Українські спецслужби вперше викрили активну мережу агентів угорської військової розвідки, що діяла на території Закарпаття — західного регіону, де проживає значна етнічна угорська меншина. Ймовірно, Будапешт тихо готується до майбутніх територіальних претензій або навіть втручання під приводом захисту етнічних меншин, використовуючи ту ж тактику, яку полюбляє застосовувати Росія.
Це не єдине, що, схоже, Віктор Орбан запозичив у Москви. Він дедалі частіше копіює модель влади Володимира Путіна: зміцнює своє панування, краде все, що тільки може, і забезпечує контроль над країною лояльного до нього внутрішнього кола.
Аналітики з Інституту Роберта Ленсінга зазначили, що хоча Угорщина не має потужностей для повномасштабного вторгнення, її сили вже розробили плани щодо проведення обмежених операцій під приводом «миротворчості», потенційно за підтримки Москви. Це багато в чому залежатиме від того, чи зможе Росія здобути перемогу над Україною на полі бою. Цілком імовірно, що розвідувальні операції Угорщини та Росії частково перетинаються, оскільки обидві країни мають ревізіоністські цілі щодо України.
Financial Times цитує одного аналітика, який наголосив, що «угорці роками прагнули саме цього: розпаду України як частини російської стратегії», сподіваючись, що Москва винагородить їх територіальними здобутками.
Один із пропагандистських акаунтів, що підтримує Орбана і за яким стежить міністр оборони Угорщини, поширив вірусне відео з фантазіями про військову окупацію Західної України угорськими військами під заголовком: «Операція “Турул” незабаром…». У нещодавно опублікованому аудіозаписі міністр оборони сказав, що угорська армія наразі реформується з метою «порвати з ментальністю миру і перейти до нульової фази дороги до війни».
Джозеф Плейс, британський науковець, який зараз проживає у Закарпатській області, зазначив: «Орбан часто був переконаний, що закарпатці почуваються пригнобленими та мріють знову стати частиною Угорщини. Однак реакція Угорщини на вторгнення [Росії] відштовхнула значну частину угорськомовного населення, багато з якого тепер більше ідентифікує себе як українців».
Він додав: «Орбан, імовірно з благословення Путіна, хоче повернути собі регіон, поєднуючи при цьому націоналізм, ностальгію за Тріаноном та стару добру русофілію». Подібні настрої вже давно існують і щодо румунської Трансильванії, де проживає значна угорська меншина — приблизно 1,2 мільйона осіб.
Ласло Зубанич, професор історії та голова Демократичної спілки угорців України, у грудні 2023 року повідомляв, що близько «300-400 етнічних угорців наразі воюють на фронті».
Втім, амбіції Угорщини не обмежуються лише її східним сусідом. Саболч Паньї, угорський журналіст-розслідувач, зазначив, що ширші угорські амбіції, схоже, більше зосереджені на Балканах, ніж на Україні. «Навколо цієї теми багато шуму і внутрішньополітичних баталій, і незрозуміло, що саме з цього може зрозуміти угорська громадськість», — сказав він.
«Набагато тривожніші новини та інформація надходять про втручання Орбана в Боснії, продаж бронетранспортерів Сербії, а також нещодавнє відправлення спеціальних поліцейських підрозділів у Баня-Луку для евакуації Мілорада Додіка в разі «найгіршого сценарію». Існує багато теорій на цю тему, але увага Орбана до Балкан очевидна набагато сильніше».
Паньї також спростував ідею щодо можливого швидкого військового втручання Угорщини в Україну. «Існує теорія, або скоріше конспірологічна теорія, що якби Росія окупувала Київ та Україну одразу після початку вторгнення в лютому 2022 року, то Угорщина могла б ввести миротворчі або окупаційні сили до Західної України. Але навіть у цьому сценарії йшлося про вже розбиту Україну, де Угорщина не була б втягнута у прямі бойові дії».
З практичної точки зору, за його словами, така операція майже неможлива. «Наскільки нам відомо, угорська армія повністю не готова до будь-якого типу конфліктів із будь-ким. Українська армія настільки переважає, що абсолютно нереально уявити, щоб Орбан вступив у пряме військове зіткнення».
Паньї додав, що цей скандал уже шкодить репутації Угорщини: «Ця шпигунська сага точно завдає шкоди позиціям Угорщини всередині ЄС, особливо враховуючи те, що це може ще більше підірвати довіру до неї й викликати нові сумніви щоразу, коли Угорщина намагатиметься перешкоджати підтримці України з боку ЄС».
«Якщо говорити про угорсько-українські відносини, то можливості України щодо ескалації та завдання у відповідь є значно більшими — від угорської діаспори, яка живе в Україні, до транзиту газу й нафти через її територію. Я не бачу варіанту, за якого Угорщина могла б «виграти» в такій ситуації», — наголосив Паньї.
