Починаючи з повномасштабного російського вторгнення в Україну у 2022 році, кібератаки стали звичним явищем у цьому конфлікті. Одним із рушіїв українського кібернаступу є IT-армія України — децентралізоване хакерське угруповання, що не припиняє атакувати російську цифрову інфраструктуру. У червні 2024 року ця група оголосила про свою причетність до найбільшої в історії атаки «відмови в обслуговуванні» (DDoS), яка вивела з ладу російські банки та порушила роботу фінансових систем. Однак із затягуванням війни постає новий виклик: як масштабувати операції без використання традиційних методів набору нових членів.
Створена за ініціативи Міністра цифрової трансформації Михайла Федорова у відповідь на російське вторгнення, IT-армія швидко залучила сотні тисяч добровольців. Її основний метод атаки — DDoS: цілі (сайти, сервери або мережі) закидають величезним потоком трафіку, доки вони не сповільнюються, не перестають реагувати або не відключаються зовсім.
У своєму Telegram-каналі IT-армія рекламує «IT ARMY Kit» як «простий і дієвий інструмент для кіберспротиву російській агресії».
Для проведення масованої DDoS-атаки хакери зазвичай використовують ботнети — мережі комп’ютерів і пристроїв, що спільно засипають ціль запитами. У випадку IT-армії добровольці надають власні обчислювальні ресурси, фактично об’єднуючи тисячі окремих машин у єдину цифрову зброю. Чим більше пристроїв бере участь, тим важче цілі вистояти перед атакою.
Як пояснює фахівець із безпеки Нік Кеслер, який багато років створює сервіси із захистом від DDoS: «Головне для підтримання масштабної DDoS-кампанії — максимально імітувати реальний трафік і забезпечувати, щоб його джерела збігалися з очікуваними регіонами та діапазонами IP-адрес».
Він додає: «Успішна атака повинна бути максимально різнорідною та змінюватися з часом, коли оборонні заходи посилюються. Наше завдання — тримати захисників у тонусі, змушуючи їх постійно перебудовуватися під нові хвилі атак». Кеслер також наголошує на важливості вдалого вибору часу: «Якщо скоординувати атаки з певними подіями у сервісах чи країнах, ефект може бути значно відчутнішим і складнішим для відновлення».
За оцінками IT-армії, її кібератаки завдали Росії економічних збитків на понад мільярд доларів. Після однієї з недавніх операцій IT-армія заявила в Telegram: «Наші дії починають дедалі більше нагадувати голлівудський фільм про хакерів — хіба що без попкорну». Також їм вдалося на десять днів вивести з ладу найбільшого інтернет-провайдера Москви. З гордістю вони запитали: «Це вже рекорд, чи ще ні?»
«Попри те, що в медіа про IT-армію зараз говорять менше, ніж на початку, вона залишається дуже активною», — каже Паскаль Ґіненс, директор із дослідження загроз у компанії Radware. «Їхній онлайн-рейтинг учасників DDoS оновлюється постійно. Провідні учасники використовують інфраструктури з приблизно 350 хостами, які безупинно проводять атаки завдяки автоматизованим DDoS-інструментам, що їх надала IT-армія».
Однак утримувати настільки масштабний наступ важко. З часом більшість «випадкових» учасників відійшла, і залишилися лише найвідданіші волонтери. Речник IT-армії Тед пояснює: «Нам потрібно більше людей, готових надати свої апаратні ресурси для протистояння». Залучення нових учасників дедалі складніше. Соціальні платформи на кшталт Twitter/X та Facebook блокують пости із закликом до кібератак, а це обмежує можливості IT-армії в пошуку нових волонтерів.
Попри труднощі, українські кіберсили зберігають високу ефективність. IT-армія координує атаки зі спецслужбами України, наприклад, проводить DDoS-удари по російських CCTV-мережах, щоб зірвати ворожий моніторинг під час ударів безпілотників по російських нафтопереробних заводах.
Росія відчула ці кібератаки. Дмітрій Ґрібков, помічник секретаря ради безпеки рф, звинуватив IT-армію України в тому, що вона є міжнародною хакерською групою, підготовленою за підтримки Заходу, яка націлена на російську інформаційну інфраструктуру та краде конфіденційні дані. У запалі він попередив, що ці хакери, яких нібито підтримують західні спонсори, з часом можуть розвернутися і проти інших держав, зокрема й проти самих «покровителів».
Одна з російських компаній із кібербезпеки визнала, що IT-армія України залишається найактивнішою групою, яка атакує російську цифрову інфраструктуру, і що кількість DDoS-атак зросла щонайменше на 50% у 2024 році. Там прогнозують, що доки триватиме російська війна проти України, кібератаки з українського боку тільки наростатимуть за масштабом і наслідками.
Після опитування в Telegram-каналі IT-армії, де запитували, чи потрібно встановити перемир’я, один із користувачів відповів: «У кіберпросторі — ні! А в реальному житті — так, хай хлопці перестануть гинути й побачать свої родини. Але перемир’я не означає прощення. Такі речі не прощаються, винні мають бути покарані».
Для розширення цих операцій потрібні нестандартні рішення, що виходять за рамки технічної сфери. Наступний виклик для IT-армії — не лише кібервоєнні дії, а й переконання звичайних людей у тому, що вони можуть долучитися до децентралізованого цифрового спротиву з будь-якої точки світу.
«Приєднатися може кожен, і це дуже просто. IT-армія вдосконалила наявні DDoS-інструменти й зібрала їх у зручний пакет, який легко встановити», — зазначає Гіненс. «Усе детально описано на їхньому сайті, а хто має труднощі — може отримати допомогу в Telegram-каналі IT-армії».
Тед визнає: «Наша комунікація не бездоганна, однак інструменти надзвичайно прості у використанні: “підключи й працюй” — жодних особливих знань не потрібно».
«Основне питання для волонтерів із діаспори — правова сторона. Закони відрізняються залежно від країни. Хоча DDoS-атаки часто трактують як цивільні правопорушення, IT-армія фактично прокладає їм шлях як формі хактивізму. Це незвідана територія, і ми завжди радимо волонтерам проконсультуватися з місцевим юристом, перш ніж брати участь».
«Потенціал величезний, — говорить Тед. — Якби більше людей в українській діаспорі та за її межами зрозуміли, який вплив можуть мати кілька кліків, ми б побачили значно масштабніший і потужніший рух».
Автор: Девід Кириченко