В Атланті, штат Джорджія, з арки Millennium Gate Museum таки зняли великий російський прапор, який вивісили на честь померлого посла росії у США Олександра Дарчієва. Рішення музею викликало обурення української громади та місцевих мешканців. Український конгресовий комітет Америки закликав прибрати триколор, а тимчасовий повірений у справах України в США Денис Сєнік звернувся до музею із занепокоєнням щодо символізму такого вшанування на тлі російської війни проти України.
Про це повідомляє Axios.
Великий прапор російської федерації, розміщений під аркою Millennium Gate в районі Atlantic Station в Атланті, зняли у середу, 18 листопада, після хвилі критики в соціальних мережах і протестів місцевих мешканців.
За інформацією Axios, близько 14:30 за місцевим часом підрядник демонтував прапор під схвальні вигуки присутніх. Водночас президент і засновник Millennium Gate Museum Родні Кук-молодший заявив, що зняття прапора було запланованим.
Російський триколор вивісили на честь Олександра Дарчієва, посла росії у Сполучених Штатах, який помер 11 листопада 2026 року в Москві у віці 66 років.
Ініціатором розміщення прапора став Родні Кук-молодший, який також очолює Комісію з образотворчих мистецтв США (U.S. Commission of Fine Arts). Посольство Росії у США подякувало Куку за вшанування пам’яті дипломата, зазначивши, що вони неодноразово зустрічалися та обговорювали питання культурних і гуманітарних зв’язків. За даними Axios, у червні 2026 року Кук також очолював американську делегацію на Петербурзькому міжнародному економічному форумі в росії.
Розміщення російського прапора на одній із відомих архітектурних споруд Атланти спричинило обурення серед українців Америки та місцевих мешканців. Український конгресовий комітет Америки (УККА) звернувся до української громади, друзів України та жителів штату Джорджія із закликом висловити свою позицію керівництву Millennium Gate Museum.
В організації наголосили, що Millennium Gate розташований у центрі Атланти та позиціонує себе як культурна інституція, присвячена історії й громадському життю штату. На думку УККА, демонстрація російської державної символіки на такій споруді під час повномасштабної війни проти України може сприйматися як вияв поваги та легітимізації держави-агресора.
Представники української діаспори висували музею три вимоги: прибрати російський прапор, публічно пояснити обставини ухвалення рішення та не допускати використання Millennium Gate для прославлення чи нормалізації росії, поки триває її війна проти України.
Проти розміщення прапора виступили й американські мешканці Атланти. Зокрема, 67-річний Майкл Пфаб, який служив в американській армії за президентства Джиммі Картера, прийшов до Millennium Gate з українським прапором.
На ситуацію також відреагував тимчасовий повірений у справах України в США Денис Сєнік. Він наголосив, що публічне демонстрування російського прапора на честь посла рв спричинило глибокий біль для українців, зокрема представників української громади Атланти.
«Публічний показ російського прапора в Музеї Millennium Gate в Атланті на честь посла Росії в Сполучених Штатах викликає глибокий біль для українців, у тому числі для членів української громади в Атланті», – зазначив дипломат.
За його словами, багато українців у США мають рідних і друзів, які щодня живуть під загрозою російських ракетних ударів і атак безпілотників.
«Це не абстрактне дипломатичне питання. Це болюча реальність для мільйонів українців», – наголосив Сєнік.
Як повідомила The New York Times речниця Посольства України у Вашингтоні Галина Юсип’юк, український дипломат також надіслав керівництву музею листа, в якому висловив занепокоєння щодо символізму розміщення російського прапора. У зверненні йшлося про наслідки російських атак на українське цивільне населення та роль російських дипломатів, які продовжують публічно виправдовувати агресію проти України.
У офіційній заяві Millennium Gate Museum зазначив, що розміщення прапора було частиною дипломатичної традиції вшанування пам’яті акредитованих послів, які працювали у США. Керівництво музею пояснило, що одним із напрямів його діяльності є культурна дипломатія та підтримка миру між народами, навіть коли відносини між урядами залишаються напруженими. Також музей заявив, що Дарчієв в останні місяці життя брав участь у роботі над мирними ініціативами та звільненням 540 військовополонених, до чого, за твердженням установи, долучався і її фонд.
Фото: WANF, Crystal Hill/Axios
Авторка: Інна Міхно
