Переговори щодо України стали частиною ширшого переформатування глобального порядку. Поряд із мирними ініціативами зростає військовий тиск, а ключові договори з контролю над озброєннями опиняються під загрозою зриву. ЄС готується до стратегічної автономії в обороні, США перебудовують торгівельні зв’язки, а москва намагається повернутися до великої гри без перегляду власної агресивної політики.
Зеленський про переговори в Абу-Дабі
Президент України Володимир Зеленський заявив, що ключовим змістом переговорів у форматі Україна-США-росія в Абу-Дабі стане обговорення позиції, з якою повернеться російська делегація після консультацій зі своїм керівництвом. За його словами, українська сторона готова підтримувати будь-які кроки з деескалації, якщо такі пропозиції лунатимуть від американських партнерів. Зеленський підкреслив, що Україна відкрита до дипломатії, але очікує конкретних сигналів про готовність росії до компромісів. Президент наголосив, що перебуватиме на постійному зв’язку з українською делегацією, щоб оперативно реагувати на перебіг переговорів.
Водночас Зеленський звернув увагу на дії російської армії, які, за його словами, суперечать самій логіці дипломатії. Він заявив, що росія скористалася запропонованою США короткостроковою паузою в ударах не для підтримки переговорів, а для накопичення ракет і завдання масованого удару в період пікових морозів. «Це був цілеспрямований удар проти енергетики, і рекордна кількість балістики», – зазначив президент. За його словами, лише в межах одного удару було застосовано десятки ракет різних типів і сотні дронів, що підтверджує відсутність реальної деескалації з боку москви.
Світ може увійти в нову ядерну гонку, – Politico
Завершення терміну дії двостороннього договору СНО-ІІІ між Росією та США може відкрити шлях до глобальних перегонів ядерних озброєнь уперше з часів холодної війни. Документ, укладений у 2010 році, обмежував кількість розгорнутих ядерних боєголовок, ракет і бомбардувальників двох найбільших ядерних держав. Його припинення означатиме відсутність будь-яких юридично зобов’язувальних рамок контролю над стратегічними арсеналами.
Ситуацію ускладнює і те, що кремль раніше заборонив міжнародні інспекції своїх ядерних сил і пропонував продовження договору лише за умов, неприйнятних для Заходу. Президент США Дональд Трамп заявляв про бажання нової угоди, але за участю Китаю, що додає переговорам геополітичної складності. У Конгресі США демократи вже попереджають про ризики неконтрольованого нарощування ядерних арсеналів. «Ми увійдемо в новий жахливий світ, якого не бачили десятиліттями», – заявив конгресмен Джон Гараменді.
москва запропонувала США «нормалізацію» відносин і економічну співпрацю
У МЗС рф заявили, що передали Вашингтону пропозиції щодо усунення «серйозних бар’єрів» для відновлення повноцінних відносин між двома країнами. Серед вимог – відновлення прямого авіасполучення та повернення конфіскованої російської дипломатичної власності. У москві переконують, що нормалізація відкриє для США «перспективні та вигідні горизонти співпраці». Як пріоритети називають енергетику, критичні мінерали, Арктику, штучний інтелект і космос.
Водночас у російському зовнішньополітичному відомстві скаржаться на опір у самому Вашингтоні, який, за їхніми словами, гальмує процес «оздоровлення» відносин». Як приклад наводять санкції Мінфіну США проти компаній «Луйкойл» і «Роснефть», які в москві назвали несподіваними.
Попри декларативну готовність до діалогу, російська заява не містить жодних згадок про війну проти України чи зміну агресивної політики. Це підкреслює розрив між риторикою про співпрацю та реальними діями кремля.
ЄС готує власну оборонну платформу обміну даними без США
В Європейському Союзі розглядають створення суверенної платформи для обміну оборонною інформацією без участі Сполучених Штатів. За даними Euractiv, Європейське оборонне агентство планує до 2030 року запустити повноцінний «Європейський оборонний простір даних штучного інтелекту» (DAIDS). Його мета – забезпечити безпечний обмін конфіденційними військовими даними між країнами-членами ЄС. Це відповідь на зростаючі сумніви щодо залежності від американської інфраструктури.
Проєкт передбачає створення двох взаємопов’язаних елементів: платформи для обміну даними та «суверенної військової хмари» для їх зберігання. ЄС уже уклав контракти з компаніями-розробниками та готується до спільних закупівель технологій. У Брюсселі наголошують, що військовий штучний інтелект стане однією з ключових сфер інвестицій. Очікується, що до кінця десятиліття ці системи будуть інтегровані у повсякденну діяльність європейських армій.
Індія розширює закупівлі американської продукції
Індія погодилася суттєво збільшити закупівлю американських товарів у межах нової торгівельної угоди зі США. Йдеться про нафту, оборонну продукцію, авіацію, фармацевтику та телекомунікаційне обладнання. Загальний обсяг майбутніх закупівель, за словами Дональда Трампа, може сягнути 500 мільярдів доларів. Індійська сторона підтвердила, що ці зобов’язання будуть реалізовуватися упродовж кількох років.
У межах домовленостей Індія також погодилася частково відкрити свій аграрний ринок для американських товарів і знизила мита на імпортні автомобілі. Представники уряду в Нью-Делі наголошують, що угода зменшила глобальну економічну невизначеність. Водночас сторони визнають, що нинішні домовленості є лише першим етапом, а повноцінну комплексну угоду ще обговорюватимуть. За оцінками індійської влади, це відкриває новий етап стратегічного економічного партнерства зі США.
Фото: thisisbeirut
Автор: Данило Пєвчев