Бандурист Василь Ємець – перший бандурист, що виступав у Голівуді. Його слухали в Чикаго, Нью-Йорку, Бостоні й Лос-Анджелесі, а американська преса відкривала для себе Україну через музику бандури. Ємець став одним із перших українських митців, хто публічно представив українську культуру у США, давши понад 35 концертів.
Про це повідомляє Історична правда.
У лютому 1930 року в Чикаго відбувся концерт Василя Ємця в оперному театрі The Civic Opera House, який був заповнений вщерть. Публіка обговорювала появу «руського емігранта» та незнаний інструмент – бандуру. За лаштунками адміністратор Берта Отт намагалась переконати артиста вийти на сцену, однак він відмовлявся, якщо його оголосять як «москвина, який грає на московському етнічному інструменті». Ємець заявив: «Я – українець, пані!». Після виходу на сцену прозвучали козацькі думи, які справили сильне враження на слухачів. Чиказький український часопис «Січ» згодом написав:
«У опері повіяло правдивою національною музикою, котра є так тісно злучена з українським духом, як сама наша мова… У рокоті золотих струн відізвалася тисячолітня старовина, завітали тіні Боянів, відчулись далекі тризни на славних могилах, пири княжих дружин, незрівнянні краси “Слова о Полку Ігоревім.
Сполихнулися думи козацькі, що їх сліпці-кобзарі пронесли через пітьму неволі аж до сьогодення і переховали в народі славну традицію героїчних часів України – найкращу запоруку її Воскресіння і Свободи… Американська преса дуже прихильно оцінила ту, ще зовсім незнану для неї Музику і Інструмент, присвячуючи багато похвал нашого славного Земляка, котрим маємо сміло гордитись…».
Василь Ємець народився 27 грудня 1890 року на Слобожанщині. У домі його батьків часто зупинялися кобзарі, і з дитинства він слухав їхню музику. Його вчителями були Тарас Шевченко та кобзар Іван Кучугуру-Кучеренко, який безкоштовно давав йому уроки. У 1911 році на гімназійному вечорі в Охтирці Ємець виконав «Розриту могилу» Шевченка, що викликало бурхливу реакцію в залі. Пізніше він згадував:
«Коли закінчував спів, відчуття трагедії так запанувало наді мною, що… з гніву та великого жалю сльози закапали по струнах моєї кобзи. Так відчувати і так переживати міг хіба ідейний юнак, що за Україну готовий був піти до в’язниці, на Сибір або й віддати саме життя».
Як студент Харківського університету, Ємець писав про історію кобзарства та у 1913 році створив у Катеринодарі «Першу кубанську кобзарську школу». У 1916 році він виступив у Великому імператорському театрі в Москві, де виконував козацькі думи та твори Бетховена й Моцарта.
Історик Ілля Зінченко зазначав: «Ємець був єдиним бандуристом у світі, який виступив на цій сцені, і успіх був приголомшливим».
У 1918 році Василь Ємець брав участь в обороні Києва у складі Бойового куреня УНР. За гетьманату Павла Скоропадського він організував «Першу Капелю Кобзарів», пізніше названу Першою державною капелою бандуристів. Про це писав чиказький часопис «Час і події». Дебют капели відбувся в театрі Бергоньє у Києві, де прозвучав гімн із рядком «Вже воскресла Україна».
Наприкінці 1919 року Ємець був змушений емігрувати. За словами часопису «Час і події», Іван Огієнко видав йому посвідку, згідно з якою «артист-кобзар» мав здійснити концертне турне Європою, щоб «познайомити Європейське громадянство з національним українським музичним інструментом – кобзою».
У 1920-1930-х роках Ємець активно концертував у Європі та США. У книзі Симона Наріжного «Українська еміграція. Культурна праця української еміграції між двома світовими війнами» зазначено, що в 1930 році він дав понад 35 концертів у Нью-Йорку, Бостоні, Філадельфії, Чикаго, Пітсбурзі, Детройті, Клівленді та інших містах США. Він також видавав платівки, наукові праці та організовував кобзарські капели.
Наприкінці 1930-х років Ємець оселився в Голлівуді, де виступав із концертами української та класичної музики. Він згадував:
«Вперше в історії Голлівуду, в часи Другої світової війни, пролунали звуки української бандури й української музики, а з тим і дорогого нам імення України».
Історик Валентина Коротя-Ковальська писала, що фірма Capital видала його платівку «В горах України». Репертуар Василя Ємця налічував понад 200 творів.
Американський поет Девід Ноултон писав: «Треба мати геніальність Гомера і красномовність Сапфони, щоб висловити те вдоволення, яке ми маємо від дружности з Василем Ємцем та від його музики».
Сам Ємець зазначав: «Усе, що я робив в своєму житті, було присвячено Україні і тільки їй».
Василь Ємець помер у 1982 році в Лос-Анджелесі. В одній зі своїх книг він писав: «Козаки-бандуристи офірно служили Україні не лише козацькими шаблями й рушницями… але вміли вони й життя своє віддавати, щоб тільки жила невмируща слава України».
Фото: stpravda.com.ua, uain.press
Автор: Данило Пєвчев