Заяви путіна про причини війни проти України та готовність до компромісів контрастують з реальними оцінками ситуації на полі бою. Західні аналітики фіксують відсутність стратегічних успіхів російської армії попри значні втрати. Інформаційна пропагандистська кампанія москви дедалі більше розходиться з перевіреними фактами з фронту.
путін знову переклав відповідальність за війну на Україну
Очільник кремля володимир путін під час прямої лінії заявив, що не вважає себе відповідальним за загибель українців і росіян у разі зриву мирного плану США. Відповідаючи на запитання журналіста NBC News, він повторив тезу про те, що війну нібито розпочала Україна після «державного перевороту» 2014 року. За його словами, москва лише «завершує» конфлікт, який, як він стверджує, був нав’язаний за підтримки західних країн. путін також знову згадав Мінські угоди, звинувативши Київ і Захід у їх «обмані».
Водночас путін позитивно висловився про зусилля президента США Дональда Трампа щодо мирного врегулювання війни. Він заявив, що в Анкориджі сторони «практично погодилися» з пропозиціями Трампа та були готові до компромісів. «Тому говорити про те, що ми щось відкидаємо абсолютно некоректно і не має під собою жодних підстав», – сказав путін. Водночас ці заяви пролунали на тлі відсутності публічних підтверджень з боку інших учасників переговорного процесу.
Наратив про «перемогу росії» розходиться з реальністю на фронті
Попри заяви кремля про нібито масштабні успіхи, ситуація на фронті не підтверджує тезу про стратегічний прорив росії. Як зазначає The Washington Post, москва подає тактичні просування як великі перемоги, хоча вони здебільшого не мають стратегічного значення. Російські війська захоплюють невеликі села, поля та зруйновані промислові зони, не беручи під контроль ключові міста чи транспортні вузли. У 2025 році росія не змогла захопити жодного великого міста.
Президент України Володимир Зеленський публічно спростував твердження про захоплення Куп’янська, з’явившись у місті після успішної контратаки ЗСУ. «Реальність говорить сама за себе», – заявив він у відео з передової. Видання зазначає, що росія платить величезну ціну людськими втратами за мінімальні територіальні зрушення. Пропагандистські заяви кремля про «неминучу перемогу» контрастують із фактичними даними з поля бою, де стратегічна ситуація залишається незмінною.
Мінфін США зняв санкції з низки російських компаній
Міністерство фінансів США скасувало обмежувальні заходи проти семи компаній та двох фізичних осіб, які раніше фігурували у санкційних списках через зв’язки з росією. Рішення ухвалив Офіс контролю за іноземними активами (OFAC), про що йдеться в офіційному повідомленні відомства. У переліку – компанії з різних юрисдикцій, зокрема Veles International Limited, Hi-tech Koneisto International Oy та ETASIS A.S. Також санкції зняли з громадянина росії Дмитра Бугаєнка та громадянки Фінляндії Євгенії Дремової.
Раніше ці юридичні та фізичні особи перебували під санкціями відповідно до указу 14024. Він дозволяв запроваджувати вторинні обмеження «за участь у значних операціях, пов’язаних з військово-промисловим комплексом росії, або за сприяння забороненій діяльності росії». Причини скасування санкцій у повідомленні OFAC не конкретизуються. Рішення ухвалене на тлі затяжних дискусій у США щодо ефективності та подальшої конфігурації санкційного тиску на москву.
Трамп підписав оборонний бюджет допомоги Україні
Президент США Дональд Трамп підписав закон про національну оборону на 2026 фінансовий рік, який передбачає 400 мільйонів доларів на підтримку України. Про це повідомив Білий дім, уточнивши, що документ охоплює широкий спектр витрат у сфері безпеки. Закон фінансує програми Міністерства оборони США, діяльність розвідки, Держдепартаменту, а також проєкти у сфері ядерної безпеки. Допомога Україні закладена як частина загального оборонного пакета.
Крім міжнародної складової, закон містить і внутрішні положення, зокрема підвищення базової заробітної плати американських військовослужбовців. Документ також розширює повноваження уряду США у питаннях національної безпеки, зовнішньої політики та судової системи. Підписання бюджету відбулося на тлі активних дискусій у Конгресі щодо ролі США у війні росії проти України. Фінансування на 2026 рік закріплює продовження американської участі у підтримці Києва.
ЄС погодився на кредит у €90 млрд для України
Лідери Європейського Союзу домовилися надати Україні кредити на суму 90 мільярдів євро для підтримки економіки та обороноздатності. Це рішення має стати фінансовою підтримкою для Києва на тлі очікуваного дефіциту бюджету вже з весни наступного року. Водночас країни ЄС не змогли досягти згоди щодо використання заморожених російських активів для забезпечення цього кредиту. Розбіжності всередині блоку продемонстрували різний рівень готовності європейських столиць до прямої конфронтації з москвою.
Європейська комісія та лідери ЄС наголосили, що кредит покриє близько двох третин фінансових потреб України у 2026-2027 роках. Президент Європейської ради Антоніу Кошта заявив: «Ми досягли домовленості. Рішення про надання 90 мільярдів євро підтримки Україні на 2026-2027 роки ухвалено». При цьому ЄС пообіцяв і надалі утримувати російські активи під санкціями. Відмова від їхнього негайного використання означає додаткові витрати для європейських платників податків через відсотки за кредитами.
Фото: cloudfront.ne
Автор: Данило Пєвчев