У Нью-Йорку напередодні Великодня нагадали про силу української традиції та стійкість дітей війни через інсталяцію «Писанка – символ надії» і особливу «Писанку Перемоги», створену в Києві під час повномасштабної війни. Великодній символ, народжений під звуки сирен, став посланням світові про незламність українців, віру в мир і неминучу Перемогу.
Про це повідомляє Світова Федерація Українських Жіночих Організацій.
У повідомленні наголошується, що Великдень для українців сьогодні має особливе значення – як свято духовного оновлення, перемоги життя над смертю, світла над темрявою та віри у майбутню перемогу України.
«У дні Великодня ми особливо відчуваємо силу віри, яка об’єднує нас і дає наснагу не здаватися. Сьогодні український народ проходить через великі випробування, але, як і світло Воскресіння, перемога правди є неминучою. Писанка – один із найглибших символів нашої культури – сьогодні промовляє до світу голосом наших дітей, їхньою вірою, їхньою надією. Нехай цей Великдень принесе мир Україні, зміцнить нашу єдність і наблизить день нашої Перемоги», – зазначила голова СФУЖО Ярослава Хортяні.
Центральним образом цієї великодньої історії стала «Писанка Перемоги» – унікальний артефакт, створений українськими дітьми, які переживають досвід війни. Її розписали на страусиному яйці під час майстер-класу в Києві за участю художників, телеведучих і спортсменів.
Писанку створювали у великодні дні під пронизливі звуки повітряної тривоги за участю художників, телеведучих і спортсменів українські діти, які переживають досвід війни, але з великою вірою в мир. Саме тому вона стала не просто мистецьким твором, а свідченням сили духу дітей війни, символом стійкості, надії та незламності.
У СФУЖО наголошують, що «Писанка Перемоги» поєднує давню українську традицію з сучасним досвідом боротьби та відновлення. Вона несе світові послання про силу культури, пам’яті й віру в те, що Україна вистоїть.
У 2025 році Ярина Вітрович та її син Юрко привезли «Писанку Перемоги» з України до Нью-Йорка, де вона стала частиною інсталяції. А 9 березня 2026 року її відвідали гості з України під час заходу, організованого Постійним представництвом України при ООН, в Українському інституті Америки.
Інсталяцію «Писанка – символ надії» кілька років тому започаткувала Софійка Зєлик, голова Референтури СФУЖО у справах культури. Її мета – після завершення війни повернути всі писанки в Україну.
Окремий символізм цієї ініціативи полягає в тому, що всі писанки, пожертвувані для інсталяції, мають поїхати до регіонів України, які постраждали від війни. Там вони стануть частиною давніх обрядових практик, які українці виконували століттями.
Йдеться про глибокі традиційні ритуали – писанки закладали у вулики, закопували в землю, клали на могили. Тепер ці дії матимуть новий зміст: не заклик весняного оновлення, а відродження нації з попелу війни.
У співпраці зі Світовою Федерацією Українських Жіночих Організацій та Українським інститутом Америки ця ініціатива покликана безпосередньо засвідчити українцям підтримку з боку світової спільноти та нагадати, що вони не залишилися наодинці.
“Чотири роки тому я задумала інсталяцію «Писанка: символ надії». Те, що починалося як невеликий акт культурної дипломатії та спротиву, перетворилося на честь усього мого життя.
Для мене як кураторки було честю розгортати кожну подаровану писанку – створену з любов’ю та винахідливо запаковану; честю читати глибокі й щирі записки та листи від людей різного походження і з усіх верств суспільства; честю спостерігати за народженням нового напряму традиції писанкарства, який я називаю «військові писанки».
Перші три писанки, що надійшли з Квебеку (Канада) у березні 2022 року, сьогодні доповнені вже більш ніж тисячею інших із 18 різних країн – і вони продовжують надходити.
Ця жива, постійно змінювана інсталяція існуватиме до того дня, коли Україна святкуватиме справедливу Перемогу. А тоді, відповідно до свого символічного значення відродження, писанки повернуться на свою прабатьківщину – в Україну, що постане з попелу війни”, – говорить Софійка Зєлик.
Фото: СФУЖО, Софійка Зєлик
Авторка: Інна Міхно