Сигнали із США та Європи демонструють одночасний рух у кількох напрямках – від пошуку миру до перегляду довгострокових стратегій безпеки. Західні лідери говорять про можливі компроміси, але паралельно нарощують оборонні бюджети та змінюють підходи до міжнародної політики. Україна залишається центральним фактором цих змін, впливаючи як на військові, так і на дипломатичні рішення. Водночас переговорний процес супроводжується суперечливими сигналами та різними баченнями майбутнього війни.
Мерц допускає територіальні поступки України
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що у межах майбутньої мирної угоди Україна може зіткнутися з необхідністю визнання втрати частини територій. За його словами, це може стати політично складним рішенням, яке вимагатиме підтримки українського суспільства, зокрема через можливий референдум. Він підкреслив, що такий крок може супроводжуватися відкриттям шляху до членства в Європейському Союзі. При цьому Мерц зазначив, що швидкий вступ України до ЄС наразі є нереалістичним.
Німецький канцлер наголосив, що країна не може приєднатися до ЄС під час війни та повинна виконати низку критеріїв, зокрема щодо верховенства права і боротьби з корупцією. Він також запропонував проміжні формати інтеграції, наприклад, участь України в роботі інституцій ЄС у статусі спостерігача. Питання розширення залишається дискусійним серед країн-членів, попри наданий Україні статус кандидата. Євросоюз водночас погодив фінансову підтримку, яка має покрити потреби України до 2027 року.
Україна серед найбільших військових витратників світу
Україна увійшла до десятки країн із найбільшими військовими витратами, посівши сьоме місце у світі за даними SIPRI. У 2025 році витрати на оборону зросли до 84,1 мільярда доларів, що становить близько 40% ВВП країни. Це відображає масштаб навантаження на економіку в умовах повномасштабної війни. Загалом світові військові витрати досягли рекордного рівня – 2,887 трильйона доларів.
Лідерами за витратами залишаються США, Китай та росія, які разом формують значну частину глобального оборонного бюджету. В Європі спостерігається різке зростання витрат, що пов’язано з безпековими викликами та війною в Україні. Країни НАТО також нарощують фінансування оборони, причому більшість із них досягли рівня не менше 2% ВВП. Дослідження фіксує загальну тенденцію мілітаризації на тлі геополітичної нестабільності.
НАТО та напруга всередині Альянсу
У НАТО обговорюють можливість відмови від щорічних самітів і переходу до менш регулярного формату зустрічей. Однією з причин називають ризик напружених контактів між європейськими лідерами та президентом США Дональдом Трампом. Деякі країни пропонують проводити саміти раз на два роки, щоб зменшити політичний тиск і підвищити якість рішень. Остаточне рішення ще не ухвалене і залежить від позиції керівництва Альянсу.
Дипломати також зазначають, що часті саміти змушують учасників демонструвати швидкі результати, що не завжди відповідають стратегічним потребам. Історично НАТО не дотримувалося щорічного формату, і нинішня практика є відносно новою. Попри це, офіційно Альянс заявляє про намір продовжувати регулярні консультації між державами. Наступний саміт запланований у Туреччині, але подальший графік залишається відкритим.
Україна порушує питання ядерної безпеки
Українська делегація візьме участь в Оглядовій конференції з нерозповсюдження ядерної зброї в Нью-Йорку. Основною темою стане безпека ядерних об’єктів в умовах війни, зокрема ситуація навколо Чорнобильської та Запорізької АЕС. Представники України планують привернути увагу до ризиків, пов’язаних із діями росії у сфері ядерної безпеки. Також передбачені зустрічі з міжнародними партнерами та керівництвом ключових організацій.
У межах конференції українська сторона виступить на тематичних заходах і візьме участь у дебатах Ради Безпеки ООН. Київ прагне посилити міжнародну підтримку та консолідувати зусилля щодо запобігання ядерним загрозам. Участь у таких форумах розглядається як елемент дипломатичної стратегії у війні. Окремий акцент робиться на необхідності дотримання міжнародного права та посилення контролю над ядерною інфраструктурою.
Трамп заявляє про регулярні контакти із Зеленським і путіним щодо війни
Президент США Дональд Трамп повідомив, що підтримує контакти як із президентом України Володимиром Зеленським, так і з путіним. За його словами, розмови з обома сторонами є «хорошими» і спрямовані на врегулювання війни. «Ми працюємо над ситуацією з росією та Україною і, сподіваюся, у нас це вийде», – сказав він. При цьому Трамп не уточнив деталей або часу останніх переговорів.
Він також охарактеризував відносини між лідерами як надмірно емоційні.
«Ненависть між президентом путіним і президентом Зеленським – це абсурд. Це безумство. А ненависть – це погано, коли ти намагаєшся щось врегулювати, але це станеться», – зазначив він.
Попри заяви про намір завершити війну, конфлікт триває вже понад рік його другого президентського терміну. Білий дім не надає конкретних сигналів щодо можливих домовленостей або їхніх параметрів.
Фото: nato.int
Автор: Данило Пєвчев