Ключові гравці одночасно говорять про мир і демонструють глибоку недовіру одне до одного. Україна наполягає на гарантіях безпеки, США шукають формат домовленостей, а росія продовжує ставити умови, які фактично консервують конфлікт. У результаті переговори просуваються не лінійно, а через взаємні суперечності, публічні конфлікти й інформаційні маневри.
«Різдвяні» переговори у Мар-а-Лаго: нічиї без прориву і без ілюзій
Зустріч Володимира Зеленського з Дональдом Трампом у Мар-а-Лаго наприкінці грудня не принесла публічних проривів, але й не зафіксувала погіршення позицій сторін. Як і раніше, залишається чинним «90% погодженого плану з 20-ти пунктів», а робочі групи мають розпочати детальну роботу вже у січні. Публічна позитивна риторика Трампа на адресу путіна викликала подив у медіа та дипломатів, однак офіційно її воліють не коментувати. Дипломатична гра між Києвом і москвою щодо відповідальності за можливий зрив переговорів триває, і США в ній виступають ключовим арбітром.
росія паралельно демонструє небажання рухатися до перемир’я, відкидаючи ідею тимчасової паузи «для виборів» і поширюючи заяви про нібито атаку на резиденцію путіна. Україна і європейські партнери ці звинувачення відкинули, припустивши можливість провокації. Заяви лаврова та путіна про перегляд переговорної позиції виглядають як спроба вийти з процесу, не взявши на себе відповідальність. На цьому тлі європейські лідери демонструють стриману активність, намагаючись не втратити суб’єктність у процесі, який дедалі більше концентрується навколо Вашингтона.
Зеленський: «Я не довіряю Путіну, він не хоче успіху для України»
Президент Володимир Зеленський в інтерв’ю Fox News заявив, що не бачить жодних ознак готовності путіна до миру. Він наголосив: «Якщо відверто, то я не бачу. Я цього не бачу, тому що, по-перше, я цього не чую. Він не говорить про мир. Він каже, що може піти далі. Це не є сигналом миру». За словами Зеленського, ключову роль у стримуванні росії можуть відіграти тиск і санкції з боку США та особиста позиція президента Трампа. Він підкреслив, що саме Вашингтон має достатньо інструментів для впливу на ситуацію.
Окремо Зеленський заявив про повну відсутність довіри до російського керівництва: «Я не довіряю росіянам. Я не довіряю Путіну. Він не хоче успіху для України. Я вірю, що він може казати такі слова президенту Трампу, але це не правда». Президент також навів дані про високі втрати російської армії, зазначивши, що цього року росія втратила близько 400 тисяч військових. Він наголосив, що без підтримки США, зокрема у сфері ППО та постачання озброєнь, Україна не зможе ефективно захищати небо і продовжувати опір агресії.
Туск: США готові розгорнути війська в Україні як елемент гарантій безпеки
Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що мир в Україні «з’явився на горизонті» вперше від початку повномасштабного вторгнення. За його словами, ключовим результатом переговорів стала декларація США про готовність брати участь у гарантіях безпеки для України, включно з можливою присутністю американських військ. Він зазначив, що такі заяви з боку Вашингтона прозвучали вперше і можуть стати основою для подальших домовленостей. Водночас Туск підкреслив, що до повної впевненості у досягненні миру ще далеко.
Туск також заявив, що з боку України це потребуватиме складних компромісів, зокрема щодо територіальних питань. Він наголосив на важливості референдуму як інструменту легітимації можливих рішень та прив’язки територіальних поступок до реальних гарантій безпеки. Прем’єр підкреслив, що для Польщі такі домовленості були б надзвичайно важливими з огляду на безпекову ситуацію в регіоні. Він додав, що найближчі рішення можуть ухвалюватися вже у найближчі тижні і потребуватимуть повної координації між польськими інституціями.
Історія про «удар по резиденції путіна»
Повідомлення москви про нібито атаку українських дронів на резиденцію путіна з’явилося одразу після зустрічі Трампа і Зеленського та викликало різку реакцію з боку американського президента. Трамп заявив, що почув про це безпосередньо від путіна і був «дуже злий» через цю інформацію. Зеленський зі свого боку назвав історію про удар «повною вигадкою». москва при цьому заявила, що всі дрони були збиті і жодних пошкоджень чи жертв не було.
Аналітики звернули увагу на відсутність будь-яких незалежних підтверджень інциденту, зокрема відео, фото або повідомлень місцевих жителів. Водночас Міністерство закордонних справ росії використало цю історію як привід для перегляду своєї переговорної позиції та підготовки «відповідних ударів у відповідь». На цьому тлі нагадується, що саме росія неодноразово намагалася вбити Зеленського і завдавала ударів по урядових будівлях у Києві. Таким чином, інформаційна кампанія навколо «атаки на резиденцію» виглядає як елемент політичної гри з метою зірвати або дискредитувати переговорний процес.
Мирний план Трампа і фундаментальні суперечності
Переговори під егідою США щодо завершення війни просунулися далі, ніж будь-коли раніше, однак залишаються обтяженими принциповими суперечностями. лавров вже заявив, що москва ніколи не погодиться на розміщення європейських військ в Україні, назвавши їх «легітимною ціллю». При цьому саме присутність міжнародних сил є ключовим елементом гарантій безпеки, які просуває Київ разом із Вашингтоном. Трамп визнав, що процес виявився набагато складнішим, ніж він очікував, і що швидких дедлайнів більше немає.
Окремою проблемою залишаються питання територій, Запорізької АЕС та зобов’язань США щодо захисту України у разі нового нападу. Зеленський наполягає на «гарантіях рівня статті 5», але сам Трамп уникає прямого підтвердження таких формулювань. Усередині США також існує серйозний політичний спротив ідеї жорстких зобов’язань перед Україною. На цьому тлі переговори виглядають як процес, у якому контури можливого врегулювання вже проглядаються, але наповнення цих контурів конкретним змістом залишається вкрай складним.
Фото: rbc.ua
Автор: Данило Пєвчев