Захід обговорює перехід від політичних заяв до юридично обов’язкових механізмів захисту у разі нового нападу росії. Паралельно Київ і партнери формують довгостроковий план економічного відновлення, який напряму пов’язують із безпековими гарантіями. Тим часом москва відповідає атаками на іноземний бізнес і спробами дискредитувати Україну, що лише посилює санкційний і дипломатичний тиск Заходу.
Обов’язкові гарантії безпеки для України
Союзники України погоджуються, що майбутні гарантії безпеки мають бути не декларативними, а політично й юридично зобов’язувальними. Про це йдеться в проєкті заяви «Коаліції охочих», підготовленому до саміту в Парижі 6 січня за участі понад 30 лідерів і високопосадовців.
Документ передбачає підтримку України у разі нового збройного нападу з боку росії, включно з військовими можливостями, розвідкою, логістикою, дипломатичними кроками та додатковими санкціями. Обговорення активізувалися на тлі підготовки до можливого припинення вогню, хоча москва публічно не демонструє готовності прийняти такі умови.
У фокусі зустрічі – перехід від загальних обіцянок до правового оформлення механізмів допомоги Україні. Президент України Володимир Зеленський бере участь у саміті, наголошуючи на необхідності гарантій аналогічних із принципами колективної оборони НАТО.
«Ці переговори мають забезпечити більше захисту й сили для України. Ми розраховуємо на підтримку партнерів і на кроки, які гарантують реальну безпеку для наших людей», – заявив він.
У проєкті також йдеться про довгострокову військову допомогу та міжнародний механізм моніторингу режиму припинення вогню під керівництвом США.
План економічного процвітання України
Україна разом із партнерами розпочинає практичну роботу над джерелами фінансування “Ukraine prosperity plan” – десятирічної програми повоєнного відновлення та зростання.
За словами прем’єр-міністерки Юлії Свириденко, у найближчі тижні консультації триватимуть у європейських столицях за участі представників ЄС, НАТО, країн G7 та США. План передбачає відбудову інфраструктури, енергетики, промисловості та розвиток людського капіталу. Загальна потреба оцінюється у 800 млрд доларів.
Фінансування планують залучати через поєднання грантів, пільгових кредитів і приватних інвестицій, із застосуванням гарантій та механізмів розподілу ризиків. За словами Свириденко, фундаментом економічного прориву мають стати реформи в межах євроінтеграції.
«Вступ України до ЄС є наріжним каменем розвитку нашої економіки», – наголосила вона.
Водночас уряд підкреслює, що економічне відновлення неможливе без надійних безпекових гарантій.
Паризькі домовленості можуть підписати у Вашингтоні, – Туск
Підписання так званих Паризьких домовленостей може відбутися вже найближчими днями у Вашингтоні. Про це заявив прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск напередодні зустрічі лідерів «Коаліції охочих» у Парижі 6 січня. За його словами, нині узгоджуються 20 пунктів мирного плану та документи щодо участі США й Європи у відбудові України. Водночас остаточних рішень у Парижі очікувати не варто.
Туск підкреслив, що нинішні дипломатичні зусилля «дають трохи більше ніж шанс, але точно не гарантію» досягнення миру. Паризька декларація, за його словами, стане політичним сигналом про спільну волю до співпраці, але без негайних фінансових чи логістичних зобов’язань.
«Для конкретних рішень потрібна добра воля з боку агресора. Поки що жодних сигналів з боку росії не було», – зазначив він.
Основною метою зустрічі залишається посилення європейсько-американського тиску.
Сибіга: “росія навмисно б’є по американському бізнесу в Україні”
Удар по заводу з виробництва соняшникової олії у Дніпрі, що належить американській компанії Bunge, був цілеспрямованою атакою росії. Про це заявив міністр закордонних справ Андрій Сибіга, наголосивши, що об’єкт уже неодноразово намагалися знищити. «Цей напад не був помилкою – він був навмисним», – підкреслив міністр. Він також нагадав про попередні удари по офісах Boeing у Києві та інших американських компаніях.
За словами Сибіги, приблизно половина членів Торгової палати США в Україні постраждали від російських атак у різному масштабі.
«Напади путіна на американський бізнес та американські інтереси в Україні демонструють його повну зневагу до мирних зусиль за лідерства президента Дональда Трампа», – зазначив він.
Глава МЗС наголосив на необхідності посилення ППО та санкційного тиску.
«Відмова москви відповісти взаємністю на конструктивні кроки України повинна мати свою ціну», – додав Сибіга.
Трамп погрожує Індії митами через закупівлю роснафти
США можуть різко підвищити мита для Індії через її закупівлі російської нафти. Про це заявив президент Дональд Трамп, коментуючи торговельні відносини з Нью-Делі. «Моді – хороший хлопець… ми можемо дуже швидко підвищити мита на їхні товари», – сказав Трамп.
За його словами, Індія усвідомлює невдоволення Вашингтона своєю енергетичною політикою. Своєю чергою, Сенатор Ліндсі Грем заявив, що санкції та мита вже допомогли скоротити експорт російської нафти.
«Якщо ви купуєте дешеву російську нафту, ви підтримуєте воєнну машину путіна», – наголосив він.
Грем підтримує ідею мит до 500% для країн, які продовжують такі закупівлі. За його словами, саме ці заходи стали причиною того, що Індія нині купує «значно менше російської нафти».
Фото: REUTERS/Sarah Meyssonnier
Автор: Данило Пєвчев