Ситуація навколо війни в Україні залишається суперечливою: заяви про можливі перемир’я поєднуються з недовірою до намірів москви. Україна наголошує на ризиках тактичних пауз, тоді як союзники продовжують військову та фінансову підтримку. Паралельно з цим розгортаються дискусії всередині США та Європи щодо масштабів і доцільності допомоги. Це формує складне політичне поле, де дипломатія, безпека і внутрішні інтереси переплітаються.
Зеленський: росія прагне перемир’я на 9 травня для захисту параду в москві
Президент України Володимир Зеленський заявив, що Україна не отримувала жодних пропозицій щодо припинення вогню на 9 травня ні від США, ні від росії. За його словами, ініціативи москви можуть бути пов’язані не з реальним бажанням миру, а з прагненням убезпечити військовий парад у столиці рф.
«Багато країн, включаючи Україну, вшановують пам’ять загиблих у Другій світовій війні 8 травня. Залишається незрозумілим, які терміни має на увазі путін для припинення вогню», – заявив Зеленський.
Він наголосив, що українська сторона не сприймає короткострокові перемир’я як надійний інструмент.
Президент підкреслив, що росія може використовувати такі паузи для тактичної вигоди, зокрема для перегрупування сил або інформаційного ефекту.
«Вони хочуть, щоб парад пройшов спокійно протягом кількох годин, а потім відновили атаки. Ми не хочемо, щоб будь-яке припинення вогню стало тактичним обманом з боку російської федерації», – сказав він.
Водночас Зеленський заявив про готовність підтримувати реальні ініціативи, спрямовані на захист цивільного населення та обмін полоненими.
«Ми завжди позитивно реагуємо на справжні пропозиції щодо припинення вогню з росією, якщо такі існують», – зазначив глава держави.
Пентагон розблокував $400 мільйонів військової допомоги Україні
Міністерство оборони США дозволило використання 400 мільйонів доларів, які раніше залишалися заблокованими в межах програми підтримки України. Глава Пентагону Піт Гегсет повідомив, що ці кошти вже вивільнені для укладання контрактів. Йдеться про фінансування в межах ініціативи USAI, яка передбачає виробництво озброєння американськими компаніями для потреб українських Сил оборони. Рішення було підтверджене під час слухань у Конгресі США.
При цьому терміни фактичного надходження озброєння в Україну залишаються невизначеними. За словами Гегсета, це залежить від конкретних закупівель і виробничих циклів. Координацію процесу здійснюватиме Європейське командування Збройних сил США, яке визначає пріоритети постачань. Також передбачено аналогічне фінансування ще на 2027 рік, що свідчить про довгостроковий характер цієї програми.
США нададуть $100 мільйонів на ремонт конфайнмента ЧАЕС після атаки рф
Сполучені Штати оголосили про виділення до 100 мільйонів доларів на відновлення захисного укриття Чорнобильської АЕС, пошкодженого російським дроном. Удар, який стався 14 лютого 2025 року, призвів до втрати герметичності конструкції. Загальна вартість ремонту оцінюється приблизно у 500 мільйонів євро, і внесок США становитиме близько п’ятої частини необхідної суми. Питання фінансування обговорювалося на міжнародному рівні за участю партнерів України.
У Вашингтоні наголосили, що без відновлення укриття існує ризик витоку радіоактивних матеріалів.
«Без ремонту НБК більше не зможе забезпечувати належний захист, створюючи загрозу небезпечного витоку високорадіоактивного матеріалу в Європі», – зазначили в уряді США.
Американська сторона також закликала країни G7 і європейських партнерів долучитися до фінансування. Український уряд підкреслив важливість цього проєкту для загальноєвропейської безпеки.
Трамп пов’язав тривалість війни з обсягами допомоги Україні від Байдена
Президент США Дональд Трамп заявив, що значні обсяги допомоги Україні з боку попередньої адміністрації стали одним із факторів затягування війни. За його словами, йдеться про близько 350 мільярдів доларів, які, на його думку, були витрачені без належної віддачі. «Байден дав їм 350 млрд доларів, що було божевіллям», – заявив Трамп. Він також наголосив, що США географічно віддалені від конфлікту, але продовжують відігравати ключову роль у підтримці України.
Крім цього, Трамп прокоментував свої контакти з путіним, зазначивши, що обговорював із ним війну та можливі шляхи її завершення. «Ми більше говорили про війну в Україні, але він хотів би допомогти… Я сказав: перш ніж ви допоможете мені, я хочу покласти край вашій війні», – зазначив він. Президент також висловив неоднозначні оцінки ситуації на фронті та допустив можливість одночасного завершення конфліктів в Україні й на Близькому Сході. Його заяви викликали дискусії щодо подальшої політики США.
Трамп розкритикував Мерца, заявивши про «проблеми з Україною»
Президент США Дональд Трамп виступив із різкою критикою канцлера Німеччини Фрідріха Мерца, звинувативши його у неефективному управлінні. За словами американського лідера, німецький канцлер має зосередитися на внутрішніх проблемах та війні в Україні, а не на конфлікті з Іраном.
«Він має проблеми з імміграцією, проблеми з енергетикою, має проблеми всіх мастей. І має велику проблему з Україною», – заявив Трамп. Він також назвав роботу Мерца «жахливою».
Трамп зазначив, що розбіжності виникли після критики з боку німецького лідера щодо політики США.
«Він критикував мене за всю цю історію з Іраном, але я запитав: “Ви б хотіли, щоб Іран мав ядерну зброю?” Він відповів: Ні, не хотів би. Я сказав: “Ну, тоді я правий”. Він не мав відповіді на це», – сказав президент США.
Ці заяви відображають напруженість у трансатлантичних відносинах на тлі різних підходів до глобальної безпеки.
Фото: REUTERS/Evan Vucci
Автор: Данило Пєвчев