Світові гравці одночасно ведуть переговори про завершення війни, планують післявоєнну відбудову України та переглядають власні оборонні пріоритети. Тристоронні переговори в Абу-Дабі відбулися без результату на тлі масованих російських ударів по Україні. Паралельно США та ЄС говорять про сотні мільярдів доларів інвестицій, але визнають: без припинення війни ці плани залишаються на папері.
Переговори в Абу-Дабі завершилися без результату
Другий день тристоронніх переговорів між Україною, США та росією в Абу-Дабі завершився без досягнення домовленостей, попри готовність сторін продовжувати діалог. Президент України Володимир Зеленський заявив, що ключовою темою зустрічей були можливі параметри завершення війни. За словами представника США, переговори були детальними та відбувалися в атмосфері взаємної поваги, а наступний раунд може відбутися вже за тиждень. Формат дводенних тристоронніх зустрічей став першим таким за тривалий час, зокрема із залученням військових представників.
Переговори відбувалися на тлі масованого нічного обстрілу України, під час якого росія атакувала Київ, Харків та інші міста дронами й ракетами, що призвело до масштабних відключень електроенергії. Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що «ракети вдарили не лише по наших людях, а й по столу переговорів». За інформацією Axios, наступний раунд переговорів запланований на 1 лютого в Абу-Дабі.
Запорізька АЕС стала однією з ключових тем переговорів із росією
Під час переговорів також значну увагу приділили економічним питанням, зокрема майбутньому Запорізької атомної електростанції. За інформацією Politico, росія наполягає на тому, щоб електроенергію, яку виробляє ЗАЕС, розподіляли між Україною та рф. Водночас жодних домовленостей із цього питання досягти не вдалося. Українська сторона виступає за варіант, за якого станцію експлуатуватимуть Україна та США.
Президент України раніше заявляв, що питання Запорізької АЕС є одним із найчутливіших у переговорах, а ідея спільного управління за участі України, США та росії виглядає нереалістичною. Запорізька АЕС є найбільшою атомною електростанцією в Європі та до окупації забезпечувала понад п’яту частину електроенергії України. російські війська захопили станцію на початку березня 2022 року, після чого вона використовується у військових цілях. Також на переговорах обговорювалися західні гарантії безпеки для України після війни.
$800 млрд на відновлення України
Європейський Союз і США розробили спільну ініціативу щодо залучення близько 800 мільярдів доларів державних і приватних коштів для післявоєнного відновлення України. Про це йдеться в документі, з яким ознайомилося видання Politico.
План розрахований на 10 років і передбачає швидкий рух України до членства в ЄС, а також перехід від екстреної допомоги до самодостатнього економічного розвитку. Водночас реалізація ініціативи безпосередньо залежить від припинення бойових дій, яке наразі залишається недосяжним.
Документ передбачає, що до 2040 року ЄС, США та міжнародні фінансові інституції спрямують щонайменше 500 мільярдів доларів. Єврокомісія планує додатково виділити 100 мільярдів євро в межах наступного семирічного бюджету, що має розблокувати понад 200 мільярдів євро інвестицій.
США розглядають себе не лише як донора, а як стратегічного економічного партнера України, зокрема у сферах енергетики, інфраструктури та критичних мінералів. Водночас у BlackRock наголошують, що «майже неможливо інвестувати у зону бойових дій», доки тривають обстріли.
США планує стримувати Китай
Міністерство оборони США представило нову оборонну стратегію, у якій пріоритетом визначено стримування Китаю в Індо-Тихоокеанському регіоні. У документі зазначається, що домінування КНР у цьому регіоні дозволило б їй «фактично накласти вето на доступ американців до світового економічного центру тяжіння». Водночас Пентагон заявляє, що США не прагнуть змінювати політичний режим у Китаї чи домінувати над ним, а мають намір підтримувати баланс сил і розширювати військові канали комунікації.
росію у стратегії називають «постійною, але керованою загрозою» для східних членів НАТО. У Пентагоні зазначають, що війна рф проти України продемонструвала готовність російського суспільства до затяжної війни, однак москва не має ресурсів для домінування в Європі. Водночас у документі наголошується, що відповідальність за досягнення та збереження миру в Україні «передусім лежить на Європі». Окремо згадано Гренландію, щодо якої США гарантують військовий і комерційний доступ.
США прагнуть зняти обмеження на військову присутність у Гренландії
Сполучені Штати планують переглянути оборонну угоду з Данією, щоб отримати повний контроль над своєю військовою присутністю у Гренландії. Про це повідомляє Bloomberg. Чинна угода 1951 року, оновлена у 2004-му, зобов’язує США консультуватися з Данією та Гренландією щодо суттєвих змін у військовій діяльності. Американська сторона прагне прибрати ці обмеження, щоб розміщувати війська та техніку без погоджень.
Президент США Дональд Трамп раніше заявляв, що США матимуть у Гренландії «всі військові можливості, які захочуть», без часових і політичних рамок. Наразі на острові діє одна американська база з близько 150 військовими та понад 300 контрактниками, тоді як у часи Холодної війни їх було 17.
Прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен заявила, що Копенгаген і Гренландія відкриті до «подальшого розширення» оборонної угоди. Перегляд домовленостей відбувається на тлі зростання стратегічного значення Арктики та конкуренції великих держав у регіоні.
Фото:amp.dw.com
Автор: Данило Пєвчев