Вашингтон підтримав ідею переговорів із Китаєм та росією щодо контролю над озброєннями, водночас зберігаючи військову допомогу Україні. У Сенаті США закликають відкликати запрошення путіну на саміт G20, а Польща пропонує фінансові умови для постійної присутності американських військових. На цьому тлі аналітики ISW оцінюють перспективи енергетичного перемир’я між Україною та росією і можливі зміни російської ударної кампанії.
Трамп підтримав ідею переговорів США, Китаю та росії щодо контролю над озброєннями
Президент США Дональд Трамп під час саміту у Вашингтоні з головою КНР Сі Цзіньпіном підтримав проведення тристоронніх переговорів щодо контролю над озброєннями за участю США, Китаю та росії. Про це йдеться в матеріалах Білого дому за підсумками візиту китайського лідера до США 23–25 вересня. У документах зазначається, що Трамп виступив за проведення окремих переговорів між трьома країнами щодо контролю над озброєннями.
«Президент виступив за проведення тристоронніх переговорів щодо контролю над озброєннями між Сполученими Штатами, Росією та Китаєм», – ідеться в матеріалах Білого дому.
Під час зустрічі Трамп і Сі також обговорили низку міжнародних питань, серед яких Іран, Північна Корея та росія. Окремо сторони погодилися, що Іран не повинен отримати ядерну зброю. У Білому домі також зазначили, що жодна країна чи організація не повинна мати можливості стягувати плату за проходження міжнародними водними шляхами.
«Вони погодилися, що Іран ніколи не має отримати ядерну зброю і що жодній країні чи організації не може бути дозволено стягувати плату за проходження міжнародними водними шляхами», – поінформували в Білому домі.
ISW: путін навряд чи погодиться на енергетичне перемир’я до кінця зими
Інститут вивчення війни (ISW) оцінює як малоймовірну згоду росії на припинення ударів по енергетичній інфраструктурі до завершення зими 2026–2027 років. Аналітики припускають, що путін може зробити ставку на далекобійну ударну кампанію протягом зимового періоду. Такий підхід, за оцінкою ISW, може передбачати посилення ударів по українському тилу та критичній інфраструктурі. 25 вересня путін заявив, що Україна нібито наполягає на припиненні далекобійних ударів по енергетичній інфраструктурі, пов’язавши це з масштабом російських атак та використанням модернізованих дронів «Герань».
путін також заявив, що Україна «повинна відчути» відповідні удари росії та зрозуміти, що її дії, які він назвав «провокаційними», нібито призводять до погіршення ситуації. Пов’язаний із кремлем російський військовий блогер підтримав цю позицію, заявивши, що удари по економічному та виробничому потенціалу України можуть послабити її переговорні позиції. ISW зазначає, що росія у 2026 році не досягла очікуваного результату своєї стратегії поступового просування на фронті, а з березня її чисті територіальні здобутки були близькими до нульових. За оцінкою аналітиків, якщо кремль змінює підхід до війни, росія може дедалі більше покладатися на далекобійні удари, намагаючись посилити тиск на Україну через атаки по тилу та критичній інфраструктурі.
Сенатори закликали Трампа відкликати запрошення путіну на саміт G20
Двопартійна група з 14 сенаторів США закликала президента Дональда Трампа відкликати запрошення путіну на грудневий саміт G20 у Маямі. Відповідний лист главі Білого дому ініціювали голова Комітету Сенату у справах збройних сил Роджер Вікер та провідна демократка Комітету з міжнародних відносин Джин Шахін. У документі сенатори заявили, що участь путіна у саміті може викликати питання щодо легітимізації дій російської влади.
«Президент Путін несе одноосібну відповідальність за розв’язання повномасштабної загарбницької війни Росії проти України, – ідеться в документі. – Дозвіл брати участь у саміті G20 у Сполучених Штатах викликає серйозні занепокоєння щодо легітимізації та сприйняття як норми дій уряду, який продовжує щодня атакувати українські цивільні об’єкти».
Сенатори також заявили, що росія допомагає Ірану здійснювати атаки проти американських військових на Близькому Сході та активізувала гібридну діяльність у Європі. Вони нагадали, що представники російської влади вже брали участь у низці засідань G20 у США, зокрема міністр фінансів росії антон силуанов – у зустрічі міністрів фінансів у Північній Кароліні. Автори листа зазначили, що путін, силуанов та інші представники російських делегацій, які беруть участь у заходах G20, перебувають під санкціями США.
«Сполучені Штати мають чинити сильний економічний і політичний тиск на президента Путіна, щоб змусити його сісти за стіл переговорів для серйозних мирних переговорів», – наголошується у листі.
Сенатори закликали відкликати запрошення путіну та не допускати до майбутніх заходів G20 інших підсанкційних представників росії, яких вони пов’язують із війною проти України.
США до кінця вересня мають спрямувати Україні ще понад $90 млн військової допомоги
Адміністрація президента США Дональда Трампа до кінця вересня планує замовити для України військове обладнання більш як на 90 мільйонів доларів. Йдеться про частину коштів, які Конгрес США торік затвердив для допомоги Україні. Загалом Конгрес передбачив майже 400 мільйонів доларів, із яких станом на початок поточного тижня Білий дім уже використав 307 мільйонів доларів. Решту 93 мільйонів доларів адміністрація США має розподілити до завершення фінансового року 30 вересня.
«Адміністрація Трампа взяла на себе юридичне зобовʼязання витратити майже всі 400 млн дол, які Конгрес минулого року затвердив на допомогу Україні», – йдеться в матеріалі.
За інформацією, наведеній у матеріалі, до переліку обладнання, яке має бути замовлене для України, не входять перехоплювачі Patriot. Це відбувається на тлі російських ударів по українських містах із використанням дронів і ракет.
«Одне з джерел розповіло, що до переліку військового спорядження не входять перехоплювачі Patriot, попри обстріли Росією українських міст дронами та ракетами», – зазначається у матеріалі.
Водночас цього місяця Україна вже почала отримувати частину американського військового обладнання, зокрема наступальну зброю та запасні деталі для броньованих автомобілів. Решту поставок планують здійснити до жовтня 2029 року.
Польща готова платити по $15 тисяч за кожного військового США для постійної бази
Польща готова щороку виділяти по 15 тисяч доларів на кожного американського військового, який служитиме на її території, а також повністю фінансувати необхідну інфраструктуру. Варшава та Вашингтон обговорюють можливість створення постійної військової бази США в Польщі. Заступник міністра оборони Польщі Павел Залевський заявив, що переговори з Пентагоном уже перейшли до питань практичної реалізації відповідного плану. Сторони обговорюють чисельність і типи підрозділів, їхні спроможності та можливі місця розташування майбутньої бази.
За словами Залевського, Польща пропонує американським військовим «особливі умови», зокрема готова фінансувати необхідну інфраструктуру та щороку виплачувати по 15 тисяч доларів за кожного військового США, розміщеного в країні. Ці витрати планують покривати з польського бюджету. Наразі в Польщі вже перебувають тисячі американських військових, однак переважно на ротаційній основі, тоді як Варшава прагне постійної присутності США. Президент США Дональд Трамп 17 вересня заявив про прогрес у переговорах щодо створення американської військової бази в Польщі та можливість оголошення її місця розташування найближчим часом. Остаточні параметри бази мають залежати від ширшого перегляду Пентагоном американської військової присутності в Європі.
Фото: The Wall Street Journal
Автор: Данило Пєвчев