські сили будуть змушені покладатися на рації та ретранслятори, що є великим кроком назад, каже Дмитро з 413-го окремого батальйону безпілотних систем. «Зі стандартними радіопристроями (типу Motorola) ми не можемо транслювати відео в 4K, як зі Starlink». Він пояснює, що хоча радіозв’язок залишається запасним варіантом, у сучасній війні це значно менш ефективно.
«Є радіосистеми, як-от Silvus, які дають стабільний відеосигнал для високоякісної трансляції з дронів, але Starlink — це основа. Ми не вирушаємо на завдання без нього. Політ дрона без трансляції у реальному часі до командних пунктів та підрозділів-партнерів марний», — наголошує він.
Деякі українські підрозділи вже використовують інші способи там, де Starlink недоступний. «Datagroup надає альтернативу, і більшість підрозділів у Курській області нею користуються, адже там Starlink не працює. Однак швидкість там набагато нижча, а розгортання цього рішення для всіх сил оборони неможливе через обмеженість виробництва», — пояснює Дмитро.
Ще один варіант — двонаправлені антени, проте для них потрібен складний монтаж, і вони вразливі до російських атак. «Потрібно прокласти оптоволоконний кабель у село за 30 км від лінії фронту, встановити антену на вежі та налаштувати приймач за 5 км від передової, щоб “протягнути” інтернет. Воно працює, але монтаж дуже складний, а росіяни часто знищують антени. Крім того, рельєф місцевості мусить забезпечувати пряму радіолінію», — каже Дмитро. «Ми вже давно застосовуємо такі рішення, і будь-який зв’язківець тут розуміє, що це невід’ємна частина роботи. Однак під ворожим вогнем розгорнути систему набагато важче».
Якщо Starlink раптом відключиться, наслідки будуть серйозними. «Буде кілька місяців дезорганізації, поки підрозділи переходять на запасні канали зв’язку і відновлюють координацію. Наскільки це болісно, залежить від того, як заздалегідь підготувався зв’язківець у кожній частині. Можливі прориви на передовій, але це не спричинить моментальної катастрофи», — вважає Дмитро.
Ще одне ключове питання — чи зможуть альтернативні провайдери впоратися з обсягами потреб України. «Starlink має величезну кількість супутників на дуже низьких орбітах, які вони часто виводять з експлуатації та замінюють. Наша кількість користувачів у порівнянні з іншими країнами надзвичайно велика. Ми щомісяця пропускаємо сотні терабайтів даних через один термінал Starlink. У 2022 році швидкість була 150 Мбіт/с — тепер добре, якщо маємо 30 Мбіт/с», — розповідає Дмитро.
Але є й інша проблема: вартість. «Зараз солдати самі платять за Starlink. Я не бачив жодного підрозділу, де б це оплачувала держава. Ми скидаємося з екіпажем і платимо 100 доларів на місяць за послугу. Термінали Starlink нам передали волонтери», — каже він. «Якщо Eutelsat замінить Starlink, якою буде ціна? Чи зможуть волонтерські організації купувати це для нас? Чи зміниться тариф, залежно від обсягу спожитого трафіку? На все це поки немає відповіді».
Ідеальним рішенням могла б бути європейська альтернатива, незалежна від політичного впливу США, але Дмитро не бачить сенсу відмовлятися від Starlink, якщо він продовжить працювати. «Якщо все працює, то навіщо щось змінювати?» — підсумовує він.
Автор: Девід Кириченко