Як інновації ВМС України переписують майбутнє морських сил

Коли Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну у 2022 році, мало хто очікував, наскільки швидко зміниться характер війни. Ще менше людей передбачали, що Україна, яку вважали значно слабшою стороною, відмовиться від традиційної військової доктрини та стане авангардом сучасної, технологічно керованої оборони. Ця війна перетворилася на випробувальний майданчик для інновацій, де Україна використовує недорогі, але високоефективні дрони не лише на суші, а й дедалі частіше на морі.

Упродовж останнього року застосування Україною безпілотних надводних апаратів (USV) змінило характер морської війни в Чорному морі. Ці морські дрони нейтралізували перевагу більшого російського флоту, змусивши потужний флот відступати й зробивши морські інновації обов’язковою складовою кожної армії, орієнтованої на майбутнє. НАТО та його державам-членам варто взяти це до уваги: епоха великих кораблів і повільних закупівель добігла кінця. Майбутнє належить тим, хто може швидко ітерувати, ще швидше адаптуватися й домінувати завдяки технологіям.

Чорноморська лабораторія

ВМС України, майже повністю зруйновані після окупації Криму в 2014 році, нині ґрунтуються на дронах. Коли розпочалася велика війна, єдиний фрегат – «Гетьман Сагайдачний» – було затоплено, аби уникнути захоплення. На цих уламках постала асиметрична морська стратегія, побудована на українській винахідливості. Тепер Україна перемагає Росію в битві за Чорне море малим «технофлотом».

Морські дрони, такі як Magura V5 та Sea Baby, стали зброєю високої точності й витривалості. Наприкінці 2023 року модифіковані дрони, оснащені тепловими ракетами, збили два російські вертольоти Мі-8, уперше в історії використавши морський дрон для знищення ворожої авіації. До січня 2024 року Україна запускала дрони-камікадзе від першої особи (FPV) із безпілотних катерів для знищення російських систем ППО на Херсонщині, кожна з яких оцінювалася в 15–20 мільйонів доларів.

Нещодавно презентований український безпілотний катер здатен нести квадрокоптери та встановлювати морські міни, здійснюючи складні багатофазні атаки. Українська розвідка нещодавно підтвердила, що вдосконалені морські дрони можуть перевозити понад тонну вибухівки на відстань до тисячі кілометрів. Це не просто дрони-смертники – це роботизовані авіаносці, що діють у тилу противника й переосмислюють поняття «флоту», принаймні в короткостроковій перспективі, доки не буде розроблено нові заходи протидії.

Наприклад, Росія тепер використовує вертольоти, щоби запускати FPV-дрони для протистояння українським морським дронам. Росіяни сподіваються, що FPV-дрони з повітря зможуть виявляти та знищувати українські морські дрони до того, як ті досягнуть російських кораблів чи портів.

Економіка асиметрії

Українські дрони недорогі й масштабовані. У сучасній війні вирішальне значення має не розмір платформи, а співвідношення «ціна–ефективність знищення». Наприклад, Енді Якуліс, колишній командир спецпідрозділу Армії США, звертав увагу на абсурдність того, що Сполучені Штати витрачають ракети вартістю 1 мільйон доларів, аби збити дрони рухів «Хуті» за 40 тисяч доларів у Червоному морі. Авіаносець USS Ford, що коштує 13 мільярдів доларів, потенційно вразливий для рою дронів, які коштують лише незначну частку цієї суми. І Китай, і Росія добре розуміють цю математику.

Тайвань уже бере це до уваги. Його нещодавно презентований безпілотний надводний апарат Endeavor Manta за формою й функціями нагадує українські морські дрони – він озброєний торпедами, дронами-камікадзе й має системи навігації на основі штучного інтелекту. Молодший лейтенант морської піхоти США Гантер Кілі стверджує, що Тайваню слід перейняти в України стратегію «Пекла» (Hellscape): застосовувати дрони, засоби радіопригнічення й мобільні сенсори для створення щільної багаторівневої оборони, яка затримає й ускладнить десантні операції Народно-визвольної армії Китаю.