Ці події є частиною ширшої тенденції Орбана до протистояння європейському проекту. Орбан неодноразово використовував своє право вето для блокування рішень ЄС, включаючи затримку допомоги Україні та погрози зірвати вступ України до Європейського Союзу, що, за його словами, «призведе Європу до банкрутства». Після того, як стали відомі подробиці угорських розвідувальних операцій в Україні, Орбан звинуватив українські спецслужби у спробі зірвати опитування громадян Угорщини щодо заявки України на вступ до ЄС.
Тим часом уряд Орбана поновив загальнонаціональну кампанію з плакатами, спрямовану проти лідерів ЄС — Урсули фон дер Ляєн, Манфреда Вебера, а також президента України Володимира Зеленського. Використовуючи бюджетні кошти, їхні обличчя були зображені з червоними хрестами, щоб підштовхнути угорців формувати негативну громадську думку проти цих лідерів. Це є частиною зусиль Будапешта щодо демонізації українців і мобілізації угорського суспільства для підтримки мрій Орбана про захоплення Західної України або щонайменше виправдання його подальшого повороту на Схід. Пекін і Москва не заперечують проти того, щоб Орбан грабував країну і перетворював Угорщину на найкорумпованішу державу ЄС.
Водночас зовнішньополітична орієнтація Угорщини дедалі більше віддаляється від Заходу. Хоча Орбан уже давно позиціонує себе головним голосом націонал-консервативних сил Європи, поглиблення зв’язків Угорщини з Китаєм, ймовірно, ще більше підірве його позиції. Будапешт перетворився на центр китайського впливу в Європі, приймаючи спільні технологічні підприємства і навіть дозволяючи китайським поліцейським патрулювати вулиці угорських міст. Нещодавно Будапешт запровадив візову програму, яка спрощує в’їзд росіянам та білорусам, що створює можливості для шпигунства та ставить під загрозу цілісність Шенгенської зони.
Зіштовхнувшись з економічними труднощами та зростанням політичної опозиції всередині країни, Орбан робить значну ставку на китайські інвестиції, які мають допомогти йому виграти наступні вибори. Угорщина тепер ідеологічно ближча до Китаю, ніж до більшості країн Європи, а Китай став найбільшим іноземним інвестором в Угорщині.
Орбан сподівався, що обрання Трампа дозволить Росії знову інтегруватися у Європу. Однак замість цього його кумир у Москві відкрито ігнорує заклики Трампа до миру і готується до масштабнішого наступу на Україну.
«Однією з давніх цілей Вашингтона було запобігти надто тісному союзу Китаю з Росією. Натомість сьогодні ми бачимо протилежне: Китай стає дедалі сміливішим, Росія діє безкарно, а Захід не може продемонструвати єдиний фронт», — сказала Олександра Устінова, депутатка українського парламенту. Тим часом Китай створює міцний плацдарм у серці Європи — просто під носом адміністрації Трампа. Угорщина тепер стала осередком китайських та російських шпигунів.
Нещодавно головний американський дипломат в Угорщині застеріг Будапешт щодо ризиків поглиблення зв’язків із Китаєм, сигналізуючи про можливе напруження у відносинах Орбана з Дональдом Трампом, які раніше були дуже близькими. Попри зусилля Орбана залучити значні китайські інвестиції (Угорщина отримує 44% усіх китайських інвестицій у Європі), жорстка позиція Трампа проти Китаю може створити додаткові труднощі. Водночас угорський міністр економіки заявив, що країна не скорочуватиме зв’язки з Китаєм, відкидаючи тиск США щодо дистанціювання від Пекіна.
На внутрішньополітичній арені Орбан нині стикається з найсерйознішою політичною загрозою за останні понад десять років. Петер Мадяр стає найсильнішим суперником Орбана за останні 15 років. Його партія TISZA, за даними аналітичного центру 21 Research Center, випередила правлячу партію «Фідес» на 14 відсоткових пунктів, наблизившись до здобуття двох третин парламентської більшості на виборах 2026 року.
Імперські амбіції Орбана, нещодавно викриті в Україні, обернулися для нього серйозним конфузом. Паньї підкреслив: «Віктор Орбан подає це як операцію українських спецслужб, пов’язану з опозиційною партією TISZA. Суть цієї історії очевидна: виставити опозицію іноземними агентами та виправдати майбутні репресії».
Реальність така, що Орбан і його найближче оточення роками спустошували державні інституції Угорщини заради власної політичної та матеріальної вигоди. І зараз, коли його влада починає слабшати, Орбан може побачити війну чи оголошений через неї надзвичайний стан як шлях до введення воєнного стану й утримання влади напередодні можливої виборчої поразки.
Проте, якщо Орбан вирішить піти шляхом Путіна і спробує вторгнутись в Україну, його армія буде розгромлена українськими силами, що призведе до швидкого краху його режиму. Здавалося б, йому варто було би засвоїти урок із помилок Путіна.
Про автора:
