Переговори, санкції та закриті дипломатичні зустрічі формують нову конфігурацію міжнародної політики. Вашингтон намагається поєднати роль посередника у війні з економічним тиском на москву через нафтові ринки. Європейські лідери, зіткнувшись із різкою риторикою Дональда Трампа, дедалі частіше говорять про власну оборонну та економічну самодостатність. Водночас фінансова ціна війни для росії зростає, підштовхуючи Кремль до складних рішень.
Віткофф назвав «продуктивними» переговори з посланцем путіна у Флориді
Спецпредставник президента США Стів Віткофф заявив, що зустрічі у Флориді зі спецпредставником росії Кирилом Дмитрієвим були «продуктивними і конструктивними». Про це він повідомив у соцмережі Х, підкресливши, що переговори відбулися в межах посередницьких зусиль Сполучених Штатів щодо мирного врегулювання війни проти України. «Сьогодні у Флориді спеціальний посланник Росії Кирило Дмитрієв провів продуктивні та конструктивні зустрічі в рамках посередницьких зусиль США щодо просування мирного врегулювання українського конфлікту», – написав Віткофф. Він також зазначив, що російська сторона нібито працює над забезпеченням миру в Україні.
Віткофф повідомив, що до американської делегації входили міністр фінансів США Скотт Бессент, Джаред Кушнер та старший радник Білого дому Джош Грюнбаум.
«Ми натхнені цією зустріччю, що Росія працює над забезпеченням миру в Україні, і ми вдячні президенту США за вирішальне лідерство у прагненні до міцного та тривалого миру», – зазначив спецпосланець.
За даними Bloomberg, участь Бессента в переговорах привернула особливу увагу, адже саме він раніше пояснював санкції проти російських нафтових компаній розчаруванням Дональда Трампа темпами переговорів. Переговори відбулися 31 січня у Флориді.
Пісторіус: Європа має зміцнювати оборону, а не чекати сигналів із Білого дому
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що Європа не повинна пасивно реагувати на непередбачувані дії адміністрації Дональда Трампа. В інтерв’ю RND він наголосив, що континент має зосередитися на власній суверенності, незалежності та обороноздатності. «Було б помилкою витріщатися на Білий дім, як кролик на змію», – заявив міністр, підкресливши необхідність діяти, а не чекати. За його словами, європейська безпека має базуватися на власній силі та самосвідомості.
Коментуючи ситуацію навколо Гренландії, Пісторіус зазначив, що непередбачуваність президента США лише зростає. Він нагадав, що угода між США та Данією 1951 року вже дозволяє американцям розширювати військову присутність на острові без нових домовленостей. Міністр підкреслив, що НАТО відповідає за безпеку в Арктиці, а Німеччина разом із партнерами вже посилила свою присутність у регіоні через загрозу з боку росії. «Єдиний, хто виграє від цієї дискусії, – це Путін», – заявив Пісторіус, наголосивши на важливості збереження єдності в Альянсі.
Фінансовий тиск звужує для путіна простір для вигідної мирної угоди – Bloomberg
Зростання військових витрат та проблеми з доходами дедалі сильніше тиснуть на фінансову систему росії та ускладнюють продовження війни. Про це повідомляє Bloomberg із посиланням на поінформовані джерела, зазначаючи, що кремль стикається зі зростанням бюджетного дефіциту. За даними агентства, російська влада шукає додаткові надходження на суму до 1,2 трильйона рублів, щоб утримати бюджет у запланованих межах. Це еквівалентно приблизно 0,5% ВВП понад уже закладений дефіцит.
Ситуацію ускладнюють нижчі доходи від енергоносіїв та зміцнення рубля, яке зменшує бюджетні надходження від експорту. Bloomberg також звертає увагу на ризики, пов’язані з нафтовими доходами, оскільки фактичні ціни на Urals та курс рубля не відповідають бюджетним розрахункам. За оцінками агентства, нафтогазові доходи можуть скоротитися до 6,75 трильйона рублів, що створює дефіцит майже у 2,2 трильйона. Аналітики вважають, що фінансовий тиск може стати одним із ключових чинників у подальших рішеннях кремля щодо війни та переговорів.
США пропонують Індії венесуельську нафту для заміщення російської – Reuters
Сполучені Штати пропонують Індії відновити постачання венесуельської нафти, щоб зменшити її залежність від імпорту російської сировини. Про це повідомляє Reuters з посиланням на три поінформовані джерела, наголошуючи, що такий крок спрямований на скорочення доходів росії від нафти. Саме ці доходи залишаються ключовим джерелом фінансування війни проти України. Ініціатива обговорюється на тлі посилення санкційного тиску та тарифних заходів з боку США.
Індія стала найбільшим покупцем російської нафти після початку повномасштабної війни у 2022 році, скориставшись зниженням цін через санкції. Водночас, за даними Reuters, Нью-Делі вже готується скоротити імпорт з рф до рівня менше одного мільйона барелів на добу. Очікується, що постачання можуть знизитися до 800 тисяч барелів у березні, а згодом – до 500–600 тисяч. Це може стати частиною ширших торговельних домовленостей між Індією та Сполученими Штатами.
«Таємна вечеря» в Брюсселі: ЄС шукає стратегію протидії політиці Трампа
Лідери Європейського Союзу провели закриту екстрену зустріч у Брюсселі, щоб обговорити швидке погіршення відносин зі США після заяв Дональда Трампа щодо Гренландії та тарифного тиску. Як пише The New York Times, зустріч відбулася у форматі неформальної вечері, однак обговорення тривали до пізньої ночі. Європейські лідери намагалися зрозуміти, як реагувати на дедалі більш конфронтаційну та непередбачувану політику Вашингтона. У центрі дискусії опинилося питання зменшення залежності Європи від США.
За підсумками зустрічі було сформовано своєрідний «плейбук» дій, який передбачає стриману публічну реакцію на провокації Трампа, готовність відповідати тарифами та роботу над довгостроковою стратегічною автономією. Європейські країни також активізують торговельні угоди з іншими партнерами та обговорюють посилення оборонних можливостей, зокрема в Арктиці. Водночас чиновники визнають, що ЄС поки не має швидкого механізму повної військової незалежності від США. Розбіжності між країнами-членами щодо пріоритетів, зокрема між Україною та Арктикою, залишаються суттєвим викликом.
Фото: Sergey Bobok/AFP/Getty Images.
Автор: Данило Пєвчев