Столична Вашингтонщина знову відчула пульс України – упродовж 12-14 вересня на території Собору св. Андрія в Сілвер-Спрінґ, штат Меріленд, відбувся 22-й Washington Ukrainian Festival. На три дні – від вечора п’ятниці до недільних присмерків – майданчик перетворився на маленьку Україну з музикою, танцями, етнічною кухнею, дитячими розвагами та ярмарком майстрів.
Про це повідомляє організатор події Washington Ukrainian Festival та Saint Andrews Ukrainian Orthodox Cathedral of Metropolitan Washington DC.
Фестиваль традиційно влаштовує громада Собору св. Андрія – подія давно стала візитівкою української «мід-атлантики», куди з’їжджаються тисячі гостей. На сцені просто неба виступали колективи й солісти, поруч працювали “Козацький пивний сад”, фудкорт і містечко ремісників, а для дітей – ігри та атракціони. Частину зібраних коштів спрямують на гуманітарну допомогу Україні – це принцип, який фестиваль послідовно підтримує.
Цьогоріч акцент зробили на живій сцені. До програми долучилася Школа танцю “Вишиванка”, яка зібрала аншлаги своїми енергійними номерами, зокрема презентувала запальний “Вербунк”. Серед музичних хедлайнерів – одеський урбан-фолк гурт Kommuna Lux, який повернувся до США з благодійним туром і завітав на сцену Вашингтонського фестивалю, столичний етногурт Gerdan, що десятиліттями популяризує українську мелодику в регіоні, а також скрипалька Інесса Тимочко-Декайло, чия “Мелодія” Мирослава Скорика – той номер, коли публіка завмирає. Новинка цього року – спеціальний вечірній суботній концерт.
Окрема лінія – гостьові участі інституцій і партнерів. Український Дім у Вашингтоні відкрив на фестивалі власний стенд із сувенірами та мистецькими виданнями, працював також стенд United Help Ukraine, де можна було поспілкуватися з волонтерами, дізнатися про програми допомоги й придбати мерч на підтримку проєктів. Усе це – простий, зрозумілий спосіб перетворити вихідні на реальну допомогу України.
Важливим акцентом стала присутність українських захисників. Фестиваль привітав трьох ветеранів, які отримали поранення на війні, – Андрія Смоленського, Олександра Вихрука та Максима Радюка. Ці воїни нині проходять лікування у Вашингтоні. Їхні історії – свідчення незламності й ціни, яку платить Україна, – зустріли щирими оваціями вдячності за стійкість та мужність.
Серед спеціальних проєктів – дві фотовиставки й тиха благодійна аукціонна лінійка. Американський фотожурналіст Джонатан Брук привіз серію «Захисники без зброї: перші, хто реагує на передовій війни в Україні» – поряд зі знімками демонстрували реальні уламки російських ракет і снарядів, аби кожен буквально відчув реальність війни. Аукціон відкрили шарфом із дитячими підписами – подякою маленьких українців, чий побут сьогодні тримається на допомозі з-за океану. Упродовж вихідних змагалися й за два унікальні прапори: один підписаний начальником ГУР Кирилом Будановим, другий – бійцями з передової. Усі зібрані кошти пішли на гуманітарні потреби.
Фудкорт – улюблена частина для кожного українця – працював на повну: від борщу, сала, вареників і голубців до кримськотатарських чебуреків, які вже третій рік поспіль стають хітом.
Фестиваль подбав і про практичний досвід для відвідувачів: окрема локація знайомила з технологіями безпілотників – символом сучасної української оборони, а на сторінках собору організатори навіть радили… “літати й відчувати себе на висоті”. Дітям припали до душі батутні зони та козацькі перевтілення, а дорослим – зустрічі з митцями, лекції та стенди неурядових організацій.
Суботній і недільний ярмарки доповнили стенди Вашингтонського гуманітарного центру – від косівської кераміки й петриківських дзвіночків до шкіряних прикрас, образотворчого мистецтва та різдвяних оздоб. Як і торік, 100% виторг від продажу цих виробів спрямовували на гуманітарні проєкти в Україні – прозора модель, що працює й об’єднує.
На захід завітала посол України у США 2021-2025 років Оксана Маркарова, чия присутність стала важливим знаком підтримки діаспори та партнерів. Для багатьох це було символічним завершенням її каденції – із подякою людям, які тримають український фронт у Вашингтоні щоденною працею.
У підсумку це були три дні, коли столичний регіон США дихав українською музикою, смаками і солідарністю. Бездоганна організація – від навігації й паркування до роботи сцени та фудкорту – поєдналася з тим, заради чого приходять із року в рік: відчуттям справжньої української душі.
Фото: Aleksandra Vasylchenko, Valentyna Kharkhun, Iryna Rybytva, katrysia_positivka, Inna Golovakha, Washington Ukrainian Festival
Автор: Діана Худко