У Чикаго відбулася фінальна Розколяда, яка підсумувала різдвяний сезон українського вертепу та благодійних виступів у місті й передмістях. Уже четвертий рік поспіль коляда в діаспорі перетворюється не лише на культурну подію, а на системну підтримку України та Сил оборони, об’єднуючи громаду довкола спільної відповідальності.
Про це повідомляє Radio UA Chicago.
Цього сезону команда Ukrainian Daughters Foundation провела 36 виступів, подолала 378 миль між локаціями та зібрала 44 тисячі доларів на підтримку ЗСУ. Ще 13 тисяч доларів вдалося акумулювати під час фінальної події – Розколяди. Підготовка до сезону розпочалася ще в листопаді: майже три місяці волонтери поєднували роботу, родинні обов’язки та щоденні репетиції, створювали костюми, реквізит і логістику виступів. У період з 20 грудня до 10 січня більшість учасників фактично відмовилися від свят і вихідних, свідомо інвестуючи свій час у спільну справу.
У вертепі кожен мав свою роль: виготовляли зірки, писали віршований сценарій, забезпечували побут команди, щоб витримати інтенсивний графік. Саме горизонтальна взаємодія без формальних посад створила відчуття справжньої спільноти.
Особливістю цьогорічної програми стало сучасне наповнення традиційної форми. Крила на костюмах несли портрети та цитати загиблих українських героїв. Завершальною колядкою стала «Хто має вуха», написана військовослужбовцем ЗСУ Павлом Дідулою. На зірці був напис Free Azovstal Defenders та заклики не знижувати громадянської активності й інформаційної присутності України у світі.
Фінальна Розколяда відбулася в Eventus Hall і зібрала близько 200 глядачів – зал був заповнений повністю. На сцені виступили тріо бандуристок Alvia, троїсті музики Водограй, Микола Стефурак на цимбалах та Марта-Софія Фрейзер.
Найяскравішим епізодом вечора став вихід Маланки у буковинських традиціях – з Ведмедем, Василем і щедрими гостинцями для глядачів. Дійство перетворилося на живу народну виставу з імпровізаціями, жартами та частуванням гостей просто в залі. Сміх, оплески й повна залученість публіки стали кульмінацією вечора.
На підготовку фінальної події команда мала лише два тижні – завершальний ривок після насиченого сезону коляд. Саме ця концентрація зусиль дозволила створити відчуття справжнього свята і яскраво завершити зимовий цикл.
Організатори наголошують: у час, коли суспільство втомлюється від новин і тривоги, подібні ініціативи мають значення не лише фінансове. Вони повертають відчуття спільності, підтримують живий діалог і нагадують, що культура – це форма відповідальності. Розколяда у Чикаго вкотре показала, що навіть далеко від дому українська громада здатна тримати світло – тихо, послідовно і разом.
Фото: Radio UA Chicago
Автор: Данило Пєвчев