У чіткій демонстрації амбіцій Кремля дев’ятнадцять російських дронів перетнули повітряний простір Польщі, намагаючись випробувати рішучість НАТО. Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що Польща перебуває «найближче до відкритого конфлікту від часів Другої світової війни». Для Володимира Путіна це було послання непокори, спосіб заявити, що він не відступить під тиском Заходу.
Це вторгнення відбулося на тлі того, що війна Росії проти України триває вже четвертий рік, затягнувшись набагато довше, ніж Москва очікувала, коли розпочала своє вторгнення у лютому 2022 року. Те, що мало стати швидкою кампанією, перетворилося на війну на виснаження, із втратами, що перевищили мільйон, за даними Міністерства оборони Великої Британії. Опір Києва значною мірою спирався на недорогі безпілотні системи, щоб компенсувати переваги Росії у чисельності та вогневій міці.
З часом Росія навчилася на власних помилках. Коли її величезна воєнна машина знаходить рішення, яке працює, вона здатна відтворювати його у великих масштабах. Побудова формації дронів «Рубікон» є прикладом такого успіху. Але, мабуть, найбільшим досягненням стало масштабування виробництва дронів.
Україна зараз працює над тим, щоб ширше розгорнути безпілотні наземні машини (UGV) на фронті, поєднуючи їх із дронами для створення технологічної переваги, яка допоможе підтримувати боротьбу протягом наступних років. «Адаптація України до робототехніки прискорюється», — сказав Сергій Кузан, голова Українського центру безпеки та співпраці і колишній радник Міністерства оборони.
Однак чим довше триває війна, тим більше можливостей мають Китай і Росія, щоб вчитися й пристосовуватися.
Успішна асиметрична війна України з безпілотними системами
Після бою за Авдіївку — і місяців затримки американської допомоги, що обмежила запаси артилерії — Україна почала більше покладатися на дрони з видом від першої особи (FPV), аби стримувати механізовані наступи. Економіка цих рішень вражає: дешевий FPV може вивести з ладу танк вартістю мільйони. Водночас ці системи є підсилювачами сили, а не замінниками; вони працюють найкраще у поєднанні з вчасною артилерією та точним наведенням.
Нині Україна має «стіну дронів», яка становить основу її оборони. Згодом Київ сподівається розширити цю концепцію до ширшого технологічного щита — того, що Москва може сприймати як сталевого дикобраза.
Російський бойовик Павло Губарєв прокоментував: «Вони [українці] закопалися, сидять там, ми наступаємо, а вони використовують ці FPV і… вбивають нас. Ось парадигма цієї війни». У результаті Росія змушена кидати хвилі своїх солдатів у м’ясорубку штурмів.
Україна працює над тим, щоб до кінця 2025 року виробити кілька мільйонів FPV-дронів, а також вивести на поле бою понад 15 000 наземних роботів. Мета — зменшити потребу у більшій кількості військових на передовій. Однак наземні дрони все ще перебувають на ранніх етапах розвитку і є складнішими для масового виробництва й розгортання. «Головна проблема — обмежена насиченість: тоді як FPV і дрони-камікадзе є поширеними, наземні системи все ще важко застосовувати у великих масштабах», — зазначив Кузан.
Безпілотні системи далі формують ширшу стратегію України на полі бою. У червні під час «Операції Павутиння» українські спецслужби використали дешеві дрони, запущені з мобільних вантажівок, щоб вдарити по кількох російських аеродромах, пошкодивши численні стратегічні бомбардувальники. Операція засвідчила, що відносно дешеві системи можуть завдати великих збитків військовим об’єктам далеко від фронту. Це також означало, що на захист російських баз доведеться витрачати значно більше коштів.
З часом Україна довела, що асиметрична війна, поєднана з технологічними перевагами, може дозволити меншим державам вести надзвичайно ефективну оборону проти набагато сильніших суперників.
Втім, затяжні війни дають більшим ворогам змогу вивчати, пристосовуватися й нарощувати своє виробництво. «За останній рік ця битва адаптацій між Україною та Росією переросла у глобальну війну адаптацій», — сказав Мік Раян, австралійський генерал-майор у відставці.
Технологічна конвергенція «Вісі зла»
Так звана «Вісь зла» — або, як дехто називає, «Вісь потрясінь» — просувається технологічно, об’єднуючи експертизу та навчаючись одне в одного. Венесуела вже має дрони іранського проєктування. Іран допоміг розробити дрони Shahed для Росії.
За даними української розвідки, Росія допомагає Північній Кореї будувати «камікадзе»-дрони типу Shahed і підтримує Пхеньян у виробництві нових військових кораблів. Китайські комплектуючі є критично важливими для виробництва російських дронів. Раян додав: «Росіяни також поділилися своїм досвідом із північнокорейцями, китайцями та іранцями».
Росія перейняла й налагодила локальне виробництво дронів Shahed іранської розробки, модифікувавши їх під власні потреби. Вона також розширила внутрішнє виробництво інших типів дронів, що дозволяє їй запускати десятки, а іноді й понад сотню на день по всій лінії фронту.
До липня 2025 року Росія змогла випустити понад 700 дронів за одну ніч проти України. Після найбільшої атаки війни на Україну на початку вересня Інститут вивчення війни написав: «У ніч з 6 на 7 вересня Росія здійснила найбільший комбінований удар дронами й ракетами за всю війну, випустивши 823 снаряди загалом». Масштаб атак Росії продовжує зростати, і вразливості України є водночас вразливостями й для Європи.
