Американська адміністрація дедалі активніше закликає європейських партнерів брати на себе більшу частину оборонних зобов’язань. Одночасно у Вашингтоні визнають значний внесок України у розвиток новітніх військових технологій та бойових підходів. На тлі цих заяв тривають суперечки щодо санкцій проти росії.
Трамп закликав Європу компенсувати США витрати на допомогу Україні
Президент США Дональд Трамп заявив, що європейські держави повинні компенсувати Сполученим Штатам 350 мільярдів доларів, які, за його словами, були витрачені на військову допомогу Україні за президентства Джо Байдена. Таку заяву глава Білого дому зробив під час виступу на авіабазі Ендрюс. Трамп наголосив, що американська сторона надала Україні значні обсяги озброєння та техніки. За його словами, йдеться про літаки, різні види зброї та інші ресурси.
Президент США також зазначив, що адміністрація Джо Байдена не наполягала на відшкодуванні цих витрат з боку європейських союзників.
«Ми дали вам, тільки вдумайтеся, 350 мільярдів доларів – літаки, зброю всіх видів та багато іншого», – сказав він.
Дональд Трамп вкотре висловив незгоду з оцінками обсягів допомоги Україні, які раніше озвучували представники попередньої адміністрації та партнери Вашингтона. Тема розподілу фінансового навантаження між США та Європою залишається одним із ключових питань у дискусіях щодо підтримки України.
Зеленський повідомив про позитивний сигнал щодо ліцензій на виробництво ППО
Президент України Володимир Зеленський заявив, що отримав позитивні сигнали від лідерів країн G7 та президента США Дональда Трампа щодо можливого надання Україні ліцензій на виробництво засобів протиповітряної оборони. Про це він повідомив під час спільної пресконференції з президентом Гондурасу Насрі Асфурою у Києві. За словами глави держави, питання розвитку власного виробництва ракет та систем ППО обговорювалося під час його міжнародних контактів. Президент наголосив, що ця тема має важливе значення для посилення обороноздатності країни.
Володимир Зеленський зазначив, що українська сторона неодноразово зверталася до США із проханням надати відповідні ліцензії ще за адміністрації Джо Байдена.
«І на це я отримав позитивний сигнал від всієї “сімки”, включаючи президента (Дональда — ред.) Трампа. Ліцензії для виробництва наших ракет. Вперше сприймається американською стороною позитивно», — сказав він.
Президент також висловив сподівання на позитивні результати консультацій між американськими виробниками озброєння, військовими та урядовими структурами.
«Ви знаєте, починаючи з адміністрації президента (Джо — ред.) Байдена. Але ми жодного разу не отримували нічого. […] Дай Боже, вони проведуть всі консультації Raytheon, з іншими виробниками, проговорять з військовими. Я дуже надіюсь, що вони повернуться з позитивною відповіддю», — додав Зеленський.
Ініціатива Кошти щодо контактів із кремлем викликала суперечки в ЄС
Спроба президента Європейської ради Антоніу Кошти налагодити дипломатичний канал зв’язку з кремлем викликала різні реакції серед лідерів країн Європейського Союзу. За даними Reuters, представник офісу Кошти протягом останніх тижнів здійснив контакти з російською стороною для відкриття каналів комунікації. Це стало першим подібним кроком після тривалого періоду фактичного замороження офіційних контактів між Брюсселем і москвою. Ініціатива відразу привернула увагу учасників саміту ЄС у Брюсселі.
Частина європейських лідерів розкритикувала цей крок, вважаючи його неузгодженим із партнерами. Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц і президент Франції Еммануель Макрон поставилися до ініціативи стримано, а представники країн Балтії та Північної Європи висловили найбільше занепокоєння. Водночас сам Антоніу Кошта заявив, що прагне створити канал для передачі європейських сигналів безпосередньо російській стороні. Прем’єр-міністри Ірландії та Іспанії підтримали таку ідею, наголосивши на важливості дипломатичних механізмів навіть за умов триваючої війни.
Стефанішина: законопроєкт SABER може посилити підтримку України за рахунок активів рф
Посол України у США Ольга Стефанішина заявила, що представлений у Сенаті США двопартійний законопроєкт SABER Act відкриває нові можливості для використання заморожених російських активів на користь України. За її словами, документ актуалізує дискусію щодо практичного застосування цих коштів для підтримки українських оборонних потреб. Ініціатива стала продовженням попередніх законодавчих напрацювань, пов’язаних із законом REPO та іншими проєктами, які розглядалися Конгресом США. Особливу увагу приділено фінансуванню закупівель озброєння та військового обладнання.
«Хороша новина з Капітолійського пагорба: у Сенаті США представлено двопартійний законопроєкт під назвою SABER Act, який знову актуалізує питання використання заморожених російських суверенних активів на користь України», – зазначила посол.
За словами Ольги Стефанішиної, документ розширює політичну дискусію щодо механізмів використання коштів держави-агресора.
«Нинішній законопроєкт розвиває цей підхід і розширює політичну дискусію щодо практичних механізмів використання російських активів», – наголосила вона.
Посол також підкреслила, що такий підхід дозволяє посилювати підтримку України без додаткових витрат для американських платників податків.
Українські виробники дронів виходять на ринки Японії та Азії
Українські компанії, які займаються виробництвом безпілотників, активно шукають партнерів у країнах Азії на тлі зростання оборонних витрат у регіоні. За інформацією Reuters, виробники дронів UFORCE, Skyeton, General Cherry та інші проводять переговори з японськими урядовцями, оборонними компаніями та військовими структурами. Інтерес до українських технологій пояснюється досвідом України у сфері безпілотної війни та протидії російській агресії. Японія, яка збільшує оборонний бюджет і готується до можливих викликів у регіоні, розглядає різні варіанти співпраці у сфері новітніх військових технологій.
Керівники українських компаній наголошують, що прагнуть не лише продавати продукцію, а й створювати спільні виробництва для азійських ринків. Колишній міністр оборони Японії Іцунорі Онодера позитивно оцінив співпрацю з Україною, зазначивши, що Токіо потребує систем, які вже довели свою ефективність у реальних бойових умовах. Паралельно українські виробники ведуть консультації з Тайванем та Філіппінами щодо технологічної співпраці у сфері безпілотних систем. Представники галузі також працюють над диверсифікацією постачання компонентів, зменшуючи залежність від китайських виробників та розширюючи співпрацю з японськими й тайванськими компаніями.
Фото: Getty Images/Alex Wong
Автор: Данило Пєвчев