Сполучені Штати оголосили про реорганізацію механізму військової допомоги Україні та запровадили нові санкції проти низки структур армії рф. Водночас у Вашингтоні заявили, що до цієї зими не буде укладено довгострокової угоди про спільне виробництво ракет Patriot, але робота над іншими оборонними проєктами триває. Також українська компанія Fire Point розвиває нову систему протиракетної оборони спільно з європейськими партнерами, а Україна шукає альтернативні маршрути експорту зерна через атаки рф на чорноморські порти.
Пентагон реорганізує Групу безпекової допомоги Україні, запевняючи у незмінності підтримки
Міністерство оборони США вирішило реорганізувати Групу безпекової допомоги Україні (SAG-U), передавши частину її функцій структурі НАТО NSATU. Як повідомили в Європейському командуванні Збройних сил США, зміни мають підвищити ефективність координації допомоги та дозволять союзникам відігравати більшу роль у підтримці України. У Пентагоні наголошують, що реорганізація не означає скорочення американської підтримки Києва. Також зазначається, що це дасть змогу США вивільнити ресурси для інших глобальних пріоритетів.
Командувач USEUCOM генерал Алексус Г. Ґринкевич заявив, що SAG-U від початку створювалася як тимчасове командування, а її трансформація стала можливою завдяки прогресу союзників у підтримці оборони України. За три з половиною роки роботи структура координувала розподіл понад 2 мільярдів доларів безпекової допомоги та сприяла зміцненню оборонної співпраці між союзниками. Речник армії США в Європі та Африці Майкл Вайсман підкреслив:
«Реорганізація SAG-U не зменшує нашої підтримки чи відданості Україні. Ми продовжуватимемо надавати підтримку Україні шляхом координації з USEUCOM та NSATU відповідно до політики США».
Групу SAG-U було створено у листопаді 2022 року для координації довгострокової військової допомоги Україні, навчання українських військових та аналізу бойового досвіду.
США внесли до санкційного списку низку структур армії рф
Державний департамент США запровадив санкції проти низки фізичних осіб і військових структур рф за порушення американського закону про нерозповсюдження зброї масового знищення щодо Ірану, Сирії та КНДР (INKSNA). Відповідне рішення оприлюднили у Федеральному реєстрі США, а чинності воно набуло 24 липня. До санкційного списку включили п’ятьох громадян рф, а також низку підрозділів російського міноборони, серед яких Сухопутні війська, Головне ракетно-артилерійське управління та інші військові структури. Під обмеження також потрапили російські компанії Gedion Alpha Company та International Invest Company.
Закон INKSNA передбачає санкції проти іноземних осіб і організацій, причетних до передачі або отримання товарів, технологій чи послуг, які можуть сприяти створенню зброї масового знищення або ракетних систем. У зв’язку з цим американським державним установам заборонено укладати контракти з фігурантами санкційного списку, закуповувати у них товари чи послуги та надавати будь-яку підтримку. Також для них закривається можливість отримувати американські ліцензії та продукцію військового призначення. Санкції застосовані відповідно до положень американського законодавства про нерозповсюдження зброї масового знищення.
США заявили, що до зими не буде угоди про спільне виробництво ракет Patriot з Україною
Постійний представник США при НАТО Метью Вітакер заявив, що довгострокову угоду про спільне виробництво ракет до систем Patriot з Україною не буде укладено до цієї зими. Про це він повідомив в ефірі Fox News, зазначивши, що наразі ракети PAC-3 у Сполучених Штатах виробляють виключно американські компанії. Водночас, за його словами, Вашингтон бачить перспективи розвитку спільного виробництва іншого озброєння разом з Україною та європейськими партнерами. Такі проєкти мають сприяти розширенню оборонно-промислової бази та зміцненню обороноздатності України і Європи.
Вітакер повідомив, що робота над відповідними домовленостями триває після зустрічей із Президентом України Володимиром Зеленським, українською владою та компаніями, які володіють необхідними технологіями.
«Існують можливості спільного виробництва, які ми можемо реалізувати разом з українцями та європейцями, щоб розширити промислову базу та підтримати оборону України та Європи», – сказав Вітакер.
Він також зазначив: «Я думаю, ми рухаємося вперед». За словами представника США при НАТО, першочерговим завданням залишається якнайшвидше забезпечення України засобами протиповітряної оборони за рахунок поставок від союзників і нарощування виробництва на американських підприємствах.
Українська компанія Fire Point інтегрує європейські технології у нову систему протиракетної оборони
Український виробник безпілотників і ракет Fire Point розпочав інтеграцію європейських технологій у проєкт системи протиракетної оборони Freyja. Як повідомляє Reuters, компанія вже досягла домовленостей із 13 європейськими оборонними підприємствами, які постачатимуть радари, системи наведення та інші компоненти. Проєкт був офіційно започаткований у Парижі за участю десяти урядів і дванадцяти оборонних компаній, серед яких Eurosam, Leonardo, Thales та Saab. За словами генеральної директорки Fire Point Ірини Терех, компанія планує здійснити перше успішне перехоплення балістичної ракети до середини 2027 року.
Fire Point використовує як ракету-перехоплювач модернізовану FP7.X і нині інтегрує її з радарами та системою наведення. Компанія розраховує, що вартість одного перехоплювача становитиме менш як один мільйон євро, що значно дешевше за ракети Patriot. Крім того, ударна версія ракети FP7 вже пройшла близько 15 випробувальних запусків і зараз проходить сертифікацію Міністерства оборони України, а її перше бойове застосування очікується восени. Також Fire Point працює над створенням власного авіаційного двигуна для крилатої ракети FP5 Flamingo, яка вже використовувалася для ударів по військових цілях на території рф.
Україна переходить на альтернативні маршрути експорту зерна через блокування чорноморських портів
Україна змушена нарощувати альтернативні маршрути експорту зерна після того, як атаки рф фактично заблокували роботу чорноморських портів. Міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький повідомив Reuters, що необхідної пропускної спроможності альтернативні маршрути досягнуть не раніше кінця серпня. Водночас навіть після цього вони зможуть забезпечити лише близько половини обсягів, які раніше проходили через порти Чорного моря. За його словами, нинішня ситуація ставить під загрозу експорт приблизно половини прогнозованого врожаю цього року.
За даними Міністерства розвитку громад та інфраструктури, у липні було зафіксовано 35 атак на судна в українських портах, 22 атаки на судна в морі та 67 ударів по портовій інфраструктурі. Через це судновласники призупинили заходження до портів Одеського регіону, а виробники вже відчули наслідки: середні ціни на зернові та олійні культури знизилися приблизно на 30%. Міністр оцінив прямі втрати аграрного сектору цього року у 1,5–3 мільярди доларів і наголосив, що альтернативні маршрути через Дунай, залізницю та автомобільні перевезення не можуть повністю замінити морський експорт. «Продовольство подорожчає, і для найбідніших людей воно може стати просто недоступним», – сказав Висоцький. «Немає альтернативи портам Одеси, якщо Україна хоче й надалі залишатися гарантом світової продовольчої безпеки».
Фото: Getty Images
Автор: Данило Пєвчев