18 листопада 1900 року в Боярці народився Георгій Кістяківський, більш відомий у США як Джордж Кістяковський, – американський фізик і хімік українського походження, один із творців першої атомної бомби та учасник Мангеттенського проєкту. Його ім’ям названо науковий термін – «Хімічний детонатор Кістяківського».
Про це повідомляє Марися Тишкевич.
Георгій Кістяківський походив із відомої української родини. Його дід був професором права та відомим адвокатом, а батько – професором філософії та членом Української академії наук. Початкову та середню освіту майбутній учений здобував у Києві та Москві.
Після приходу до влади більшовиків Кістяківський вступив до лав Білої армії, вважаючи більшовиків найбільшим злом. Невдовзі його заарештували, однак йому вдалося втекти з-під варти. Через Крим він виїхав до Туреччини, а згодом – до Сербії, де проживав його дядько. Саме він порадив небожеві вступити до університету та надав йому матеріальну підтримку.
У 1921 році Георгій Кістяківський вступив до Humboldt University of Berlin, де за три з половиною роки завершив повний курс навчання. У 25 років він захистив докторську дисертацію з фізичної хімії.
Невдовзі вчений переїхав до США, де працював у Princeton University, а через чотири роки отримав запрошення до Harvard University. У 1933 році він став ад’юнкт-професором Гарварду та отримав американське громадянство.
Після переїзду до США Кістяківський одружився зі шведкою Хільдегардою Мебіус. У подружжя народилася донька Віра, яка згодом стала членкинею Американського фізичного товариства та Американської асоціації сприяння розвитку науки, першою жінкою-професоркою фізичного факультету Массачусетського технологічного інституту та Лабораторії ядерних наук. Вона спеціалізувалася на експериментальній фізиці частинок та спостережній астрофізиці.
З початком Другої світової війни Кістяківського обрали членом американського Комітету національної оборони. У 1942 році, після створення Мангеттенського проєкту, він очолив відділ вибухових речовин засекреченої лабораторії. Однією з його умов роботи стало право бачитися з донькою Вірою під час канікул, попри заборону контактів із родинами.
16 липня 1945 року в пустелі штату Нью-Мексико США провели випробування першої у світі атомної бомби. До реалізації проєкту були залучені близько 120 тисяч працівників, а його створення тривало сім років.
На завершальному етапі розробки науковці зіткнулися з проблемою стиснення плутонію для запуску процесу розпаду. Саме тоді Кістяківський створив хімічний підривник для детонації, який отримав назву «курок» атомної бомби.
У штаті Нью-Мексико була випробувана плутонієва бомба імплозивного типу під назвою Trinity nuclear test. Потужність вибуху становила 21 кілотонну в тротиловому еквіваленті, а саме випробування стало початком ядерної епохи.
Після вибуху Георгій Кістяківський сказав:
«Я впевнений, що перед кінцем світу, останньої мілісекунди існування Землі, остання людина побачить те саме, що побачили зараз ми».
Бомба Atomic bombings of Hiroshima and Nagasaki «Товстун», яку 9 серпня 1945 року скинули на Нагасакі, була того ж типу, що й випробувана «Триніті».
У лютому 1946 року Кістяківський повернувся до Гарвардського університету. Упродовж 1947–1950 років він очолював кафедру хімії, відновив наукову діяльність і читав лекції студентам.
Учений також був радником президента США Dwight D. Eisenhower. Планувалося, що він супроводжуватиме американського президента під час офіційного візиту до СРСР. У Кремлі очікували, що делегація відвідає Київ, де мешкав молодший брат фізика – біолог Олександр Кістяківський. Напередодні можливого візиту йому виділили трикімнатну квартиру в центрі Києва.
Однак поїздка не відбулася через різке погіршення відносин між США та СРСР після збиття американського літака-розвідника над Свердловськом 1 травня 1960 року.
У січні 1968 року на знак протесту проти війни у В’єтнамі Георгій Кістяківський подав у відставку та залишив усі посади в урядових установах. Після завершення активної наукової діяльності у 1971 році він долучився до руху із запобігання ядерній війні.
За своє життя Кістяківський опублікував близько 150 наукових праць, отримав 11 почесних наукових ступенів і був відзначений численними нагородами, зокрема преміями Нікольса та Петера Дебая, а також медаллю Теодора Вільяма Річардса, які йому вручило American Chemical Society.
Георгій Кістяківський помер від раку 17 грудня 1982 року. Його тіло кремували, а прах розвіяли поблизу дачного будинку на узбережжі Атлантичного океану. Архів видатного вченого нині зберігається в Гарвардському університеті.
Фото: nv.ua, uain.press,
Автор: Данило Пєвчев