Росія здійснила найпотужніший обстріл з початку повномасштабної війни – сотні дронів і ракети пошкодили урядову будівлю у Києві та забрали життя мирних людей. У відповідь Україна посилює оборону та фінансування програм закупівлі зброї. Тим часом США та ЄС узгоджують нові санкції й говорять про економічний тиск як головний інструмент проти кремля.
Масована атака рф пошкодила будівлю уряду в Києві
У ніч на неділю росія здійснила найбільшу з початку повномасштабної війни атаку на Україну, випустивши 810 дронів та 13 ракет. Повітряні сили повідомили, що вдалося збити 747 безпілотників і чотири ракети, проте частина ударів досягла цілей. У столиці пошкоджено будівлю кабінету міністрів, у якій виникла пожежа площею близько 800 квадратних метрів. Внаслідок атаки по країні загинули чотири особи, зокрема мати з тримісячною дитиною, ще 44 людини отримали поранення.
Президент Володимир Зеленський підтвердив, що це була найбільша повітряна атака рф від лютого 2022 року, та закликав партнерів до посилення санкцій і допомоги Україні у зміцненні протиповітряної оборони. Французький президент Еммануель Макрон та британський прем’єр Кір Стармер рішуче засудили удари, назвавши їх проявом терору. Водночас міністерство оборони рф заявило, що ціллю були виключно військові об’єкти, заперечуючи удари по урядових будівлях. Зеленський підкреслив, що світ має силу зупинити кремль, якщо проявить політичну волю.
Мінфін США: економічний тиск може змусити путіна до переговорів
Міністр фінансів США Скотт Бесент заявив, що посилення санкцій та введення вторинних тарифів проти країн, які купують російську нафту, здатні довести економіку рф до краху та змусити володимира путіна сісти за стіл переговорів. В інтерв’ю NBC він підкреслив, що саме спільні дії США і ЄС можуть забезпечити ефективність цього тиску. За словами посадовця, нині існує «гонка» між стійкістю українських сил на фронті та витривалістю російської економіки.
Адміністрація Дональда Трампа, як зазначив Бесент, готова посилювати тиск, хоча досі утримувалася від нових санкцій проти росії та Китаю. Натомість Вашингтон підвищив тарифи на імпорт з Індії – ще одного великого покупця російських енергоресурсів. Сам Трамп, який після обрання прогнозував швидке завершення війни, наразі стикається з розчаруванням через затягнуте протистояння.
Зеленський: Україна збільшить внески у програму PURL
Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна працює над збільшенням фінансування програми PURL, завдяки якій закуповується американська зброя. За його словами, нині обсяг внесків перевищив 2 мільярди доларів, але Київ прагне подальшого зростання цього показника. Зеленський назвав програму «дуже потрібною» і повідомив, що йде також підготовка до нового засідання у форматі «Рамштайн».
Глава держави наголосив, що серед головних завдань на найближчий час – посилення протиповітряної оборони, адже удари рф по українських містах тривають щодня. Він навів приклади атак по Запоріжжю, Херсону та іншим громадам, які вкотре підтверджують постійну небезпеку. Зеленський підкреслив, що Україна додає сил у відповідь на кожну нову загрозу і надалі працюватиме над збільшенням підтримки з боку союзників.
США та ЄС координують нові санкції проти росії
Європейська комісія направила спецпредставника з виконання санкцій Девіда О’Саллівана до Вашингтона для консультацій зі США щодо посилення економічного тиску на рф. Це рішення ухвалили після телефонної розмови президентки Єврокомісії Урсули Фон Дер Ляєн, кількох європейських лідерів та президента США Дональда Трампа. Речниця Єврокомісії Анітта Хіппер наголосила, що санкції довели свою ефективність і їх потрібно розширювати.
Обговорення має на меті збереження єдиного фронту між Європейським союзом та США, аби примусити путіна до переговорів. У ЄС підкреслюють, що економічний тиск залишається одним із небагатьох важелів впливу на воєнну машину рф. Раніше Фон Дер Ляєн також говорила про координацію дій із віцепрезидентом США Джей Ді Венсом. Таким чином, Брюссель і Вашингтон підтверджують готовність і надалі діяти спільно, щоб не допустити зниження ефективності санкційного режиму.
США можуть взяти під спостереження буферну зону в Україні
За інформацією NBC News, США розглядають можливість дистанційного спостереження за буферною зоною, яка може бути створена в Україні у рамках майбутніх гарантій безпеки. Йдеться про велику демілітаризовану територію всередині країни, кордони якої поки не визначені. Спостереження планують забезпечити за допомогою дронів, супутників та інших розвідувальних засобів без розгортання американських військ.
Джерела телеканалу уточнили, що фізичну присутність у зоні можуть забезпечити збройні сили держав поза НАТО, наприклад Саудівської Аравії чи Бангладеш. Такий варіант можливий лише у разі згоди москви, а також за умови досягнення домовленостей між Володимиром Зеленським і володимиром путіним. Участь Дональда Трампа, як одного з гарантів безпеки, також передбачається. Наразі всі ці плани перебувають на стадії попередніх обговорень і залежатимуть від підсумків потенційних мирних переговорів.
Автор: Данило Пєвчев