Новий керівник дронових сил України Роберт «Мадяр» Бровді згадав, як відвідував базу НАТО торік, і нещодавно зазначив: «Не наближаючись ближче ніж на 10 кілометрів, чотири екіпажі українських операторів дронів могли б перетворити те місце на новий Перл-Гарбор лише за 15 хвилин. Я не кажу це, щоб налякати когось — лише підкреслити, що ці технології тепер настільки доступні й дешеві».
Дебора Ферламб, співзасновниця венчурного фонду Green Flag Ventures, що інвестує в Україну, сказала: «Сама українська рішучість, поряд із використанням БпЛА, наземних роботів і нових тактик на полі бою, стала візитівкою успішної оборони України проти повномасштабної російської воєнної машини через три з половиною роки».
Втім, Ферламб зауважує, що важливо визнати: на кожен новий елемент української оборони росіяни також відповідають еволюцією своїх тактик. Кремль не працює у відриві, і тисячі північнокорейських військових воювали пліч-о-пліч із російськими силами. Ще більше з них було залучено на російські дронові підприємства, щоб долучитися до процесу й навчитися.
Ферламб додала: «Китайські комплектуючі й далі знаходять у збитих російських дронах, а низку громадян Китаю зафіксовано поруч із російськими військами — це свідчить, що тактичні й технологічні уроки передаються між Росією, Китаєм і Північною Кореєю».
Вивчивши успіхи України на морі, Росія будує нові морські дрони і навіть «дроновий авіаносець». Дімко Жлуктенко з 413-го окремого батальйону безпілотних систем написав у X: «Це було лише питання часу», коли росіяни навчаться й скопіюють Україну.
У серпні Росія вперше успішно використала морський дрон для удару по українському розвідувальному кораблю ВМС. Армія Росії також працює над інтеграцією наземних роботів (UGV) по всій лінії фронту. Її експерименти коливаються від примітивних постачальних «коробок на колесах» і камікадзе-дронів на ховербордах до більш просунутих систем — таких як гусеничний безекіпажний реактивний комплекс ТОС-1А та «Дронобус» — материнська платформа для волоконно-оптичних дронів. Деякі російські UGV також оснащені гранатометами, кулеметами та лазерною системою для розмінування.
Самуель Бендетт, старший науковий співробітник Центру нової американської безпеки, зазначив: «Російська оборонна промисловість поки що не продемонструвала повного потенціалу у виробництві UGV». Він додав: «Проте є ознаки, що деякі російські оборонні підприємства починають виробляти більше військових UGV».
З часом партнери Росії, ймовірно, також отримають вигоду від її досягнень у сфері робототехніки. Це ставить складні питання перед західними політиками.
«ЄС та США неохоче повністю взаємодіють з Україною, щоб усвідомити весь масштаб тактичних і технологічних уроків цієї війни — побоюючись спровокувати Росію», — сказала Ферламб.
Можливість Європи в автономній та роботизованій війні
Одним із таких уроків є швидкість інновацій. У 2022 році нові технології на полі бою залишалися в ужитку приблизно сім місяців, перш ніж їх замінювали. До 2023 року цей цикл скоротився до п’яти-шести місяців, у 2024 — до трьох-чотирьох місяців, а на початку 2025 року — до всього лише чотирьох-шести тижнів. Війни стимулюють колосальні стрибки у технологічному прогресі.
«Україна та її союзники змагаються з Росією та її партнерами в інноваціях. Але самих інновацій недостатньо. Вони мають значення у перспективі одного-трьох років, але не є самоціллю — адже інноваційні рішення неможливо масштабувати всього за кілька місяців», — сказав Віталій Гончарук, CEO компанії A19Lab та колишній голова Комітету з питань штучного інтелекту України.
«Подобається це колективному Заходу чи ні, але безпілотні літальні апарати (БпЛА) й наземні роботи (UGV) тепер є постійними елементами поля бою, інструментами, які Росія й Китай застосовуватимуть у майбутніх конфліктах», — додала Ферламб. «Україна залишається найкращим для Заходу джерелом здобутих дорогою ціною знань про те, як ці системи можна розробляти, застосовувати та як їм протидіяти». Коментуючи уроки війни, Раян зазначив, що «традиційні моделі наземної війни тепер значною мірою застаріли».
На Заході існує широкий попит на українські технології. Але Україна стикається з подвійним викликом: задовольняти нагальні потреби фронту й водночас розвивати експорт, оскільки виробникам дронів потрібні іноземні продажі, щоб генерувати доходи для масштабування виробництва та інвестицій у R&D. Деякі зрушення вже є. На початку вересня Україна запустила першу спільну лінію з виробництва дронів у Данії.
Олександра Устінова, народна депутатка України, сказала: «Коли європейські компанії відкривають виробничі лінії в Україні, це виграш для обох сторін. Вони отримують доступ до українських інновацій і виробничих потужностей, а ми — іноземні інвестиції й політичну підтримку їхніх урядів».
Російсько-українська війна, як висловився один український солдат, — це «війна дронів» і «війна технологій». Наступна фаза цієї технологічної війни дедалі більше зосереджуватиметься на автономних системах і наземній робототехніці.
Поки Росія допомагає «Осі зла» технологічно розвиватися, Європа разом з Україною має потенціал стати світовим лідером у цих сферах і забезпечити готовність до воєн майбутнього.
Про автора:
