Нарешті Трамп повернувся обличчям до України! Запровадив санкції проти найбільших «гаманців» російської агресії – «Лукойл» та «Роснєфть»!
Чи варто радіти?
Санкції «Не вмер Данило – болячка задавила»?
Низка подій, що сталася протягом усього жовтня, призвела багатьох політологів до думки: нарешті президент США Дональд Трамп припинив заманювати російського диктатора лестощами та вигідними угодами і, переконавшись, що це на нього не діє, вдався до здійснення своїх погроз щодо застосування «батога». Переконавшись укотре, що російське найвище керівництво продовжує водити його за ніс та ні на крок не відступає від своїх вимог, Трамп завдав потрійного удару.
По-перше, він, надав Україні хоча й не «Томагавки», але іншу далекобійну зброю. По-друге, зняв, хоча й непрямо, заборону бити цією зброєю по воєнних цілях у РФ. «Відтоді як ми продаємо зброю НАТО, нас не цікавить, куди нею б’ють», – заявив Трамп. По-третє, 22 жовтня міністерство фінансів США запровадило санкції проти російських енергетичних корпорацій «Лукойл» та «Роснєфть».
Щодо санкцій є важливими формулювання, тому наведу повністю цитату з пресрелізу міністерства.
«Сьогодні Управління з контролю за іноземними активами (OFAC) Міністерства фінансів США запроваджує додаткові санкції через відсутність серйозної відданості Росії мирному процесу для припинення війни в Україні. Сьогоднішні дії посилюють тиск на енергетичний сектор Росії та погіршують здатність Кремля отримувати доходи для своєї військової машини та підтримувати ослаблену економіку. Сполучені Штати продовжуватимуть виступати за мирне врегулювання війни, а постійний мир повністю залежить від готовності Росії до доброчесних переговорів. Міністерство фінансів продовжуватиме використовувати свої повноваження для підтримки мирного процесу.
“Зараз настав час зупинити вбивства та негайно припинити вогонь, – заявив міністр фінансів Скотт Бессент. – Враховуючи відмову президента Путіна припинити цю безглузду війну, Міністерство фінансів США запроваджує санкції проти двох найбільших російських нафтових компаній, які фінансують військову машину Кремля. Міністерство фінансів готове вжити подальших заходів, якщо це необхідно, щоб підтримати зусилля президента Трампа щодо припинення чергової війни. Ми закликаємо наших союзників приєднатися до нас та дотримуватися цих санкцій”».
Як і раніше, немає визначення РФ як агресора, проте чітко визнано, що мир «повністю залежить» від російської сторони. Санкції спрямовані на зменшення фінансування як безпосередньо «військової машини Кремля», так і в цілому вже «ослабленої економіки Росії». Також наголошується, що мінфін «готовий вжити подальших заходів», якщо цих виявиться замало.
У пресрелізі поіменно перелічені численні дочірні підприємства цих компаній, які теж підпадають під санкції. Отже, нібито перекрито кисень двом гігантам, які належали до основних джерел фінансування агресивної війни?
Чи здатні санкції діяти у повному обсязі?
Насправді, все не так просто, адже одночасне припинення всіх операцій із зазначеними компаніями призвело б до стрибка цін на нафтопродукти, включно із бензином на заправках США. Тому задля пом’ якшення впливу на американський та світовий ринки мінфін США запровадив ліцензії для деяких операцій «Лукойла» до 21 листопада 2025 р, зокрема у Каспійському нафтопровідному консорціумі та проєкті «Тенгізшевройл».
Значно серйознішою перешкодою санкціям стане те, що вже знайшовся покупець активів «Лукойла» за межами РФ – корпорація «Гунвор», у якій мажоритарний пакет акцій належить другу російського диктатора Геннадію Тимченко.
Для активів «Роснєфті» у Німеччині США зробили виняток з санкцій принаймні до квітня.
Найважливіші покупці російських енергоносіїв – Китай та Індія, хоча й змушені дещо скоротити свої операції з цими компаніями, проте далеко не повністю припинять їх.
