Київ очікує сигналу з Вашингтона для отримання далекобійної зброї, Китай відкрито відкидає вимоги США щодо ядерного контролю, а Японія не згортає російських енергопроєктів попри санкції. У Європі зростає напруга, американські сенатори атакують Орбана, вимагаючи розриву з москвою. На тлі цих процесів формується новий контур світового порядку, у якому енергетика, озброєння та дипломатія зливаються в одну вісь впливу.
Китай відкинув вимогу США про ядерне роззброєння
Китай різко відреагував на заклик Вашингтона приєднатися до переговорів про скорочення ядерного арсеналу. Речниця МЗС КНР Мао Нін заявила, що вимоги Сполучених Штатів є «несправедливими, нерозумними та нездійсненними», адже китайський ядерний потенціал «неспівмірний із силами США та росії».
За її словами, саме Сполучені Штати, як власники найбільшого арсеналу у світі, мають першими виконати свої міжнародні зобов’язання та скоротити запаси ядерної зброї. Мао також наголосила, що створення умов для глобальної денуклеаризації можливе лише після конкретних кроків США.
Заява пролунала після нових коментарів президента Дональда Трампа, який закликав Китай приєднатися до тристоронньої програми ядерного роззброєння разом із США та росією. Пекін вкотре підкреслив, що розглядає свою ядерну політику як «мінімальну оборонну необхідність» і не збирається вступати в перегони озброєнь. Китай закликав Вашингтон «припинити перекладати відповідальність» і повернутися до переговорів у рамках існуючих міжнародних угод про контроль над ядерною зброєю.
Виробники готові постачати Україні Tomahawk у разі схвалення Трампом
Президент Володимир Зеленський заявив, що американські виробники ракет Tomahawk готові оперативно розпочати постачання Україні, якщо президент США Дональд Трамп ухвалить позитивне рішення.
«Президент Трамп не сказав “ні”, і різні інституції давали нам позитивні сигнали щодо цього рішення», – зазначив Зеленський на брифінгу.
Він наголосив, що Київ веде переговори як із Білим домом, так і безпосередньо з виробниками озброєнь. Поставка таких систем, за словами українського президента, стане потужним стримувальним фактором проти російської агресії.
Українська сторона також обговорює з Вашингтоном постачання інших далекобійних систем і комплексного «пакету стримування». Зеленський наголосив, що ці рішення є критично важливими у відповідь на удари по цивільній інфраструктурі, особливо енергетичній. Він підтвердив, що шанси отримати далекобійну зброю зростають, а позитивний сигнал із Вашингтона може суттєво змінити ситуацію на фронті.
Сенатори США закликали Угорщину відмовитися від російської нафти
Група американських сенаторів з обох партій звернулася до уряду Угорщини із закликом припинити імпорт російської нафти. Ініціатива збіглася з підготовкою зустрічі прем’єра Віктора Орбана з президентом США Дональдом Трампом. У резолюції, копію якої оприлюднив Bloomberg, законодавці наголосили, що дії Будапешта підривають європейську безпеку та посилюють фінансування путінської війни. «Володимир Путін – воєнний злочинець, який використовує експорт енергоносіїв для фінансування своєї кампанії вбивств та агресії», – заявив сенатор Том Тілліс.
Сенатори нагадали, що більшість країн ЄС уже взяли зобов’язання повністю припинити імпорт російської нафти до 2027 року. Вони розкритикували Орбана за спроби використовувати дружні стосунки з Трампом, щоб уникнути енергетичних обмежень. Сенаторка Джин Шахін підкреслила, що Європа зробила «надзвичайний прогрес» у скороченні залежності від москви, але позиція Угорщини «підриває колективну безпеку й підбадьорює кремль».
Японія не відмовиться від участі у російському проєкті “Сахалін-1”
Міністерство промисловості Японії заявило, що російський нафтогазовий проєкт «Сахалін-1» залишається стратегічно важливим для енергетичної безпеки країни, попри американські санкції проти «Роснефти».
Як повідомляє Reuters, METI наголосило, що Японія, яка отримує понад 90% нафти з Близького Сходу, не може дозволити собі втратити цей напрям через геополітичні ризики. Уряд планує зберегти участь японських компаній у консорціумі SODECO, який контролює частку у «Сахаліні-1» поряд із «Роснефтью» та індійською ONGC Videsh. США дозволили операції з російськими компаніями лише до 21 листопада, після чого почнуть діяти жорсткі обмеження.
Японська влада також готує план на випадок енергетичних перебоїв – із січня Токіо має намір щомісяця закуповувати скраплений природний газ для екстрених резервів. Це рішення пов’язують із побоюваннями щодо стабільності поставок із «Сахаліну-2» і можливими наслідками санкцій. METI запевняє, що уряд продовжить наполягати на виключенні проєкту з-під дії санкцій і вживатиме всіх заходів для підтримання енергетичної стабільності країни.
Угорщина може відмовитись від російської нафти перед зустріччю Орбана з Трампом
На тлі критики з боку США угорська енергетична компанія Mol Nyrt. оголосила, що може замінити до 80% постачання російської нафти, якщо потік через трубопровід «Дружба» припиниться. Альтернативним маршрутом може стати поставка через хорватські порти. Це рішення оприлюднили напередодні запланованої зустрічі прем’єра Віктора Орбана з президентом Дональдом Трампом 7 листопада. Компанія наголосила, що шукає шляхи диверсифікації джерел енергії, щоб зменшити ризики для угорської економіки.
Bloomberg нагадує, що лише напередодні група сенаторів США різко розкритикувала Будапешт за продовження купівлі російської нафти. Політики наголосили, що дії Угорщини «підривають європейську єдність» у боротьбі проти агресії москви. Сенаторка Джин Шахін знову закликала угорське керівництво відмовитися від енергетичних зв’язків із кремлем. Заява Mol Nyrt. може свідчити про прагнення уряду Орбана пом’якшити тиск з боку Вашингтона перед важливими переговорами.
Автор: Данило Пєвчев