США переживають внутрішню кризу управління, яка вже відбилася на постачанні озброєння для України. На зовнішньому фронті – лавина викликів: росія знову висуває ультиматуми, КНДР погрожує «наступальними діями», а союзники по НАТО розходяться у позиціях щодо санкцій. На цьому тлі Пентагон пригадав 1939 рік, початок Другої світової, нагадуючи, що історія може повторитися.
США через шатдаун зупинили експорт зброї на понад $5 мільярдів
Через урядовий шатдаун, який триває у США вже 40 днів, експорт американської зброї на суму понад $5 мільярдів опинився під загрозою.
Як повідомляє Axios, затримано постачання систем HIMARS, Aegis та ракет AMRAAM, призначених для Данії, Хорватії, Польщі та України. У Державному департаменті заявили, що у Бюро з політико-військових питань зараз працює лише чверть співробітників, що фактично паралізувало процедури узгодження контрактів. Посадовці наголошують, що затримка шкодить безпеці союзників і підриває довіру до США як постачальника зброї.
Голова Сенатського комітету з міжнародних відносин Джеймс Ріш заявив, що внаслідок зупинки бюрократичних процесів «Китай та рф отримують перевагу», тоді як американська оборонна промисловість втрачає темп.
Зазвичай продаж зброї відбувається без значних труднощів, однак через обмежену роботу Конгресу та скорочення персоналу інформування законодавців стало неможливим.
Вашингтон визнає, що затримка у постачанні критичних систем створює додаткові ризики для партнерів по НАТО і, насамперед, для України, яка потребує швидкого поповнення арсеналу.
США спростували заяву Будапешта про “безстроковий” виняток із санкцій
Білий дім заперечив твердження угорського прем’єра Віктора Орбана про нібито безстрокове звільнення країни від санкцій на імпорт російських енергоносіїв.
Як повідомляє Reuters, представник адміністрації Дональда Трампа уточнив, що угода діятиме лише один рік і передбачає обов’язкову диверсифікацію закупівель. Угорщина також зобов’язалася придбати американський скраплений газ на суму близько $600 мільйонів, щоб зменшити залежність від поставок з росії. Цей коментар спростував заяву міністра закордонних справ Петера Сійярто, який у соцмережах назвав домовленість «безстроковою».
Під час переговорів Орбан намагався отримати тривале звільнення від санкцій, посилаючись на критичну залежність Будапешта від російської нафти та газу. За даними МВФ, Угорщина у 2024 році отримувала 74% газу та 86% нафти саме з росії.
Проте у Вашингтоні наполягають: угода є тимчасовою і не змінює загальної політики щодо тиску на москву. Білий дім вимагає, щоб Угорщина поступово скоротила частку російських енергоносіїв і приєдналася до європейських ініціатив з енергетичної безпеки.
Лавров висунув умови для нових переговорів зі США
Міністр закордонних справ рф сергій лавров заявив, що готовий до нових переговорів із держсекретарем США Марко Рубіо, але лише за умови врахування «інтересів кремля».
У коментарі російським ЗМІ він зазначив, що попередню зустріч, скасовану Вашингтоном, все ще можна відновити, якщо сторони «узгодять принципи майбутнього діалогу». Лавров підкреслив, що основою для домовленостей має стати нібито угода, досягнута на саміті Дональда Трампа та володимира путіна на Алясці, де, за його словами, США «гарантували конструктивність позиції Києва».
Очільник МЗС рф звинуватив Брюссель і Лондон у спробах «перешкодити діалогу Москви та Вашингтона» і змусити США до «військового тиску» на росію. Він наголосив, що підтримує особисті контакти з Рубіо та готовий зустрітися, «коли виникне потреба».
Американська сторона поки не коментувала цю заяву, однак джерела в дипломатичних колах вказують, що Вашингтон не розглядає формат переговорів без участі України.
КНДР погрожує “наступальними діями” через військову співпрацю США і Південної Кореї
Північна Корея погрожує вжити “наступальних дій” у відповідь на безпекові переговори Вашингтона і Сеула.
Як повідомляє Reuters із посиланням на північнокорейські ЗМІ, міністр оборони КНДР Но Кванг Чол заявив, що країна “діятиме рішуче для захисту миру, демонструючи силу”. Він розкритикував захід американського авіаносця до порту Бусан, назвавши це провокацією, що “загострює напруження на Корейському півострові”.
Міністр також засудив спільний візит глав оборонних відомств США та Південної Кореї до демілітаризованої зони, назвавши його “відкритим проявом ворожості”.
Пхеньян традиційно використовує подібні заяви як елемент політичного тиску перед військовими навчаннями союзників. Останнім часом КНДР активізувала ракетні випробування, намагаючись продемонструвати здатність до швидкого удару.
У Вашингтоні зазначили, що союзницькі дії мають “стримувальний характер” і не спрямовані на ескалацію. Проте риторика Пхеньяна знову вказує на загострення конфронтації у регіоні, де триває боротьба за стратегічний вплив США, Китаю та КНДР.
Очільник Пентагону порівняв сучасну ситуацію з 1939 роком
Міністр оборони США Піт Гегсет заявив, що країна повинна терміново перевести систему оборонних закупівель на “воєнні рейки”, порівнявши нинішню ситуацію у світі з 1939 роком.
Виступаючи перед керівниками оборонної промисловості у Вашингтоні, він наголосив, що “вороги збираються, загрози зростають, і Америка повинна діяти швидко”. За словами Гегсета, США мають бути готові “рішуче розгромити будь-якого ворога, який кине виклик Америці”. Він закликав посилити темпи модернізації, оскільки суперники активно впроваджують нові технології.
Очільник Пентагону підкреслив, що світ наближається до “переломного моменту”, подібного до початку Другої світової чи розпалу Холодної війни.
«Наші супротивники не сидять склавши руки. Вони діють швидко, їхні амбіції грандіозні, а ми реагуємо занадто повільно», – наголосив він.
Гегсет заявив, що Сполучені Штати повинні готуватися до потенційного конфлікту, щоб запобігти йому через силу.
Його промова стала найжорсткішою з моменту призначення на посаду й засвідчила зростаючу готовність США до глобального протистояння.
Автор: Данило Пєвчев