Проте, найбільшої протидії санкціям завдасть Китай – основний покупець російських енергоносіїв за льготними цінами.
Китайський фактор
CNN провела детальний аналіз, наскільки болючими виявляться нові санкції, враховуючи, що основні покупці російських енергоносіїв – Китай та Індія. Ось засадничі тези:
Обидві країни опинилися перед багатозначним вибором: з одного боку, вони залежать від російських здешевлених енергоносіїв та мають усталені зв’язки з РФ; з другого боку, вони залежать також від ринку США, адже президент Трамп уже запровадив мита проти Індії та Китаю та може підвищити їх, якщо вирішить, що ці країни не виконують санкційного режиму.
Обидві держави вправно обходять санкції через мережу «посередників» у третіх країнах.
Поки що не здоланий так званий «тіньовий флот» РФ (хоча США, Британія та ЄС вже внесли у чорні списки сотні кораблів цього «флоту»).
Більша частина цієї санкційної нафти опиниться на «непрозорому китайському ринку та/або буде «відмита» за допомогою торговельних хитрощів», – сказав Сейгл, експерт зі стратегічних досліджень.
CNN цитує одного з багатьох опитаних нею експертів – Клейтона Сейгла, голови відділу з Енергетики та геополітики у Центрі з стратегічних та міжнародних досліджень, – можна вважати підсумком всього аналізу:
«Більша частина цієї санкційної нафти опиниться на “непрозорому китайському ринку та/або буде «відмита» за допомогою торговельних хитрощів, – сказав Сейгл, експерт зі стратегічних досліджень. – Ці обхідні шляхи все одно вдарять по доходах Москви, сказав він, оскільки ховатися в тіні коштує дорожче. Найбільший фактор X – це не те, що робитимуть нафтотрейдери, а те, що Вашингтон робитиме щодо забезпечення дотримання закону”», – сказав Сейгл.
Ці висновки підтвердила зустріч Трампа з головою КНР Сі Дзінпінем під час самміту АСЕАН у Сеулі 30 жовтня. Зустріч була доволі короткою – в цілому 1 год. 40 хв., разом з перекладом, отже, «чиста» розмова тривала приблизно годину. Зрозуміло, що російсько-українську війну якщо й трохи згадали, то у контексті значно ширшого порядку денного американо-китайських відносин: від чорного ринку фентанілу, який Китай постачає у США, до торгових взаємин, у яких обидві сторони взаємозалежні та переплетені.
Зокрема, на розпочату Трампом торгову війну з Китаєм у квітні Пекін відповів відмовою купувати сою в американських фермерів. Ці фермери становлять значну частину основної виборчої бази Республіканської партії. Мита на імпортні китайські товари, від ширпотребу до надважливих складових американських електронних пристроїв та сучасної зброї, вдарили по кінцевих покупцях стрибком цін.
У підсумку зустрічі Трамп та Сі відмовилися від обопільних економічно шкідливих дій. Трамп запровадить лише 47% мита замість 100%, а КНР відновить закупки американської сої. Торгову війну відкладено на рік. Звісно, у це перемир’я увійшли й енергоносії: Трамп відмовився запроваджувати санкції щодо закупівлі Китаєм російських нафти та газу.
Отже, навіть коли Трамп, здається, перейшов до здійснення своїх погроз задушити російську економіку, механізми світового ринку здатні значно послабити вплив нібито запроваджених санкцій на російську економіку, хоча удар буде досить відчутним.
Загострення воєнної конфронтації
У відповідь на зміну політики Трампа РФ провела показове випробування далекобійної крилатої ракети «Бурєвєстнік», яка працює на ядерному паливі та здатна нести ядерні боєголовки. Згідно з численними російськими ЗМІ, ця ракета нібито здатна пролетіти 14 тис. км, – вона приземлилася на Камчатці. Проте експерти цю «диво-зброю» називають «летючим Чорнобилем», бо вона залишає на своїй траєкторії радіоактивний слід, а якщо розіб’ється, то спричинить екологічну катастрофу.