Росія й Китай: швидко вчаться, ще швидше будують

На військовій виставці Army-2024 Росія представила Murena-300S – безпілотний надводний катер, який має компактні розміри, високу швидкість і, ймовірно, оснащений антеною Starlink. Хоча Росія відставала на початку, нині вона наздоганяє, інвестуючи в рої дронів, системи штучного інтелекту й масове виробництво через партнерство з Іраном і Китаєм. Її задекларована мета – безпілотна зброя з ШІ у великих масштабах.

Тим часом китайський дрон Feiyi ламає всі старі уявлення. Він може стартувати з підводного човна, переходити з підводного режиму в повітряний і повертатися на свою платформу запуску. Поки Сполучені Штати експериментують із подібними технологіями, Китай уже впроваджує їх на практиці. У майбутніх конфліктах у Тайванській протоці чи за Полярним колом ми, ймовірно, побачимо рої морських дронів, які стартують як з-під води, так і з поверхні.

Дані, ШІ та алгоритмічна війна

Справжньою перевагою України може бути не лише апаратна частина морських дронів, а й масив даних, зібраних по всій лінії фронту. Через систему OCHI Україна накопичила понад 2 мільйони годин відео з передової, відзнятого 15 тисячами операторів дронів, – і тепер ці дані використовуються для навчання військового штучного інтелекту. Вони живлять алгоритми, які визначають цілі, оптимізують кути атак і навіть керують роями дронів. З часом ці системи можуть забезпечити морські дрони автономними можливостями ухвалення рішень.

Цінність цих даних важко переоцінити. Вони дозволяють алгоритмам машинного навчання не лише виявляти й розпізнавати російські цілі, а й обирати найкращі маршрути, оцінювати ефективність зброї та вдосконалювати логіку взаємодії рою. Україна фактично є єдиною країною, що масово застосовує морські дрони в бойових умовах і паралельно збирає всі потрібні дані, аби розбудувати найкращі моделі для автономних морських дронів. Такі апарати можуть атакувати порт, а потім випускати автономні FPV-дрони для полювання на наземні цілі.

Такі платформи, як Brave1 і Defence Builder, прискорюють ці інновації. Розробники, здебільшого ветерани фронтових підрозділів, проєктують, тестують і впроваджують бойову техніку впродовж лічених місяців, а не років. У військовій культурі, де «робочі прототипи» мають бути готові до бою за пів року, гнучкість переважає над досконалістю.

Пробудження НАТО

Засновник компанії Anduril Палмер Лакі стверджує, що Захід повинен відмовитися від надмірної захопленості «вишуканими» системами та перейти до масового виробництва. «Нам не потрібно бути світовим поліцейським, нам треба бути світовим магазином зброї», – каже він. Лакі застерігає, що Китай уже мілітаризує цивільну інфраструктуру й автоматизує заводи з виробництва ракет, що дасть йому змогу перевершити США за кілька тижнів.

Якщо НАТО прагне зберегти морську перевагу, воно має мислити, як стартап, і ставити в пріоритет гнучкість. Це означає підготовку до майбутнього, в якому поля бою будуть насичені автономними дронами, ухвалення рішень відбуватиметься за лічені мілісекунди за допомогою ШІ, а багатомільярдні платформи переслідуватимуть рої, що коштують не дорожче сімейного авто.

про автора:

Девід Кириченко — асоційований науковий співробітник у Henry Jackson Society. Його роботи на тему війни публікувалися в Atlantic Council, Center for European Policy Analysis та The Economist, а також у багатьох інших виданнях. Його можна знайти в X/Twitter під ніком @DVKirichenko.

Читайте нас у

Залишити відповідь

Відкрийте більше з Вільні Медіа - Українська громада в США

Підпишіться зараз, щоб продовжити читання та отримати доступ до повного архіву.

Продовжити читання