У цьому 2026 році Чемпіонат світу з футболу відбудеться у трьох країнах: США, Канада, Мексика. Саме США буде приймати більшість матчів у своїх 11 містах: Нью-Йорк, Даллас, Канзас-Сіті, Х’юстон, Атланта, Лос-Анджелес, Сіетл, Сан-Франциско, Філадельфія, Маямі, Бостон. Віримо, що національна збірна України здолає усі виклики на шляху відбіркового циклу та буде серед учасників фінальної частини Чемпіонату. Водночас варто нагадати й про вагому роль українців у становленні та розвитку футболу – зокрема європейської школи футболу – у США.
Представники української діаспори брали безпосередню участь у формуванні і розвитку цього виду спорту. Зокрема, українці тренували збірну (Євген Чижович, Володимир Чижович, Ігор Чижович), були провідними гравцями національної збірної США (Зенон Снилик, Микола Крат, Волтер Бар, Володмир Шмотолоха, Мирон Красій та інші достойники), а українські клуби десятки років є лідерами футболу у США (УСВТ «Чорноморська Січ», УСО «Тризуб», УСК Нью-Йорк та інші численні гідні представники).
Футбол – король спорту. Найпопулярніша гра мільйонів також єднає українців цілого світу. Збірні з футболу української діаспори створені у США, Канаді, Австралії, Естонії, Чехії, Іспанії, Польщі, Румунії, а також в Угорщині, Молдові, Ізраїлі, Австрії, Німеччині та Балтії, Болгарії, ОАЕ, Греції, Данії, Франції, Швеції тощо.
Збірна українців США (тут слід зазначити, що збірна США є направду збірною УСЦАК – Українська Спортова Централя Америки й Канади. Бо у своєму складі у різні роки має українців із США та Канади. Про це до речі говорив і президент УСЦАК Мирон Биц) з футболу має давню та славетну історію. Упродовж десятиліть збірна з гордістю та успіхом презентувала українців США на світовій арені. Адже збірна, крім матчів у США, грала й за кордоном, зокрема у Франції, Україні, Канаді, Австралії та Англії.
Повернення до Рідних берегів
Мрія кожного українця, який з різних причин змушений був покинути рідну Україну, насамперед це – повернутися до дому, у свій Рідний край. Тому, кожного разу, коли є така нагода українці згуртовуються, об’єднаються і з радістю приїздять в Україну, до Батьківського дому на землю своїх дідусів та бабусь. У 2018 році в Ірпені відбувся VII Чемпіонату Світу з футболу серед українських діаспорних команд. Я з приємністю зробив інтерв’ю з тренером збірної США Тарасом Гуйдою.
Преса про збірну США та її тренера писала наступне: «На тренерській лаві команди США, яка є дебютантом чемпіонату, буде сидіти уродженець Микулинців Теребовлянського району Тарас Гуйда. У 2001 році з’явилася можливість виїхати до Америки. І 20-річний юнак наважився поїхати за океан. Там пробував пробитися в основний склад команди MLS «Чикаго Файр», за яку грав ще один українець – вихованець київського «Динамо» Дмитро Коваленко. Ось тільки професійна кар’єра в американському футболі у нашого земляка не склалася – на одному з тренувань йому зламали ногу… І все ж про футбол пан Тарас не забуває. Він грає за ветеранську команду «Чикаго Юнайтед». Минулого року став чемпіоном і володарем кубка штату». Тож очолив команду кваліфікований спеціаліст, який має гарний професійний досвід у футболі. Це було важливо, бо у складі збірної грали зірки світового футболу Едмар та Іван Яремчуки. На цей унікальний факт звернули увагу засоби масової інформації: «З Іваном Яремчуком, легендарним гравцем київського «Динамо» Тарас Гуйда познайомився на благодійному турнірі «Кубок легенд» у 2016 році. Іван Іванович одразу погодився підсилити команду. Не виникло особливих проблем і ще з одним відомим футболістом, але уже з трішки іншої епохи Едмаром. Колишній гравець «Дніпра» і «Металіста» тепер живе у Маямі. А запросити його на цей турнір допоміг Сергій Нагорняк, який свого часу виступав і за «Дніпро», і за «Шахтар». Едмар також довго не роздумував і дав згоду відвідати Україну. На жаль, в останній момент не склалося з поїздкою у Дмитра Коваленка». Уявляєте таку збірну США, у складі якої виступають зірки футболу?
Наступного 2019 року в Україні відбувся І Світовий Кубок Єдності з футболу в українській діаспорі. У цьому турнірі брала участь і збірна США (УСЦАК).
У 1991 році збірна УСЦАК здійснила унікальне турне до України. Тоді ще поневоленої срср. Уявляєте таке? До цього комуністичний терор в окупованій Україні та антиукраїнська діяльність й боротьба проти української діаспори у світі, не давали жодного «шансу» українцям вільного світу без перешкод відвідати свою Батьківщину. Аж тут такий резонансний та історичний приїзд численної делегації із США та Канади. Знаменитою була футбольна команда УСЦАК. У Львові на стадіоні «Україна» вони зіграли матч проти місцевої дружини «Карпати».
Європейське турне збірної УСЦАК
У 1999 році у Франції відбулося три знаменні футбольні матчі, у яких брали участь українці. Ключовою причиною приїзду українських футболістів та численних вболівальників став матч національних збірних України та Франції (до речі чемпіоном світу з футболу 1998 року) за вхід до фінального етапу ігор Чемпіонату Європи у 2000 році. Напередодні головного футбольного матчу, 26 березня, відбулася гра молодіжних команд України та Франції за вхід до фінального турніру, що відбувся згодом у 2000 році у програмі Олімпійських ігор у Сіднеї (Австралія). Прикро, але українська молодіжка поступилась французам з рахунком 0:4. Трошки кращий результат продемонструвала національна збірна, яка свій матч зіграла у нічию з рахунком 0:0.
Та українці із США та Канади приїхали до Франції не лише з метою повболівати за національну та молодіжну збірну України, а й зіграти унікальний футбольний матч між українцями Північної Америки та Європи. Отже, у складі збірної українців Америки тоді взяли участь: Андрій Бакун, Олесь Василак, Ярослав Твардовський («Чорноморська Січ»), Лев Голубець, Ігор Данко, Богдан Лішнянський, Михайло Попадюк, Михайло МекЛоклин, Олег Рабосюк, Андрій Футей (УСТ «Львів», Клівленд), Михайло Дацків, Лев Кулінченко, Олег Куляс, Павло Куляс, Мирон Лужчак, Йосиф Оверко, Роман Панчишин, Ігор Прокіп, Тома Садковий, Олександер Стрільчук, Тарас Яворський (СК СУМ «Крила», Чикаґо), Марко Гованський (СК СУМ «Крилаті», Йонкерс), Тарас Козак, Євген Чижович молодший (УСО «Тризуб», Філадельфія). До речі у складі команди була єдина футболістка – Мотря Оришкевич (УСТ «Львів», Клівленд).
Український часопис «Свобода» у США так писав про цей історичний матч: «Змагання відбулися на стадіоні «Джулес Ноель». Гра пройшла в дружній атмосфері. Народжені в Америці, Франції, Англії, Бельгії, Швейцарії, Німеччині футболісти приїхали до Парижу, щоб зустріти й підтримати футбольну команду незалежної України. Після гри заступник голови УСЦАК І. Ісаїв привітав футболістів і вручив їм медалі УСЦАК. Після гри усе «козацьке» братство (деякі були в козацьких одностроях) переїхало до зали церкви св. Володимира, де відбулося прийняття, що його влаштували члени місцевого осередку СУМ». Нагадаю, що товариський матч між українцями діаспори завершився перемогою європейців з рахунком 4:2.
Своїми спогадами про унікальний матч у Франції поділився зі мною в інтерв’ю Марко Гованський, відомий у США спортовець. Ось, що він розповів: «У 1999 році тут були такі вболівальники, котрі завжди їздили й підтримували збірну Україну. І були вболівальники з діаспори з Європи. Після чемпіонату світу 1998 року. Франція виграла чемпіонат світу. То так сталося, що Україна грала проти Франції й то є велика подія. То ми вирішили – треба їхати. Нас було досить багато із цілої Америки: з Нью-Йорку, Чикаго інших міст. І ми поїхали. Тут хлопці з Європи запропонували – зіграймо матч напередодні офіційної гри національної збірної. Ми грали у Парижі. Тобто, діаспора з Америки, Канади і Європи. Ми грали ніби товариський матч, бо самі це організовували. Це була історична подія. Пам’ятаю під час матчу я забив гол, хоча є захисником. Тому рідко забиваю. Але ми програли 4:2, бо європейці були сильнішими. Я ще пам’ятаю одного хлопця він носив зелені копачки й він бігав і бігав по полю – я з ним не міг дати ради… На другий день, перед грою, ми всі були у Парижі поряд зі стадіоном, з гарним настроєм, щоб вболівати за Україну. Перед цим ми були у ресторані, готувались, співали, на дворі ми зупиняли машини й танцювали, як козаки. Тобто показали, що українці у Парижі. Це було весело і французи були файні до нас. Ми всі були вбрані у вишиванки та козацькі шаровари».
Гарні спогади про матч у Парижі має і відомий у США спортовець, тренер, менеджер та громадський діяч Тарас Яворський. Я мав нагоду також записати з ним інтерв’ю. Тарас згадує про ту гру лише з радістю. Ось, що він говорить: «Ми це зорганізували в останній момент з другом Левком Голубцем з Клівленду. Ми дуже хотіли поїхати до Парижу у 1999 році. Нас там було близько сімдесят п’ять осіб. Хлопці із Великої Британії, Бельгії, Німеччини хотіли проти нас грати. І це було супер! Ми трошки спізнились на матч, бо не знали добре міста і не було у нас навігації як зараз. Але все було добре, матч пройшов у гарній атмосфері. Хоча ми і програли. Але отримали велике задоволення від спілкування». Таким чином, футбол об’єднав українців цілого світу!
Матчі збірної УСЦАК у минулому
Яскраві й потужні матчі у минулі роки мала збірна УСЦАК. Наприклад, у 1980 та 1984 роках команда брала участь у масштабних спортових змаганнях української діаспори. У ці роки відбулась І та ІІ Вільні Олімпіяди. У турнірах, окрім українців, брали участь литовці, латвійці, естонці, вірмени. Збірна українців здобула впевнені перемоги у футбольних турнірах.
У 1967 році збірна УСЦАК мала унікальний досвід футбольного матчу зі справжніми професійними гравцями команди із Шотландії «Данді». Матч відбувся 10 травня на стадіоні імені Дж. Ф. Кенеді в Гаррісоні, Нью-Джерсі. Українці «дали справжній бій» професійним футболістам. Але все ж таки перемогу здобули шотландці з рахунком 4:1.
У 1966 році збірна українців США та Канади (УСЦАК) грала товариський матч зі збірною литовців. Їх зустріч завершилась перемогою українців – 5:0. Перемога засвідчила, що українська команда була значно сильніша за своїх опонентів. Це й не дивно, бо український футбол у США має давні й потужні традиції. На думку багатьох експертів футболу США, саме українці зробили значний внесок у популяризацію європейського футболу у США.
Сучасний бурхливий розвиток футболу у США завдячує плідній та невтомній праці на цій ниві українських фахівців. Не даремно ж у 2026 році вдруге у США відбудеться Чемпіонат Світу з футболу. Вперше подібний турнір пройшов у 1994 році. Тож направду український слід в історії футболу США заслуговує на увагу та повагу. Нам є ким і чим пишатися!
Автор: Олексій Лях-Породько