На зухвалий вчинок росіян Трамп заявив: «Нам навіть не треба запускати ракети так далеко, щоб дістати до Росії – наші два підводні човни вже біля її берегів. А путін нехай зосередить зусилля на досягненні миру, а не на випробуваннях ракет».
Ніби у відповідь РФ провела випробування підводного дрона «Посейдон», який працює на ядерній енергії. Згідно з даними американського «Бюлетеня вчених-атомників», ця зброя здатна «викликати радіоактивні хвилі океану, що зробить прибережні міста непридатними для життя», – зазначають Арпан Раї та Гарріет Баучер, The Independent.
На додачу, за один день до приїзду Трампа на самміт АСЕАН та зустрічі з Сі Північна Корея провела чергові випробування своєї дальнобійної ракети – напевне, у відповідь на пропозицію Трампа знову зустрітися із Кім Чен Ином.
Безпосередньо під час свого турне, напередодні зустрічі з Сі, Трамп віддав наказ Пентагону: «негайно поновити» випробування ядерного арсеналу.
«Сполучені Штати мають більше ядерної зброї, ніж будь-яка інша країна. Цього було досягнуто, включно з повним оновленням та реконструкцією існуючої зброї, під час мого першого терміну на посаді. Через величезну руйнівну силу я НЕНАВИДІВ це робити, але не мав вибору! Росія посідає друге місце, а Китай — третє з великим відривом, але протягом 5 років буде на одному рівні. Через програми випробувань іншими країнами я доручив Міністерству Війни розпочати випробування нашої ядерної зброї на рівних умовах. Цей процес розпочнеться негайно», – написав Трамп у своїй соціальній мережі Truth Social.
При цьому він висловився так, що навіть екперти не можуть точно зрозуміти: президент мав на увазі випробування засобів донесення ядерної зброї (ракет, пускових установок) чи відновлення випробувань саме ядерних вибухів під землею.
«З допису Трампа не було одразу зрозуміло, чи Сполучені Штати запустять ядерну боєголовку раніше, ніж це зробить Росія чи Китай. Усі три країни – та інші держави, що мають ядерну зброю – регулярно випробовують свої платформи доставки ядерної зброї: Росія нещодавно випробувала нову крилату ракету з ядерним двигуном та ядерну торпеду, а Сполучені Штати у травні провели випробувальний запуск ядерної ракети Minutemen III», – зазначають Девіс Уінкл та Суапна Рамасвамі, USA Today.
«Трампу потрібно “уточнити, що він має на увазі” під “ядерними випробуваннями”, – цитують автори статті думку експертки з питань нерозповсюдження ядерної зброї Андреї Стрікер з Фонду захисту демократій. На її думку, Трамп «може дозволити випробування ядерної зброї малої потужності, які можуть проводити Росія та Китай, а не повномасштабні випробування», – цитують експертку автори.
«Стрікер висунула гіпотезу, що Трамп може прагнути розпочати новий раунд переговорів щодо контролю над озброєннями до закінчення терміну дії останнього договору між США та Росією про контроль над озброєннями у лютому 2026 року», – зазначають автори зазначеної вище статті у USA Today.
Отже, якщо мати на увазі засоби доставки, то вони випробовуються постійно; якщо вибухи – це є прямим порушенням основоположних договорів щодо контролю над ядерною зброєю, укладених між США та СРСР у 1986 – про заборону ядерних випробувань, та між США та РФ – про стратегічні наступальні озброєння, підписаного у 2010, який спливає 4 лютого 2026. Цей договір залишається останньою угодою між США та РФ щодо ядерного контролю; якщо він припинить дію, то, на думку багатьох експертів, може відновитися гонка ядерних озброєнь між ядерними державами – вже на новому технологічному рівні та в іншій політичній обстановці, що робить такий варіант розвитку подій набагато більш небезпечним, ніж у часи Холодної війни.
Все це призвело до відновлення дискусій, яких не точилося 33 роки – від часів розпаду СРСР, коли здавалося, що Холодна війна закінчилася назавжди.
«Рішення Трампа відновити випробування ядерної зброї в США стикається з внутрішньою критикою, а також з різким попередженням, що це може призвести до ескалації», – зазначає Гарріет Баучер, The Independent, і наводить приклади.
Так, Діна Тайтус, член Конгресу США від Демократичної партії з Невади, заявила: вона має намір внести законопроєкт, який покладе цьому край.
Деріл Кімбалл, директор аналітичного центру Асоціації контролю над озброєннями, заявив, що США знадобиться щонайменше 3 роки, щоб відновити контрольовані ядерні випробування під землею на колишньому полігоні в Неваді.
“Трамп дезінформований і відірваний від реальності. США не мають жодних технічних, воєнних чи політичних причин відновлювати випробування ядерних вибухів вперше з 1992 року”, – цитує Баучер допис Кімбалла у соцмережі X.
Він додав, що заява Трампа може “спровокувати ланцюгову реакцію ядерних випробувань супротивниками США та підірвати Договір про нерозповсюдження ядерної зброї”», – зазначає Баучер.
Засудив спроби відновити гонку ядерних озброєнь Генсек ООН Антоніо Гуттереш: «Ми ніколи не повинні забувати катастрофічну спадщину понад 2000 випробувань ядерної зброї, проведених протягом останніх 80 років. Ядерні випробування ніколи не можуть бути дозволені за жодних обставин» (цитується у зазначеній статті).
За оцінками Федерації американських науковців, проведеними станом на березень 2025 року, «Росія має 5459 розгорнутих та нерозгорнутих ядерних боєголовок, тоді як США мають 5177. Разом це близько 87% світової ядерної зброї», – зазначає Емма Бурроус, Associated Press.
На тлі цих розмов, погроз і санкцій РФ значно посилила удари по енергетичній інфраструктурі українських міст, по ТЕЦ та підстанціях. Щодня від масованих російських бомбардувань дронами та ракетами гинуть або калічаться цивільні українці, у тому числі діти.
Росія також посилила провокативні дії щодо країн НАТО: дрони без опізнавальних знаків постійно порушують повітряний простір країн Балтії, спонукаючи країни НАТО до дискусій, як реагувати; бере участь у провокаціях також Білорусь, запускаючи через кордон до Литви повітряні кульки чи то з контрабандними сигаретами, чи то «метеорологічні». Обидва види провокацій, крім збурення у НАТО, цілком ймовірно, ведуть розвідку, посилюючи підозри у підготовці РФ до зіткнення з НАТО, ймовірніше всього, у вигляді певної гібридної війни цілком нового типу.
Однак, водночас з ескалуванням погроз щодо Росії Трамп наказав скоротити контингент військ США у Румунії.
Це рішення було ухвалено Білим домом «навіть попри те, що російські дрони та літаки продовжують зондувати повітряний простір НАТО», – зазначає Гердана Крастева, британське видання Metro.
«Було оприлюднено плани США щодо скорочення кількості своїх військ у Румунії, критично важливій буферній зоні проти російської агресії. Це включає війська, які мали бути розміщені на авіабазі Міхаїла Когелнічану, яка є стратегічно важливою авіабазою через свою близькість до України», – наголошує авторка. У Румунії залишиться контингент США у 1000 військових.
Таке розкручування спіралі погроз, показових дій, демонстрації озброєнь на межі зриву у пряме зіткнення двох держав із найбільшим ядерним арсеналом, нібито під їхнім контролем, небезпечне насамперед високою ймовірністю зриву з-під контролю внаслідок помилки та прорахунків (як це вже відбулося з російським диктатором – його спецслужби невірно розрахували здатність і волю українців до спротиву та реакцію Заходу на зухвале порушення міжнародних законів щодо непорушності кордонів). «Поєдинок» надзвичайно роздутих самолюбств як пу, так і Трампа на тлі екзистенційної проблеми існування України як держави загрожує можливістю неправильної оцінки намірів, кроків, вчинків двох світових гігантів, і це так наближає загрозу 3-ї світової, як ніколи раніше.
Трамп заганяє себе – і свою країну, і світ – у глухий кут?
Труднощі зовнішньої політики – спричинені як світовою економікою, так і протиборством демократичного та автократичного таборів, – лише одна сторона розвитку подій. На жаль, ймовірність ескалації підсилюється ще й розвитком подій усередині США: там дедалі загострюється перебіг подій, з першого погляду різних, які у сукупності заганяють самого Трампа, а разом з ним і США, і світ, у глухий кут.
Сукупність цих подій, як мені видається, можна визначити як «спіраль Трампа». Мені вже доводилося розтлумачувати, що мається на увазі: постійне розкручування взаємної ворожнечі між Трампом та його прихильниками, з одного боку, та його противниками, з другого боку. Ця холодна громадянська війна розпочалася від першого дня першого терміну Трампа на посаді президента і відтоді лише загострюється.
Вона спричинена як глибокими змінами в американському суспільстві, котрі призводять до його чимраз глибшого розколу на крайньо лівий та крайньо правий політичні сектори, так і політикою Трампа, що ще підсилює розкол.
Зокрема, постійні відсили Трампа до російського диктатора ще з його перших виступів у 2016, спричинили безпрецедентні підозри у його мало не таємних зв’язках з російськими агентами (і це почасти обгрунтовано, що можна детальніше обговорити в окремій статті). Такі підозри призвели до розслідування ймовірних втручань РФ у вибори 2016 спецпрокурором Робертом Мюллером; подальші дії Трампа призвели до імпічменту 2018 р. Трамп відповів на ці дії противників безпрецедентними для США вчинками: почав розкручувати теоретизування про його особисто «політичне переслідування» внаслідок нібито «особистої неприязні» та дій Демпартії, яка за допомогою якоїсь «глибинної держави» «політизували» всі розвідслужби та ФБР проти нього.
Попри всю безглуздість, ці теорії знайшли відгук, що надало йому можливість створити коло майже сліпо відданих йому осіб різної кваліфікації та різного фаху, у тому числі й серед розвідників (але також – і серед телеведучих відданого йому телеканалу FOX). А також просувати теорію, яка виглядає на тлі історії американської демократії ще більш абсурдною: про нібито масові фальсифікації виборів 2020 р. Попри понад 60 програних судових позовів щодо цих виборів, він продовжував стверджувати про «вкрадені вибори», що призвело до бунту 6 січня 2021.
Зрозуміло, що програні вибори надали противникам можливість покарати Трампа та бунтарів – їх засудили, проти Трампа відкрили цілу низку судових справ. Він знову вдався до заяв щодо «політичних переслідувань» його.
Знову сталося неймовірне: попри все, його знову обрано! Тепер він прийшов набагато більш озброєним, бо з ним – його вірна команда, і він вже знає, як діяти.
Треба створити непробивний щит від ймовірних нових переслідувань. Для цього:
– замінити всіх явних і ймовірних противників своїми вірними в усіх державних відомствах;
– притиснути всіх політичних противників, від всієї Демпартії до противників усередині РП. Показово покарати всіх, хто «переслідував» його.
Але у системі США це означає руйнування самих її демократичних засад: незалежності законодавчої та судової гілок влади; системи стримувань і противаг; забезпечення інтересів меншості, яка хоч і програла вибори, проте складає мало не половину населення США; забезпечення прав меншин і засадничих прав, гарантованих Конституцією.
Система стримувань і противаг не припиняє спротиву, бо поразка означатиме кінець США як демократичної держави, перетворення її на щонайменше державу, де демократія обмежена дотриманням лише інтересів переможної більшості, що наближає цю державу до «диктатури більшості». Спираль дедалі гостріше розкручується.
Все це – на тлі подальшого розвитку складних процесів, які призводять американське суспільство до поглиблення розколу на крайньо лівих і крайньо правих.
Наведу лише один приклад.
Так, міністерство юстиції США розпочало кримінальні провадження проти колшнього радника з нацбезпеки за першої каденції Трампа Джона Болтона, Генеральної прокурорки міста Нью-Йорк Летиції Джонс та ексдиректора ФБР Джеймса Комі. Болтону офіційно повідомили про підозру у порушенні законодавства про охорону документів, які містять державну таємницю. Джонс та Комі висунуто звинувачення судом присяжних: Джонс звинувачують у шахрайстві щодо іпотечного кредиту; Комі – у брехні Конгресу.
Всі обвинувачувані є політичними ворогами Трампа. Болтон, попрацювавши радником і побачивши зсередини трампівський Білий дім, написав книгу «Кімната, де це відбулося», яка стала популярною у політичних та політологічних колах – книга-застереження щодо небезпек для США та міжнародної системи демократій, які Трамп вже спричинив та ще може спричинити.
Проте, у судочинстві США передбачені засоби протидії політичному переслідуванню – законодавство проти правосуддя «вибіркового» та «мстивого». Це не епітети, а юридичні терміни, і якщо захист обвинувачених зможе довести у судовому процесі, що звинувачення має хоча б один з цих двох мотивів, справа закривається.
«Звинувачення, висунуті проти політичних супротивників президента Дональда Трампа після його публічного заклику до Генерального прокурора Пем Бонді притягнути до відповідальності його ймовірних ворогів, викликають тривожне питання: якщо міністерство юстиції — це не більше ніж послушний песик президента, чи хтось в Америці зрештою захищений від його зубів?
Існує один очевидний юридичний захист для колишнього директора ФБР Джеймса Комі, Генерального прокурора Нью-Йорка Летиції Джеймс або будь-кого іншого, на кого міністерство юстиції чинило тиск за вказівкою Трампа: заяви про мстивий або вибірковий мотив переслідування, що може призвести до повного закриття справ суддями. Історично склалося так, що ці заяви рідко спрацьовують. Але поведінка Трампа настільки виходить за рамки дозволеного, що вона насправді може допомогти тим, на кого він спрямований», – зазначає Бренді Бачман, The Huffington Post.
Навіть проголошена Трампом і підтримана більшістю боротьба із «нелегальними імігрантами, які вчинили тяжкі злочини» набуває гострого політичного забарвлення, адже складовою частиною теорії про «вкрадені вибори» є необгрунтовані твердження про нібито «нелегалів», які «голосували за демократів». Це – взагалі нонсенс, бо брати участь у виборах президента мають право лише громадяни США, зареєстровані як виборці; навіть постійні мешканці з грінкартою такого права не мають.
Проте, на мій погляд, саме ця згубна теорія штовхнула Трампа на те, щоб перетворити законну боротьбу із злочинними елементами, у тому числі серед незадокументованих імігрантів (так, хз депортацію) на справжню війну з імігрантами взагалі, війну, у якій заради нібито дотримання законності зухвало нехтуються інші, не менш засадничі закони (незаконні арешти, брутальне поводження, введення Нацгвардії у міста тощо).
Отже, триває боротьба за найближче майбутнє США – чи збережеться демократична система. Проте, саме ця система загрожує Трампу особисто. Якщо у 2026-му на проміжних виборах у Конгрес переможуть демократи, йому не уникнути нового імпічменту, або, щонайменше, нового «політичного» переслідування – щораз більш обгрунтованого.
Це заганяє Трампа у необхідність вживати щораз більш руйнівних для демократії засобів. Яким результатом закінчиться розкручування «спіралі Трампа», наразі ніхто не передбачить. Варіантів її закінчення може бути безліч, і всі вони вкладуться у найширший діапазон: від перемоги демократії як системи у США (що, на мій погляд, вимагатиме болючих компромісів щодо як подальшої долі самого Трампа, так і устрою США) та у світі (тоді знчано зросте шанс для перемоги України) – до… Третьої світової війни. У ній вже питання демократій не стоятиме взагалі, бо вона загрожує тотальним знищенням щонайменше великих держав.
Про авторку:
