Україна і триваюча війна росії проти країни продовжують перебувати в політичному епіцентрі Атлантичного Союзу. Так, американський посол у НАТО закликає Євросоюз діяти сміливіше щодо конфіскації російських активів, оскільки тягар фінансування України все більше лягає на плечі Брюсселя. Поки Іспанія виділяє мільярди на американську зброю для ЗСУ, у Вашингтоні перевіряють релігійні структури на предмет шпигунства на користь росії. Водночас майбутнє санкційної політики залежить від умов нового президента США, який прагне залишити за собою останнє слово у блокуванні економіки агресора.
Посол США закликав до агресивних дій ЄС в позиції щодо рф
Посол Сполучених Штатів у НАТО Метью Вітакер виступив із рішучою заявою щодо необхідності зміни стратегії європейських союзників стосовно москви.
В інтерв’ю Bloomberg він наголосив, що Європі слід зайняти значно «більш агресивну» позицію та пришвидшити реалізацію планів із використання заморожених російських активів для потреб України. На думку дипломата, це стане критично важливим кроком для гарантування стабільного фінансування Києва в економічній та військовій сферах на найближчі роки. Вітакер підкреслив, що такий підхід не лише забезпечить необхідні ресурси, але й продемонструє світові нову, сміливішу Європу.
«Але я думаю, що це також вкаже на новий крок – більш агресивну Європу. Настав час для них діяти сміливо», – сказав Вітакер.
Водночас Європейський Союз продовжує складні переговори щодо механізму використання цих активів, стикаючись із внутрішнім спротивом окремих країн-членів. Зокрема, Бельгія, де в депозитарії Euroclear зберігається левова частка коштів, висловлює серйозні побоювання щодо можливих судових позовів та каральних заходів з боку росії.
Ситуація ускладнюється тим, що Європа змушена перебрати на себе лідерство у підтримці України після змін у політиці Білого дому та припинення масштабної американської допомоги. Наразі в ЄС розглядають різні сценарії фінансування на наступні два роки, серед яких виділення грантів на суму понад 90 мільярдів євро або залучення спільного боргу для надання позик.
Різке скорочення нафтових потоків з росії до Китаю через санкційний тиск
Розширення західних санкцій проти інфраструктурних об’єктів почало суттєво впливати на експорт енергоносіїв до КНР, скорочуючи обсяги постачання з підсанкційних країн.
За даними аналітичної фірми Rystad Energy AS, імпорт російської морської сирої нафти до Китаю цього місяця може впасти на 500-800 тисяч барелів на день, що становить дві третини від звичних показників. Крім того, обмеження торкнулися й іранської нафти, постачання якої, за прогнозами, зменшиться на 200-400 тисяч барелів на день. Головною причиною такого спаду стала відмова великих китайських державних нафтопереробних компаній від закупівлі сировини марки ESPO після запровадження санкцій США проти «Роснефті» та «Лукойла».
Навіть приватні китайські нафтопереробні заводи, які зазвичай схильні до більшого ризику заради вигоди, почали проявляти неабияку обережність у співпраці з російськими постачальниками. Їхня стриманість посилилася після того, як Євросоюз та Велика Британія внесли до чорного списку компанію Shandong Yulong Petrochemical Co., котра була ключовим покупцем сировини з росії. Така ситуація, разом зі скороченням закупівель індійськими НПЗ, створила на ринку незвичайний рівень тривоги та нервозності серед покупців. Це може свідчити про те, що скоординовані зусилля Заходу, спрямовані на позбавлення кремля коштів для ведення війни в Україні, нарешті починають давати відчутний результат.
Умова Трампа для підписання закону про посилення санкцій проти рф
Президент США Дональд Трамп висловив готовність підтримати новий законодавчий акт, спрямований на посилення санкційного тиску на росію, але висунув одну принципову вимогу.
Як повідомив високопоставлений представник Білого дому, документ буде підписаний лише в тому разі, якщо він міститиме пункт про виключне право президента ухвалювати остаточне рішення щодо застосування обмежень.
«Для Білого дому та президента завжди було важливо, щоб у пакеті санкцій був виняток, який гарантуватиме йому остаточне рішення про запровадження санкцій. Тож якщо цей пункт буде включено в текст законопроєкту, президент, гадаю, розглянув би можливість його підписання», – сказав посадовець.
Ця умова є ключовою для збереження гнучкості виконавчої влади у питаннях зовнішньої політики.
Законопроєкт, ініційований республіканцями Ліндсі Гремом та Браяном Фіцпатріком, передбачає запровадження жорстких санкцій проти будь-яких країн, які ведуть бізнес із росією, зокрема купують її нафту та газ. Наразі голосування за цей документ відкладається лідерами Сенату та Палати представників саме через необхідність узгодження тексту із зауваженнями Трампа.
Представник адміністрації підтвердив підтримку ініціативи з боку президента словами: «Він би це підписав. Він про це сигналізував минулого вечора». Водночас у Білому домі наголошують, що паралельно продовжують вести переговори з москвою щодо припинення війни проти України, хоча ця тема зараз менше висвітлюється у новинах.
Розслідування зв’язків православних церков у США з російськими спецслужбами
У Конгресі Сполучених Штатів ініціювали перевірку діяльності релігійних організацій, які можуть бути пов’язані з розвідувальними структурами країни-агресора.
Група республіканців у Палаті представників звернулася до генеральної прокурорки Пем Бонді з проханням розслідувати спроби російських спецслужб використовувати православні церкви в Америці для своїх цілей. Ініціатором цього звернення став конгресмен Джо Вілсон, який висловив занепокоєння щодо активності Російської православної церкви за кордоном.
У листі зазначається: «Стало відомо, що російська православна церква за кордоном (РПЦЗК) активно прагне розширити свій політичний вплив у Сполучених Штатах, зокрема шляхом організації заходу, запланованого на 18 листопада, який спрямовано на лобіювання членів Конгресу та їхніх співробітників».
Законодавці звертають увагу на те, що в рамках запланованих заходів лобісти та представники духовенства, які мають зв’язки з РПЦ, проводять зустрічі на Капітолійському пагорбі та намагаються налагодити контакти з адміністрацією Трампа. Такий розвиток подій викликає у членів Палати представників обґрунтовані побоювання щодо національної безпеки та можливого іноземного втручання.
Республіканці припускають, що РПЦЗК або інші подібні юрисдикції можуть фактично слугувати прикриттям для збору розвідувальних даних. Вони закликають правоохоронні органи ретельно перевірити, чи не є ці релігійні структури інструментами операцій впливу москви на території США.
Виділення Іспанією коштів на американську зброю та енергетичну підтримку України
Міністр закордонних справ Іспанії Хосе Мануель Альбарес офіційно оголосив про масштабне фінансове зобов’язання своєї країни щодо підтримки обороноздатності України. Іспанія виділить один мільярд євро на закупівлю сучасного військового обладнання безпосередньо у Сполучених Штатів для його подальшої передачі українській армії.
«Іспанія зберігає довгострокове зобов’язання щодо суверенітету та оборони України й підтримуватиме його стільки, скільки триватиме війна», – заявив Альбарес, підкреслюючи незмінність позиції Мадрида.
Міністр також зазначив, що обсяг допомоги відповідає торішньому рівню, коли було надано аналогічну суму для забезпечення військових потреб Києва.
Крім постачання озброєння, значна увага приділяється підтримці енергетичної стійкості України напередодні складного зимового періоду. Частина коштів буде спрямована на придбання генераторів та іншого обладнання, необхідного для пом’якшення руйнівних наслідків атак росії на критичну інфраструктуру.
Альбарес також нагадав і про гуманітарний аспект допомоги, зазначивши, що Іспанія вже прийняла 250 тисяч українських біженців, серед яких близько 40 тисяч дітей.
Крім того, Мадрид продовжує активно виступати за вступ України до Євросоюзу та підтримує створення спеціального трибуналу для покарання російських посадовців за злочин агресії.
Автор: Данило Пєвчев